Іменем України
23 березня 2009 року Справа № 2а-8914/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Ковальової Т.І.
при секретарі: Скрипкіної А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити підвищення до пенсії ІНФОРМАЦІЯ_1, -
У ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач звернулася з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, в якому зазначила, що вона має правовий статус ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідачем їй не доплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, просить суд визнати дії УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська щодо невиплати їй протягом липня-грудня 2007 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з ІНФОРМАЦІЯ_3 по ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі 735 грн. 30 коп..
В судове засідання не з'явився позивач, яка була повідомлена про слухання справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений про слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а саме:
про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як ІНФОРМАЦІЯ_1, з ІНФОРМАЦІЯ_3 по ІНФОРМАЦІЯ_4,
про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як ІНФОРМАЦІЯ_1 з ІНФОРМАЦІЯ_3 по ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі 710,91 грн. (сімсот десять гривень дев'яносто одна копійка).
Судом встановлено, що позивач має правовий статус ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від ІНФОРМАЦІЯ_3 № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня 2007 року - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн. з 01 липня 2007 року - 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року - 415,11 грн.
Таким чином, за період з ІНФОРМАЦІЯ_3 по ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був провести перерахунок та виплату позивачеві підвищення до пенсії з ІНФОРМАЦІЯ_3 по ІНФОРМАЦІЯ_4.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити підвищення до пенсії ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як ІНФОРМАЦІЯ_1, з ІНФОРМАЦІЯ_3 по ІНФОРМАЦІЯ_4.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як ІНФОРМАЦІЯ_1 з ІНФОРМАЦІЯ_3 по ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі 710,91 грн. (сімсот десять гривень дев'яносто одна копійка).
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 01 грн. 70 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя