01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
31.03.08 р. № 04/131
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Корсакової Г.В.,(суддя-доповідач)
Суддів Гаврилюка О.М.,
Мельника С.М.
при секретарі судового засідання -Лисунь Г.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю; ОСОБА_2.
від відповідача: Бражник В.А. -сільський голова
розглянувши апеляційні скарги Вербівської сільської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2008 року та на окрему ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.01.2008 року
по справі № 04/131 (суддя Упир І.І.)
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Кам'янка, Черкаська обл.
до Вербівської сільської ради, с. Вербівка, Кам'янського р-ну, Черкаської обл.
про скасування рішення,
Приватним підприємцем ОСОБА_2, з урахуванням заяви від 22.01.2008р. про уточнення позовних вимог, заявлено позов до Вербівської сільської ради про визнання недійсним рішення Вербівської сільської ради від 24.11.2007р. № 10-1/У «Про припинення договору оренди з підприємцем ОСОБА_2. на земельну ділянку водного фонду загальною площею 49,2 га.»
Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.01.2008 року у справі № 04/131 позов ПП ОСОБА_2. задоволений повністю. Визнано недійсним рішення Вербівської сільської ради від 24.11.2007р. № 10-1/У «Про припинення договору оренди з підприємцем ОСОБА_2. на земельну ділянку водного фонду загальною площею 49,2 га.». Стягнуто з Вербівської сільської ради на користь Приватного підприємця ОСОБА_2. 85 грн. витрат по державному миту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Скасована ухвала від 03.01.2008р. про забезпечення позову.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано невідповідністю прийнятого відповідачем рішення вимогам ст.ст. 93, 141, 143, 144 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі»та розділу 8 договору оренди землі від 27.01.2004р.
Крім того, господарським судом Черкаської області в порядку ст. 90 ГПК України 22.01.2008р. у справі винесена окрема ухвала на адресу Вербівської сільської ради з підстав встановлення при розгляді справи порушень чинного законодавства зі сторони відповідача.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Вербівська сільська рада звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області 22.01.2008 року у справі № 04/131 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Крім того, Вербівською сільською радою подана апеляційна скарга на окрему ухвалу від 22.01.2008р., в якій відповідач просить скасувати окрему ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.01.2008р. у справі № 04/131.
На підставі апеляційних скарг Вербівської сільської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2008 року та на окрему ухвалу від 22.01.2008р., згідно ст. 98 ГПК України, Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалами від 18.02.2008р. вказані апеляційні скарги прийняті до провадження.
ПП ОСОБА_2. подано відзив на апеляційну скаргу на рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2008 року, в якому позивач просить рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2008р. залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримала та просила їх задовольнити.
Позивач та представник позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2008р. з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг Вербівської сільської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2008 року та на окрему ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.01.2008 року, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить з наступних обставин.
Рішенням Вербівської сільської ради від 25.12.2003р. № 9-7 «Про надання в оренду земельної ділянки водного фонду»ПП ОСОБА_2. надана в оренду земельна ділянка водного фонду площею 49,2 га для вирощування рибної продукції (а.с. 23).
27.01.2004 року між ПП ОСОБА_2 (орендар) та Вербівською сільською радою (орендодавець) укладений договір оренди земельної ділянки водного фонду, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а орендар приймає у тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 49,2 га із земель водного фонду за адресою с. Вербівка, Каменського району, згідно з планом тимчасового користування, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 Договору). Земельна ділянка передається для вирощування рибної продукції без зміни її цільового призначення терміном на 10 років з дати набуття чинності цього договору (п. 1.3 Договору) (а.с. 37-40).
Зазначений договір оренди зареєстрований у Вербівській сільській раді 29.01.2004р. за № 1 та нотаріально посвідчений за реєстраційним № 196, 27.01.2004р.
Згідно з актом прийому-передачі від 27.01.2004р. земельна ділянка площею 49,2 га передана орендарю (а.с. 41).
Рішенням Вербівської сільської ради від 24.11.2007р. № 10-1/У «Про припинення договору оренди з підприємцем ОСОБА_2. на земельну ділянку водного фонду загальною площею 49,2 га»з позивачем було припинено та розірвано договір оренди на вказану земельну ділянку.
Не погодившись з прийнятим Вербівською сільською радою рішенням ПП ОСОБА_2. звернулась до господарського суду Черкаської області з позовом про визнання його недійсним, який обґрунтовує тим, що вказані в оскаржуваному рішенні підстави для припинення договору оренди від 27.01.2004 року не є такими, що дають право відповідачу в односторонньому порядку припинити чи розірвати договір оренди землі.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2008 року підлягає залишенню без змін, а окрема ухвала від 22.01.2008р. скасуванню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.
Аналогічні положення містить і ст. 4 Водного кодексу України.
Статтею 85 Водного кодексу України передбачено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільської ради відноситься розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб або надання земельних ділянок комунальної власності у користування.
У комунальній власності перебувають землі водного фонду в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки цього фонду за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (ст. 83 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Частиною 4 ст. 59 Земельного кодексу України передбачено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вербівської сільської ради від 25.12.2003р. № 9-7 «Про надання в оренду земельної ділянки водного фонду»ПП ОСОБА_2. була надана в оренду земельна ділянка водного фонду площею 49,2 га для вирощування рибної продукції.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
27.01.2004 року між ПП ОСОБА_2. (орендар) та Вербівською сільською радою (орендодавець) укладений договір оренди земельної ділянки водного фонду, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а орендар приймає у тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 49,2 га із земель водного фонду за адресою с. Вербівка, Каменського району, згідно з планом тимчасового користування, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 Договору). Земельна ділянка передається для вирощування рибної продукції без зміни її цільового призначення терміном на 10 років з дати набуття чинності цього договору (п. 1.3 Договору).
