Суддя - доповідач Юрченко В.П.
Суддя - доповідач 1-ї інстанції Могильницький М.С.
Донецький апеляційний адміністративний суд
Іменем України
19 травня 2009 року справа № 2-а-25711/08/0570
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого
Юрченко В.П.,
суддів при секретарі
Горбенко К.П., Лях О.П. Шептульовій С.Ю.,
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу відповідача
судовому засіданні Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька
на постанову
Донецького окружного адміністративного суду
від
05.12.2008 року
по справі
№ 2-а-25711/08
за позовом
ОСОБА_1
до про
Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2008 року позовні вимоги задоволені. Визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням фактично отриманих сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була припинена Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» до 09.07.2007 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» до 22.05.2008 року. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 р. та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та ці положення втратили чинність.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
У зв'язку з тим, що Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» не передбачені зазначені виплати у розмірах встановлених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Пенсійний фонд не має права на їх здійснення.
Позивач та відповідач до апеляційної інстанції не з»явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії „діти війни” та знаходиться на обліку відповідача та отримує пенсію за віком (а.с. 3).
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 -протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Протягом 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 та 2008 роки зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, а також рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Таким чином, суд першої інстанції вірно зробив висновок про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22.05.2008 року.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст. 206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2008 року у справі № 2-а-25711/08/0570 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя В.П.Юрченко
Судді К.П. Горбенко
О.П. Лях