Справа № 307/688/14-ц
Провадження №2/307/572/14
20 березня 2014 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого
судді Гримут В.І.
при секретарі Тиводар В.І.
з участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Тячівського РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області про зобов'язання зняття з паспортної реєстрації фізичної особи,
Позивачка звернулася в суд з позовною заявою про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на проживання у будинку АДРЕСА_1 та зняття його з реєстраційного обліку. Посилається на те, що вказаний будинок належить їй на праві приватної власності. З 22.11.1991 р. ОСОБА_2 зареєстрований у її будинку, оскільки на той час проживав разом із нею. Протягом останніх 6-ти років, він за вказаною адресою не проживає та фактичне місцеперебування їй невідоме. На даний момент вона проживає сама і їй постійно надходять листи про заборгованість відповідача перед банком. Через те, що відповідач прописаний у її будинку у минулому році їй було відмовлено у субсидії. Просить зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку в її будинку. У судовому засіданні позивачка збільшила позовні вимоги і просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на проживання у будинку.
Відповідач ОСОБА_2 та представник Тячівського РВ ГУ ДМС України Закарпатської області у судове засідання не з'явилися та не повідомили суду прични неявки. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного. Під час розгляду справи суд встановив, що позивачці на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1, що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно та копією договору купівлі-продажу будинку. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним та припинення правовідношення. Відповідач є сином позивачки, і був зареєстрований у цьому будинку, як член сім'ї. Протягом останніх 6-ти років він у будинку не проживає. Це підтверджується довідками Солотвинської селищної ради № 4239 від 11.12.2013 р. та № 4240 від 11.12.2013 р. З акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї в будинку АДРЕСА_1 вбачається, що по вказанй адресі проживає тільки ОСОБА_1
Крім того, обставини на які посилається позивачка у судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_3
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло-житловий будинок, садиба, квартира, що передбачено ст.ст. 379, 382 ЦК України.
Права власника жилого будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають його право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач більше року не проживає у належному позивачці житловому будинку АДРЕСА_1. Про будь-які поважні причини, які б перешкоджали йому проживати у даному будинку, відповідач суду не повідомив, а тому його слід визнати таким, що втратив право на проживання в будинку, що належить позивачці.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки судові витрати у сумі 243.60 грв.
Тому, керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 379, 382, 383, 386, 391, 405 ЦК України суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право на користування житлом у будинку АДРЕСА_1 та зняти його з паспортної реєстрації у цьому будинку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 двісті сорок три гривні 60 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий: Гримут В.І.