Зазначений договір зареєстрований у Вербівській сільській раді 29.01.2004р. за № 1 та нотаріально посвідчений за реєстраційним № 196 27.01.2004р. Згідно з актом прийому-передачі від 27.01.2004р. земельна ділянка площею 49,2 га передана орендарю.
Колегія суддів встановила, що в договорі від 27.01.2004р. містяться всі необхідні істотні умови, такі як, місце розташування та розмір земельної ділянки, строк дії договору, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду та умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін.
Рішенням Вербівської сільської ради від 24.11.2007р. № 10-1/У «Про припинення договору оренди з підприємцем ОСОБА_2. на земельну ділянку водного фонду загальною площею 49,2 га»позивачу було припинено та розірвано договір оренди на земельну ділянку водного фонду площею 49,2 га з підстав:
- не усунення порушення при використанні земель водного фонду, яке подано 29.10.2007р. прокуратурою області;
- недотримання регламенту спорожнення водойми та забезпечення населенню умов загального водокористування;
- порушення умов експлуатації водного об'єкта, що тягне за собою руйнівні наслідки;
- безпідставне зменшення орендної плати за користування водоймою згідно з платою за договором попереднього орендаря.
Вказане рішення прийнято Вербівською сільською радою з посиланням на п. 34, 35, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 96, 143 Земельного кодексу України, розділу 6, 8 Договору оренди від 27.01.2004р.
Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що до компетенції сільських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені ст. 141 Земельного кодексу України, відповідно до якої такими є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Перелік підстав, зазначений у ст. 31 Закону України «Про оренду землі»та ст. 141 Земельного кодексу України є вичерпним, тобто інші юридичні факти не можуть розглядатись як підстава припинення права користування земельною ділянкою.
Розділом 8 Договору оренди землі від 27.01.2004р. сторони встановили, що підставою для припинення договору є закінчення його терміну, взаємна згода сторін, неможливість використання земельної ділянки в наслідок обставин, що не залежать від сторін (форс-мажор), нецільове використання землі, невнесення орендної плати більше як за три місяці.
Вищевикладені підстави для припинення договору оренди землі в спірному рішенні Вербівської сільської ради від 24.11.2007р. відсутні.
Частиною 4 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Спеціально уповноваженим органом у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, відповідно до ст. 9 вказаного Закону, є Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи, до повноважень якої, згідно з п. «а»ст. 6 Закону, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Припинення права на земельну ділянку у разі неусунення допущених порушень законодавства, що передбачено ст. 143 Земельного кодексу України, та на яку йде посилання в спірному рішенні Вербівської сільської ради, відноситься до підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку та здійснюється з дотриманням вимог ст. 144 Земельного кодексу України.
Згідно зі ст. 144 Земельного кодексу України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.
Таким чином, доказом порушення позивачем земельного законодавства можуть бути відповідні акти, протоколи, розпорядження і постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, складені державним інспектором з питань використання і охорони земель. Такі докази відповідачем не надані.
Отже, Вербівська сільська рада не довела дотримання, встановленого ст. 144 Земельного кодексу України порядку припинення права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Договором оренди земельної ділянки від 27.01.2004р. не передбачена можливість його розірвання в односторонньому порядку.
Згідно з частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що рішення Вербівської сільської ради № 10-1/У від 24.11.2007р. «Про припинення договору оренди з підприємцем ОСОБА_2. на земельну ділянку водного фонду загальною площею 49,2 га», яким з позивачем було припинено та розірвано договір оренди на вказану земельну ділянку, не відповідає вимогам чинного законодавства і прийняте з порушенням вимог ст.ст. 141, 143, 144 Земельного кодексу України, ст.ст.31, 32 Закону України «Про оренду землі», розділу 8 Договору оренди від 27.01.2004р.
З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2008 року прийняте на підставі фактичних обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Приймаючи у справі окрему ухвалу від 22.01.2008р. місцевий господарський суд виходив з того, що з боку відповідача -Вербівської сільської ради допущено порушення чинного законодавства, а саме в оренду надавався водний об'єкт, а договір оренди укладено на землі водного фонду.
Судова колегія зазначає, що в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт, тощо), вимоги яких порушено.
Проте, оскаржувана окрема ухвала не містить посилань, вимоги яких нормативно-правових актів були порушені відповідачем.
При цьому, як вже вказувалось вище, відповідно до ст. 4 Водного кодексу України та ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать і землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами.
Таким чином, укладення відповідачем договору оренди від 27.01.2004 року на землі водного фонду площею 49,2 га, які зайняті ставком, не протирічить вимогам Земельного та Водного кодексів України.
Приймаючи до уваги вищевказане, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Вербівської сільської ради на окрему ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.01.2008 року підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Вербівської сільської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2008 року у справі № 04/131 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 22.01.2008 року у справі № 04/131 залишити без змін.
3. Апеляційну скаргу Вербівської сільської ради на окрему ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.01.2008 року у справі № 04/131 задовольнити.
4. Окрему ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.01.2008 року у справі № 04/131 скасувати.
5. Матеріали справи № 04/131 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: Г.В. Корсакова
Судді: О.М. Гаврилюк
С.М. Мельник
Дата відправки 18.04.08