20.03.2014
Справа № 127/15078/13-к
Провадження № 1-кп/127/219/14
20 березня 2014 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження № 12013010380001714 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , розлученого, на утриманні має малолітню дитину, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
Встановив:
ОСОБА_4 26.04.2013 приблизно о 19 год. 10 хв., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , в ході сварки з дружиною ОСОБА_6 , з якою спільно проживав, умисно наніс декілька ударів долонями рук по плечах, передпліччі та ногам ОСОБА_6 . Далі він рукою штовхнув ОСОБА_6 , від чого вона впала на підлогу і продовжував наносити удари руками та ногами по плечам та ногам останньої спричинивши їй фізичний біль та страждання.
Згідно висновку експерта № 734 від 29.04.2013, у ОСОБА_6 мали місце синці на правому плечі в проекції правого колінного суглобу, на лівому стегні, які належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупого твердого предмета, давністю утворення, можливо в строк вказаний у постанові про призначення експертизи від 26.04.2013.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість в інкримінованому йому злочині не визнав, зазначив, що потерпілу не бив, ніяких тілесних ушкоджень їй не наносив та пояснив, що 26.04.2013 після роботи, він разом з ОСОБА_7 прийшли до нього додому, випили трохи та лягли в різних кімнатах відпочивати. Коли прийшла потерпіла, вона почала його будити, але не змогла цього зробити та пішла до ОСОБА_8 . Розбудивши ОСОБА_7 , потерпіла почала виражатися в його сторону нецензурною лайкою та почала виганяти його з квартири. Після цього, він разом з ОСОБА_7 пішли з квартири. Також він зазначив, що потерпілу не чіпав та до цього інциденту також ніколи не бив потерпілу.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначила, що 26.04.2013 коли вона повернулася з роботи додому, побачила, що в різних кімнатах сплять обвинувачений та ОСОБА_8 , а на столі стояла пуста пляшка з-під горілки. Вона почала будити ОСОБА_4 , але він не прокидався та вона пішла до ванної кімнати. Через деякий час прийшов ОСОБА_4 та почав перевіряти її телефон. В цей час до неї подзвонив її друг, ОСОБА_4 підняв трубку та почав виражатися нецензурною лайкою. Поклавши трубку, ОСОБА_4 почав її питати чому до неї дзвонять та почав її бити. ОСОБА_4 бив її по голові, а коли вона намагалася втекти, ОСОБА_4 схопив її за волосся, повалив на підлогу та почав бити ногами. Під час даного інциденту, в квартирі знаходився ОСОБА_7 . Також вона зазначила, що раніше ОСОБА_4 також її бив, про що вона розповідала своїм батькам. Щодо міри покарання обвинуваченого, покладається на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_4 - його зять, а потерпіла його донька. В вечорі 26.04.2013 йому зателефонувала його племінниця ОСОБА_10 та розповіла, що його доньку - ОСОБА_6 побив її чоловік - ОСОБА_4 , а коли пізніше дочці стало погано та її забрали в лікарню, він разом з дружиною поїхали до доньки. Також він зазначив, що раніше у доньки із зятем часто виникали конфлікти із-за ревнощів ОСОБА_4 та він простягав руки до доньки.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні зазначила, що обвинувачений її зять, а потерпіла - донька. 26.04.2013 подзвонила племінниця ОСОБА_10 та розповіла, що обвинувачений прийшов додому п'яний разом зі своїм другом та в нього з донькою виникла сварка, під час якої ОСОБА_4 побив доньку. Також вона зазначила, що раніше ОСОБА_4 також бив доньку, але дочка просила їх не втручатися в їх сімейні стосунки.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначила, що потерпіла ОСОБА_6 її двоюрідна сестра, обвинувачений - чоловік сестри. 26.04.2014 їй зателефонувала ОСОБА_6 та вона почула якісь нерозбірливі крики, після чого телефон одразу вимкнувся. Вона вирішила перетелефонувати ОСОБА_6 , однак трубку ніхто не піднімав. Через деякий час їй зателефонувала сестра та розповіла, що в неї з чоловіком виникла сварка, під час якої її чоловік ОСОБА_4 її побив. Також вона зазначила, що раніше ОСОБА_4 також бив потерпілу.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні зазначила, що потерпіла її колишня колега, обвинувачений - знайомий. Їй подзвонила ОСОБА_6 та розповіла, що її побив чоловік і попросила піти з нею в міліцію. Раніше ОСОБА_6 також розповідала, що її чоловік ОСОБА_4 простягав до неї руки.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що обвинувачений - його товариш, з потерпілою ні в яких відносинах не перебуває. 26.04.2013 він разом з ОСОБА_4 після роботи пішли до ОСОБА_4 додому, випили трохи та лягли спати в різних кімнатах. Через деякий час прийшла потерпіла та він почув, що у ОСОБА_4 та потерпілою почався скандал. Пізніше потерпіла підійшла до нього та почала до нього кричати. Весь час коли у обвинуваченого та потерпілої відбувався скандал він був в кімнаті. Він не бачив, щоб обвинувачений бив потерпілу. Через деякий час він разом з ОСОБА_4 пішли з квартири до магазину, а коли повернулися, потерпілої вже не було.
Винуватість обвинуваченого доводиться показаннями потерпілої та свідків.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Суд враховує показання свідків, щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Будь-які підстави сумніватися у достовірності показань допитаних свідків по кримінальному провадженню відсутні. Суд не бере до уваги незначні розбіжності у показаннях потерпілої та свідків по не істотних питаннях, оскільки як показали свідки у зв'язку зі спливом часу деякі обставини події погано пам'ятають.
Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Суд приймає рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого під час судового провадження не встановлено.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого під час судового провадження не встановлено.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.
При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.крим.пров. 75), позитивно характеризується (а.крим.пров 72), згідно довідки з КЗ ВОНД «Соціотерепія», на диспансерному наркологічному обліку не перебуває (а.крим.пров. 73), згідно довідки з Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка, ОСОБА_4 за даними архіву та картотеки диспансерного відділення не значиться (а.крим.пров 74), приймає до уваги його вік, стан здоров'я, сімейні обставини, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді громадських робіт.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Речових доказів в кримінальному провадженні немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 395 КПК України, ст. 65 КК України суд,-
Ухвалив
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання у виді 160 (ста шістдесяти) годин громадських робіт.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили обрати у виді особистого зобов'язання.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя