Суддя - доповідач Горбенко К.П.
Суддя - доповідач 1-ї інстанції Островська О.П.
Україна
Іменем України
7 травня 2009 року справа № 2-а-25766/08/1270
приміщення суду за адресою: м.Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого
Горбенко К.П.
суддів при секретарі
Юрченко В.П., Лях О.П. Шептульовій С.Ю.
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу відповідача
судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області
на постанову
Луганського окружного адміністративного суду
від
10 грудня 2008 року
по справі
№ 2-а-25766/08/1270
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області
про
визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки та щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки, -
ПозиваОСОБА_1звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки та щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни 2 групи виплачується грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії другої групи інвалідності складає п'ять мінімальних заробітних плат, розмір яких визначається на момент виплати.
Однак відповідач здійснював виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня та щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2005 - 2008 роках з порушенням норм спеціальних законів.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року позов було задоволено частково. Визнано незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області щодо визначення розміру допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 роки та щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007, 2008 роки ОСОБА_1Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1сплатити недоотриману суму грошової допомоги на оздоровлення за 2007 - 2008 роки у розмірі 5 мінімальних заробітних плат та щорічної допомоги до 5 травня за 2007 - 2008 роки у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними положення п. 13 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та положення п. 20 розділу Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині зупинення дії ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за якою в редакції закону від 27.11.2003 року позивач має право на отримання щорічної грошової допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення суд першої інстанції визначив пріоритетними для застосування норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» над постановами Кабінету Міністрів України, із застосуванням вищевказаних рішень Конституційного суду України.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права.
Сторони до судового засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.Колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу частково обґрунтованою з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, заявник скарги вказує на порушення норм матеріального права, вважає, що розрахунок допомоги на оздоровлення повинен здійснюватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та розмір допомоги до 5 травня визначений відповідними положеннями Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік».
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії другої групи інвалідності - пять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст. 67 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", конкретні розміри всіх видів доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір щорічної допомоги на оздоровлення до липня 2005 року не збільшувався, в той час як Законами України "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2001 рік", "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2002 рік", "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік", "Про Державний бюджет України на 2004 рік", "Про Державний бюджет України на 2005 рік", «Про Державний бюджет на 2007 рік» розмір мінімальної заробітної плати збільшувався неодноразово. Визначені наведеною постановою та постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри щорічних грошових виплат на оздоровлення значно нижчі за відповідні, передбачені ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", кратні розміри мінімальної заробітної плати, і тому виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, до спірних правовідносин суд застосував нормативний акт вищою юридичної сили - Закон України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХП.
Крім того, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008 р., визнані неконституційними відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"», а тому позивачу була виплачена щорічна грошова допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 роки не у відповідності до ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин, колегія судів вважає, що в цій частині постанова прийнята з дотриманням норм матеріального права.
Разом з тим, правовий статус ветеранів війни, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12. Розділом ІІІ цього Закону визначені пільги для ветеранів війни - інвалідів війни та гарантії їх соціального захисту, стаття 13 якого передбачає пільги інвалідам війни.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанцій виходив з того, що для врегулювання спірних правовідносин у цій справі пріоритетними є норми Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Однак Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (ст. 29) встановлено, що інвалідам війни, відповідно до закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється виплата допомоги до 5 травня у таких розмірах: інвалідам I групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень.
Пунктом 20 розділу II Закону України"Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України". Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008, № 183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" установлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни I групи - 500 гривень; інвалідам війни II групи - 400 гривень; інвалідам війни III групи - 350 гривень.
Зазначені положення закону України, до моменту виплати разової грошової допомоги, а саме до 5 травня 2007 та 2008 року, не визнане неконституційним. Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня інвалідам війни.
Отже, для вирішення цього спору суду першої інстанцій необхідно було визначитись, який з цих законів є пріоритетним та підлягав застосуванню у виниклих правовідносинах.
Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеною статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та пунктом 20 розділу II Закону України"Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення стаття 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та пункту 20 розділу II Закону України"Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI.
За таких обставин колегія суддів вважає, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 та 2008 роки позивачу здійснена суб'єктом владних повноважень на підставі, в межах та у спосіб передбачених законом.
Зазначених обставин та норм матеріального права не врахував суд першої інстанцій під час вирішення спору в цій справі, чим порушив правила застосування норм матеріального права, а саме помилково надав перевагу приписам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому в задоволені в цій частині позовних вимог судова колегія вважає за необхідне відмовити.
Водночас колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог в частині визнання дій незаконними відносно нарахування щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2006 рік, зобов'язання зробити донарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2006 рік відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення частини позовних вимог.
Постанова в повному обсязі складена 12 травня 2009 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. ст. 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області - задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року по справі № 2-а-25766/08/1270 за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги до 5 травня - скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області із визначення розміру щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 та 2008 роки Козачку Олексію Івановичу як інваліду війни та зобов'язання стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1недоотриману суму щорічної допомоги до 5 травня за 2007 та 2008 роки у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій незаконними відносно нарахування щорічної грошової допомоги до 5 травня, зобов'язання зробити донарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 та 2008 роки відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком - відмовити.
В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року по справі № 2-а-25766/08/1270 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після виготовлення її у повному обсязі.
Головуючий суддя: К.П.Горбенко
Судді: ПІДПИСИ В.П.Юрченко
О.П.Лях
З оригіналом згідно
Суддя - доповідач К.П.Горбенко
Суддя - доповідач Горбенко К.П.
Суддя - доповідач 1-ї інстанції Островська О.П.
Україна
Іменем України
(вступна та резолютивна частина)
7 травня 2009 року справа № 2-а-25766/08/1270
приміщення суду за адресою: м.Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого
Горбенко К.П.
суддів при секретарі
Юрченко В.П., Лях О.П. Шептульовій С.Ю.
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу відповідача
судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області
на постанову
Луганського окружного адміністративного суду
від
10 грудня 2008 року
по справі
№ 2-а-25766/08/1270
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області
про
визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки та щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області - задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року по справі № 2-а-25766/08/1270 за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги до 5 травня - скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області із визначення розміру щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 та 2008 роки Козачку Олексію Івановичу як інваліду війни та зобов'язання стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1недоотриману суму щорічної допомоги до 5 травня за 2007 та 2008 роки у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій незаконними відносно нарахування щорічної грошової допомоги до 5 травня, зобов'язання зробити донарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 та 2008 роки відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком - відмовити.
В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року по справі № 2-а-25766/08/1270 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після виготовлення її у повному обсязі.
Головуючий суддя: К.П.Горбенко
Судді: В.П.Юрченко
О.П.Лях