Постанова від 20.05.2011 по справі 1-п-265/11

справа № 1-п-265/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.05.2011 м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Савранського Т.А.,

при секретарі Луценко Л.О.

з участю прокурора Попової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальної справи по факту крадіжки майна гр.ОСОБА_1 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Постановою слідчого СВ Заводського РВ Дніпродзержинського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 25.03.1996 р. порушена кримінальна справа за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 р.) за фактом крадіжки майна гр. ОСОБА_1

Оскільки в ході проведення досудового слідства особу, яка вчинила зазначений злочин встановлено не було, постановою слідчого від 25.05.1996 р. розслідування по справі зупинено до встановлення особи, що скоїла злочин.

Постановою слідчого від 24.02.2011 р. досудове розслідування по справі було поновлено та діяння по зазначеній справі було перекваліфіковано із ч. 2 ст. 140 КК України ( в редакції 1960 р.) на ч. 1 ст. 185 КК України (в редакції 2001 р.).

Матеріали зазначеної кримінальної справи 18.05.2011 р. надійшли до Заводського райсуду м. Дніпродзержинська з винесеною 24.02.2010 р. слідчим та погодженою з прокурором Заводського району м. Дніпродзержинська, постановою про вирішення питання про закриття справи у зв'язку із закінченням строків давності.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора яка підтримала постанову слідчого, суд вважає за необхідне постанову задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно матеріалів справи, злочин по якому 21.03.1996 р. була порушена кримінальна справа, згідно вимог ст. 12 КК України (2001 р.), кваліфікується як злочин середньої тяжкості і, згідно ч. 1 ст. 49 КК України, особа яка вчинила цей злочин звільняється від кримінальної відповідальності якщо з дня вчинення нею зазначеного злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Відповідно ч. З ст. 11-1 КПК України, якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій статті 49 КК України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття за підставою, передбаченою частиною другою цієї статті.

Частиною другою ст. 49 КК України врегульовані особливості перебігу строків давності у випадках ухилення особи, яка вчинила злочин, від слідства або суду, та встановлено, що така особа звільняється від кримінальної відповідальності лише за умови, що з часу вчинення злочину минуло 15 років.

Враховуючи, що з часу вчинення зазначеного злочину передбаченого ч. 1 ст.185 КК України минуло 15 років і в ході досудового слідства протягом строків зазначених в ч. 2 ст. 49 КК України не встановлено особу яка вчинила цей злочин; керуючись ст. 49 КК України, ст. 111 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу № 431133 по ч. 1 ст. 185 КК України, порушену 25.03.1996 р. слідчим СВ Заводського РВ Дніпродзержинського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області за фактом крадіжки майна ОСОБА_1, закрити у зв'язку із закінченням строків давності.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення.

Суддя Савранський .Т .А

Попередній документ
37749429
Наступний документ
37749431
Інформація про рішення:
№ рішення: 37749430
№ справи: 1-п-265/11
Дата рішення: 20.05.2011
Дата публікації: 25.03.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (01.11.2011)
Дата надходження: 21.10.2011
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОВАЛЕНКО НІНА ВАСИЛІВНА
суддя-доповідач:
КОВАЛЕНКО НІНА ВАСИЛІВНА
особа, стосовно якої вирішується питання щодо звільнення від кри:
№6323/1996