Ухвала
Іменем України
25.05.2009 Справа № 2-а-7678/08/9/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Кучерука О.В.
секретар судового засідання Галайдіна Г.І.
сторони не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономна Республіка Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 03.02.2009
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономна Республіка Крим (вул. Садова 4, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
про зобов'язання до вчинення певних дій
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.02.2009 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим нарахувати та сплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу за 2006 рік в розмірі 1290,60грн., за липень-грудень 2007 року в розмірі 742,65грн., за червень-грудень 2008 року в розмірі 684,50грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України 1,70грн. судового збору.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.02.2009, у позовних вимогах відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом в неповному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Так, відповідач вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми статей 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 28, 72, 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а кошти Пенсійного Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
У судове засідання 25.05.2009 представники сторін не з'явилися, про дату, час і місце вказаного судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.
У запереченнях на апеляційну скаргу, які надійшли до суду 15.04.2009, позивач просив розглянути справу за його відсутністю.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18.11.2004 (із змінами та доповненнями). Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто, станом на час закінчення Другої світової війни їй було менш 18 років, є пенсіонером за віком і має статус “дитина війни”.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, а саме має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2006 рік затверджений у наступному розмірі: з 1 січня - 350,00грн., з 1 квітня -359,00грн., з 1 жовтня - 366грн. (частина перша статі 65 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”).
Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі: з 1 січня - 380,00грн., з 1 квітня -406,00грн., з 1 жовтня - 411грн. (частина перша статі 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік").
Відповідно до частини третьої статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1%.
Враховуючи, що ОСОБА_1 за 2006 та 2007 роки не отримувала щомісячну державну допомогу дітям війни, то недоплачена позивачу, як дитині війни, щомісячна державна соціальна допомога за 2006 рік складає 1290,60 грн. та за 2007 рік -1453,71 грн.
Стаття 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" визначає, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік, затверджує у розмірах: з 1 січня - 470,00грн., з 1 квітня - 481,00грн., з 1 липня - 482,00грн., з 1 жовтня - 498,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Судом першої інстанції при дослідженні доказів, з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, встановлено, що відповідач не просив застосувати наслідки пропуску строку, передбаченого статтями 99,100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому цілком обґрунтовано суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги та правомірно зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим нарахувати та сплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу за 2006 рік у розмірі 1290,60грн., за липень-грудень 2007 року в розмірі 742,65грн., за червень-грудень 2008 року в розмірі 684,50грн.
Дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
При цьому, Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тому цілком обґрунтовано суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги та правомірно зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим нарахувати та сплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу за 2006 рік в розмірі 1290,60грн., за липень-грудень 2007року в розмірі 742,65грн., за червень-грудень 2008року в розмірі 684,50грн.
Згідно з вимогами статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Викладені в апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим доводи про те, що законодавством не передбачено механізму розрахунку підвищення пенсії дітям війни та те, що частинами першої, другої статті 73 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного Фонду України та їх використання тільки за призначенням, не приймаються апеляційною інстанцією до уваги у зв'язку з їх недоведеністю.
При цьому судова колегія зазначає, що відповідно до вимог статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Таким чином, для розрахунку вказаної державної соціальної щомісячної допомоги необхідно керуватися статтею 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003, яка передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, який в свою чергу встановлений Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим про те, що відсутній механізм виплат вказаної допомоги, не заслуговують на увагу та спростовуються також наступним. Відсутність механізму виплат вказаної державної соціальної допомоги в законі, відповідно до статті 3 Конституції України, не дає підстав відповідачу відмовляти позивачу в її виплаті, оскільки норма статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є діючою, а за відсутності закону, який регулює дані правовідносини, повинен застосовуватися закон, який регулює подібні правовідносини, відповідно до вимог частини четвертої статті 8 і частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Право позивача на отримання підвищення пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок на здійснення перерахунку пенсії позивача покладено саме на Управління Пенсійного Фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим.
Судова колегія відзначає, що з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення статті 58 Конституції України, реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судове рішення є законним та обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
З таких підстав, судовій колегії дає право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 195, 196, частиною першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.02.2009 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя Г.М. Іщенко
Судді Г.П.Ілюхіна
О.В.Кучерук