Копія
Ухвала
Іменем України
25.05.2009 Справа № 2-а-7661/08/1/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Іщенко Г.М.
секретар судового засідання Петрашова Ю.Б.
за участю представників сторін:
позивач ОСОБА_1 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності;
представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим - ОСОБА_2, доручення НОМЕР_1 від 29.09.2008 року;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 17.02.09 по справі № 2-а-7661/08/1/0170
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній РеспубліціКрим (вул. К.Лібкнехта, 3,м.Сімферополь,95000)
про визнання неправомірними дії та спонукання до виконання певних дій,-
ОСОБА_1 24 листопада 2008 року звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про визнання неправомірними дії та спонукання до виконання певних дій.
Позов мотивований тим, що позивач був військовослужбовцем, після звільнення з військових сил він отримує пенсію за вислугою років, в 2007 році пенсія військовослужбовців була збільшена законодавчими актами, однак відповідач відмовляється сплачувати позивачу пенсію в збільшеному розмірі. Тому позивач просить визнати його право на перерахунок пенсії, зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії та виплати недоотриману пенсію.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2009 року у справі № 2-а-7661/08/1 (суддя - Трещова О.Р.) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, судом не з'ясовані всі обставини справи, рішення винесено незаконно. Рішення суду не відповідає нормам статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України та частині четвертій статті 15 Закону України "Про звернення громадян", а викладені мотиви не стосуються питань пенсійного забезпечення. Також судом порушені норми процесуального права, а саме: судове засідання прийнято в кабінеті судді, а не в залі судового засідання; судове засідання велося на російській та українській мові; запису судового засідання не велося; представник відповідача підчас судового засідання не відповів не на одне питання, поставлене позивачем.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугою років. Вислуга років позивача становить 25 років. Пенсія призначена та виплачувалась з врахуванням посадового окладу 181 грн. на місяць у розмірі 70% грошового забезпечення, та у період позовних вимог складала 1684,22 грн. на місяць. При цьому премія складала 33,3%. ( а.с. 15)
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №594 дозволено Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерству транспорту та зв'язку, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Державному департаменту з питань виконання покарань і Управлінню державної охорони здійснювати у поточному році починаючи з 1 квітня преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.
Однак вищезазначена постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року N 1294.
Пунктом 34.5 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.03.2001 року №175 встановлено, що виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць у межах фонду преміювання за розрахунковий період.
Згідно з пунктом 34.2 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.03.2001 року НОМЕР_2, преміювання здійснюється у межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, затвердженого для військової частини в кошторисі.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зі змісту Постанови Кабінету Міністрів України №594 та Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.03.2001 року №175 не вбачається, що були підвищені чи введені нові розміри премії. Тому відповідач не мав правових підстав для перерахування пенсії позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2009 року у справі № 2-а-7661/08/1 залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2009 року у справі № 2-а-7661/08/1 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис Г.М. Іщенко
З оригіналом згідно
Суддя О.В.Кучерук