справа №2а-3077/08/1370
23 лютого 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.
з участю
представників:
від позивача ОСОБА_1. - представник (доручення наявне в матеріалах справи).
від відповідача - ОСОБА_2. - старший державний податковий інспектор (довіреність за №65/10 від 19.05.2008 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства (надалі ДП) «Інмакс» Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Пушек» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова про визнання нечинними та скасування рішення,
ДП «Інмакс» ТзОВ «Пушек» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2008 року за №0001882330, прийнятого ДПІ у Франківському районі м.Львова.
Позовну заяву мотивує тим, що він здійснював розрахунки із споживачами належним чином опломбованим та зареєстрованим реєстратором розрахункових операцій, який внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Також вважає, що законодавством не передбачена відповідальність за використання гральних автоматів, які не оснащені запам'ятовуючими пристроями. Позивач зазначає і про те, що він не має змоги використовувати в якості реєстратора розрахункових операцій гральні автомати, обладнані запам'ятовуючими пристроями, оскільки профільним міністерством не було розроблено таких. Окрім того, вважає, що в його діях відсутня вина.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, покликаючись на викладені в заяві мотиви. Просить позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву відповідач вважає, що органом державної податкової служби у відповідності до вимог чинного законодавства проведено перевірку та застосовано відповідальність до позивача за застосування при здійсненні розрахункових операцій не приведеного у фіскальний режим роботи.
Представник відповідача в судовому засіданні дав аналогічні пояснення просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши обставини справи, суд виходив з наступного.
За результатами перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності складено акт за №032367 від 15.07.2008 року та прийнято рішення за №0001882330 від 29.07.2008 року, яким застосовано до ДП «Інмакс» ТзОВ «Пушек» суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5100 грн. 00 коп.
В акті перевірки зазначено, що позивачем надаються послуги через 15 гральних автоматів, які не приведені у фіскальний режим роботи, в результаті чого підприємством порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України за №121 від 07.02.2001 року, п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операторів в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
У відповідності до вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР, з наступними змінами та доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок
Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 7 лютого 2001 року №121, з наступними змінами та доповненнями, установлено терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій згідно з додатком.
Зокрема, для використання гральних автоматів таким є 31.12.2006 року.
У відповідності до вимог ст.2 згаданого Закону, реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
В свою чергу, згідно із положеннями зазначеної статті, автомат з продажу товарів (послуг) - це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості
Таким чином, автомат з продажу товарів (послуг) є реєстратором розрахункових операцій.
Штрафна (фінансова) санкція, у відповідності до п.2 ст.17 цього ж Закону, застосовується у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Таким чином, в діях позивача наявна об'єктивна сторона правопорушення, за яке органом державної податкової служби застосовано штрафну (фінансову) санкцію.
При цьому, суд вважає, за необхідне зазначити, що позивачем застосовувався опломбований та зареєстрований реєстратор розрахункових операцій, який внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Однак, згідно із зазначеною постановою Уряду, Міністерство промислової політики зобов'язано забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Згідно із ч.1 ст.3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
У відповідності до ч.6 цієї ж статті, під організаційно-господарськими відносинами (різновид господарських відносин) у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
Згідно із ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Як передбачено ч.1 ст.238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Отже, в даному випадку позивачем було порушено правила здійснення господарської діяльності в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Частиною 2 ст. 218 ГК України, передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
В матеріалах справи наявний лист Міністерства промислової політики України за №01/7-2-624 від 28.07.2008 року, з якого вбачається, що згадане Міністерство, в супереч покладеного на нього обов'язку Кабінетом Міністрів України, не розробило автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідають зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
З врахуванням того, що адміністративно-господарська відповідальність застосовується лише за умов наявності вини у діях суб'єкта господарювання, суд вважає, що відповідач з об'єктивних обставин та за відсутності вини в його діях надавав послуги на гральних автоматах, які не переведені у фіскальний режим роботи.
З огляду на викладене суд вважає, що орган державної податкової служби застосував адміністративно-господарську санкцію за відсутності в діях позивача вини, а відтак, без достатніх на те правових підстав.
За таких обставин позов є підставний та обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до вимог ст.162 КАС України акті індивідуальної дії визнається протиправним, а не нечинним як просить позивач, а відтак судом у резолютивній частині постанови вживається саме цей термін.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
1. 1. Позов задовольнити.
2. 2. Визнати протиправним та скасувати, прийняте ДПІ у Франківському районі м.Львова рішення за №0001882330 від 29.07.2008 року .
3. 3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Інмакс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Пушек», що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Наукова,59-61 (ідентифікаційний код 31443781) 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
4. 4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
5. 5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.Я.Мартинюк