Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Н.О.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
18 березня 2014 року справа №437/18359/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 15 січня 2014 року в адміністративній справі № 437/18359/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію, -
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказала, що вона працювала на посадах у закладах охорони здоров'я, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, тому попередньо звільнившись з роботи, як цього вимагає чинне законодавство, 01.11.2013 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, додавши до неї необхідні довідки з попередніх місць роботи. Але відповідач своїм рішенням від 20.11.2013 № 27 відмовив їй у призначенні пенсії за вислугу років, посилаючись на відсутність необхідного стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки не зарахувало до спеціального стажу період її роботи з 11.11.1992 по 20.06.1994 як члена колгоспу ім. "40 річчя Жовтня" Старобільського району Луганської області на посаді медичної сестри дитячого садку, мотивуючи це тим, що запис в трудовій книжці про прийняття на роботу та підстави занесена різними чорнилами та в архівній довідці відсутня посада. Вважає таку відмову протиправною, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в її трудовій книжці чітко вказана посада та архівна довідка на підставі первинних документів підтверджує факт її роботи на тому підприємстві, яке зазначено в трудовій книжці. У зв'язку з цим, просила суд визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років, визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, зобов'язати зарахувати до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період її роботи з 11.11.1992 по 20.06.1994 у якості медичної сестри дитячого садку колгоспу ім. "40 річчя Жовтня" Старобільського району Луганської області та зобов'язати призначити пенсію за вислугу років з 01.11.2013.
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 15 січня 2014 року в адміністративній справі № 437/18359/13-а адміністративний позов задоволено, визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_2, визнано неправомірним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про відмову в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_2 від 20.11.2013 № 27, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська зарахувати до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи ОСОБА_2 з 11.11.1992 по 20.06.1994 у якості медичної сестри дитячого садку колгоспу ім. "40 річчя Жовтня" Старобільського району Луганської області, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за вислугу років з 01.11.2013 та виплатити утворену заборгованість, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у сумі 68 (шістдесят вісім) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, тому відповідно до ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи здійснено у письмовому провадженні за наявними матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1, 01.11.2013 звернулася до УПФУ в Ленінському районі м. Луганська про призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я відповідно до вимог п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням відповідача № 27 від 20.11.2013 ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я відповідно до вимог п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.11.2013, оскільки відсутній необхідний стаж , який дає право на пенсію за вислугу років, а саме 25 років. До стажу за вислугу років можливо зарахувати 23 роки 9 місяців 13 днів. Період роботи з 1.11.1992 по 26.06.1994 - 1 рік 7 місяців 10 днів в якості медичної сестри дитячого садку колгоспу ім.. «40 річчя Жовтня» Старобільського району Лугнаської області до стажу за вислугу років зарахувати неможливо, оскільки відсутні первинні документи за час виконання роботи.
Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що в трудовій книжці позивачки чітко вказано, що в період з 11.11.1992 по 20.06.1994 вона працювала як член колгоспу ім. "40 річчя Жовтня" Старобільського району Луганської області на посаді медичної сестри дитячого саду. Виправлень та креслень в трудовій книжці не має, посада вказана чітко, тобто відсутні підстави для сумніву в дійсності посади, на якій працювала позивачка.
Колегія суддів не погоджується зі вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження в даній справі є дії відповідача щодо зарахування до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи ОСОБА_2 з 11.11.1992 по 20.06.1994 у якості медичної сестри дитячого садку колгоспу ім. "40 річчя Жовтня" Старобільського району Луганської області.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п.2.2-2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої 29.07.1993 року з послідуючими змінами записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою.
З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма N П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року N 277 ( v0277202-95 ), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.
Згідно п. 2.8. якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м. Севастополя і Держархівом при Раді Міністрів Криму.
Із оглянутої в судовому засіданні копії трудової книжки позивачки вбачається, що вона заповнена з порушенням вимог п. 2.2-2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої 29.07.1993 року, запис 4, а саме про прийняття позивачки у члени колгоспу посада та підстава внесення цієї записи здійснені різними чорнилами та різним почерком. Архівна довідка № 1154 від 04.09.2013 підтверджує нарахування заробітної плати колгоспникам колгоспу ім.. 40 річчя Жовтня за вказаний період, проте займана посада не вказана.
Відповідно до п. «е» ст.. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я при наявності спеціального стажу 25 років за переліком, що затверджується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України незалежно від віку.
Оскільки період роботи з 11.11.1992 по 26.06.1994 у зв'язку з неточностями в трудовій книжці та не підтвердження посади медичної сестри дитячого садку колгоспу ім.. «40-річчя Жовтня» неможливо зарахувати до стажу за вислугу років, відповідач правомірно не зарахував цей період до спеціального стажу.
За таких обставин рішення УПФУ в Ленінському районі м. Луганська № 27 від 20.11.2013 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я відповідно до вимог п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.11.2013 є законним та обґрунтованим.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАСУ, є підставою для скасування постанови з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.195,197,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська - задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 15 січня 2014 року в адміністративній справі № 437/18359/13-а - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів: Л.В.Ястребова
Д.В.Ляшенко
С.Ю.Чумак