Суддя - доповідач Юрченко В.П.
Суддя - доповідач 1-ї інстанції Козаченко А.В.
Україна
Іменем України
19 травня 2009 року справа № 2-а-20823/08/0570
Приміщення суду за адресою: м. Донецьк, проспект Шевченко, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого:
Юрченко В.П.
суддів
Горбенко К.П., Лях О.П.
при секретарі за участю: позивача
Шептульовій С.Ю., ОСОБА_1
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу відповідача
Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області
на постанову
Донецького окружного адміністративного суду
від
03 грудня 2008 року
по справі за позовом
№ 2-а-20823/08 ОСОБА_1
до
Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області
про
визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок державної та додаткової пенсії як особі, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії 3-ї групи інвалідності з 22.05.2008 року.
В обґрунтування позову вказано, що відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», державна пенсія по інвалідності повинна становити не менше 6 мінімальних пенсії за віком та додаткова 50 % мінімальної пенсії за віком. Всупереч цього Закону, відповідачем взагалі відмовлено в переводі його на пенсію відповідно до цього Закону, незважаючи на те, що він звернувся з відповідною заявою. Такі відмову позивач вважає необґрунтованою.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року позовні вимоги були задоволені. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області щодо відмови в нарахуванні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 67, 50, 54 до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 54 до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 22 травня 2008 року.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач має право отримувати пенсію як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, і має ІІІ групу інвалідності та перебуває на обліку відповідача.
Не погодившись постановою суду першої інстанції, відповідач Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області подало апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і просить постанову суду першої інстанції скасувати і відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що Управління правильно та правомірно здійснювало розрахунок пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року та № 530 від 28.05.2008 року. В доповненнях до апеляційної скарги вказано, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», тому перерахувати пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не можливо до поки позивач не перейде на пенсію за цим законом.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та заперечував проти доводів апеляційної скарги, вказуючи, що звертався до відповідача з заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але отримав необґрунтовану відмову, яку оскаржив до суду. На підтвердження своїх доводів позивач надав суду апеляційної інстанції заяви та відмову відповідача.
Відповідач до апеляційного суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції змінити з наступних підстав.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, і йому встановлено 1 категорію та третю групу інвалідності. (а.с. 8).
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» і додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виявивши бажання отримувати основний розмір пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач звернувся до відповідача з заявою від 04.09.2008 року про перерахунок пенсії відповідно до цього закону. (а.с.18). Відповідач прийняв рішення про відмову в перерахунку пенсії відповідно до ст. 54 цього Закону, в зв*язку з тим, що до заяви не додано паспорт або інший документ, який посвідчує особу, місце проживання та вік, або копію цих документів, нотаріально посвідчених, що є порушенням п. п. 5, 16, 30 Порядку надання і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивач має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірах, яка визначена ст.ст. 50, 54 цього Закону. Так, відмовляючи в переведені позивача на вид пенсії за цим Законом, відповідач безпідставно відмовив в такому переведені, оскільки всі необхідні документи, які посвідчують особу у відповідача були наявними, тому що він перебував на обліку як отримувач пенсії, і більш того, додаткову пенсію отримував саме за нормами «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З таких підстав, відмова відповідача є неправомірною.
На підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу призначено щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір якої повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір зазначених пенсій позивачеві згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 3 січня 2002 року N 1, виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 гривні.
Позивач стверджує, що статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір його державної пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій. Крім того, не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тому він звернувся до відповідача щодо проведення відповідного визначення та перерахунку зазначених пенсій, однак (як вказано вище) отримав відмову, яка є протиправною.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули Закону України № 1058-4 передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частиною 3 статті 4 Закону України № 1058-4 передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розділ 8 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи - 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до першої категорії.
Відповідно до частини третьої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно частини четвертої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зміни до законодавчих актів, які були внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а саме до статей Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.
Позиція Управління ґрунтується виключно на постанові Кабінету Міністрів України, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-якою із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.
Колегія суддів зазначає, що Постановами КМУ, на які посилається апелянт, визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів не приймає доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов до спірних відносин, так і з огляду на положення принципу законності, визначений пунктами 2-4 ст.9 КАС України.
Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із розмірів прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, встановлених відповідними Законами про Державні бюджети.
Суд першої інстанції правомірно зобов'язав здійснити перерахунок пенсії згідно вимог Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення його на інший вид пенсії 3.10.2009 року.
Тому, переведення на інший вид пенсії та її призначення (перерахунок) має бути проведений відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2008 року.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи але ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, в частині визначення дати перерахунку, а тому підлягає зміні в частині визнання, що перерахунок необхідно проводити з 1.10.2008 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 201, ст.206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2008 року у справі № 2-а-20823/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - змінити.
В другому та третьому абзаці резолютивної частини постанови дату «22.05.2008 року» змінити на «1 жовтня 2008 року».
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 22 травня 2009 року.
Головуючий суддя В.П.Юрченко
Судді К.П. Горбенко
О.П. Лях