Справа № 802/4848/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю. М.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
13 березня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Граб Л.С.
суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії , -
В грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправним наказ №213 від 18.03.2013 року командира військової частини ОСОБА_2 в частині невнесення його посади до списку штаних посад на виплату щомісячної додаткової грошової винагороди наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, або зайняті технічним обслуговуванням і ремонтом літаків та вертольотів в додатку №1 до цього наказу; скасувати наказ №213 від 18.03.2013 року «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2013 року №124» в частині невнесення його посади до списку штатних посад на виплату щомісячної додаткової грошової винагороди наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, або зайняті технічним обслуговуванням і ремонтом літаків і вертольотів; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату йому щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі місячного грошового забезпечення з 01 лютого 2013 р. по 01 квітня 2013 р. включно, як військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , який проходить військову службу на посаді наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 213 від 18.03.2013 року "Про внесення змін до наказу командира військової частини № 124 від 12.02.2013 року" в частині невнесення посади ОСОБА_1 до списку штатних посад на виплату щомісячної додаткової грошової винагороди наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, або зайняті технічним обслуговуванням і ремонтом літаків та вертольотів.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову винагороду в розмірі місячного грошового забезпечення з 01 лютого по 01 квітня 2013 року, як військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 15.03.2013 року та ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 12 лютого 2013 року командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ № 124 "Про затвердження переліку посад військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів у 2013 році", згідно якого ОСОБА_1 почав отримувати щомісячну додаткову грошову винагороду, у зв'язку із зазначенням в ньому посади позивача.
22 лютого 2013 року за вих. № 248/3/9/1/136 Департамент фінансів Міністерства оборони України надіслав до фінансово-економічного управління повітряних сил Збройних Сил України у відповідь на запити військової частини від 21.01.2013 р. №350/147/2/139, від 22.01.2013 року №350/147/2/144 щодо надання ґрунтовних роз'яснень з приводу виплати винагороди, роз'яснення, в яких зазначено, що військовослужбовцям, які займають посади з подвійним найменуванням (крім посад зазначених у Переліку додатку № 1 наказу Міністерства оборони України від 15.11.2010 року № 595 ( в редакції наказу Міністра оборони України від 05.12.2012 року № 825)) винагорода не виплачується.
На підставі чого, 18.03.2013 року командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 213 "Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2013 року № 124", відповідно до якого додаток № 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2013 року № 124 викладено в іншій редакції і усі посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, або зайняті технічними обслуговуванням і ремонтом літаків та вертольотів не ввійшли до списку штатних посад на виплату щомісячної додаткової грошової винагороди.
Не погоджуючись з діями військової частини ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому задовольнив позовні вимоги повністю.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з прийнятим рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до 2 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, що знаходяться на службі в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх родини.
Статтею 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 року № 956 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" виплата щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби; особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій.
Пунктом 2.1. наказу Міністерства оборони України від 15.11.2010 року № 595 ( в редакції наказу Міністра оборони України від 05.12.2012 року № 825) "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України" встановлено, що виплата винагороди здійснюється в таких розмірах на місяць: до 100 відсотків місячного грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил України відповідно до переліку, наведеного в додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби надзвичайних ситуацій”; військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за Переліком посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України, згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.
В примітці до додатку №1 вищевказаного наказу зазначається виключний перелік умов, наявність яких дає підстави для здійснення виплати винагороди особам, які згідно цієї інструкції мають право на отримання винагороди.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2014 року № 50/119/1/99/т ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до штату військової частини НОМЕР_1 посада, яку займає позивач, міститься в переліку посад військовослужбовців, які мають право на виплату щомісячної додаткової грошової допомоги, а цифрові позначення військово-облікової спеціальності і посаду, яку займає позивач, збігаються з цифровими позначеннями військово-облікової спеціальності та посади зазначених у Переліку.
Твердження представника відповідача про те, що згідно роз'яснення ТВО начальника управління організаційного, оплати праці (грошового), соціальних питань та тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/9/1/136 від 22.02.2013 року, позивач не має права на отримання щомісячної додаткової грошової допомоги, в зв'язку з тим, що в штаті військової частини передбачено подвійне найменування посади, яку займає ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції не бере уваги, так як згідно вищевказаних норм законодавства для виплати коштів потрібно, щоб співпадали цифрові позначення військово-облікової спеціальності і посади, яка вказана в Переліку з військово-обліковою спеціальністю і посадою, яка вказана в штаті військової частини, а не сама назва посади.
На підтвердження вищевказаного, у наказі Міністерства оборони України № 370 від 07.06.2013 року "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 15.11.2010 року № 595 зазначено, що посади з подвійним найменуванням включені в перелік посад військовослужбовців, які мають право на отримання щомісячної додаткової грошової допомоги.
Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що роз'яснення ТВО начальника управління організаційного, оплати праці (грошового), соціальних питань та тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/9/1/136 від 22.02.2013 року не є нормативно-правовим актом, а тому не може бути підставою для відмови у отриманні додаткової грошової допомоги військовослужбовцям, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, їхнє технічне обслуговування та ремонт, право на отримання якої передбачено чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У розрізі наведених правових положень, колегія суддів вважає, що невнесення посади ОСОБА_1 до списку штатних посад на виплату щомісячної додаткової грошової винагороди наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, або зайняті технічним обслуговуванням і ремонтом літаків та вертольотів при прийнятті наказу № 213 від 18.03.2013 року, свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки ним порушено норми чинного законодавства України та право позивача на отримання гарантованої державою винагороди, а тому колегія суддів вважає за необхідне зобов"язати відповідача внести зміни до спірного наказу шляхом внесення посади ОСОБА_1 до вищевказаного списку.
Відповідно до ст. 11 КАС України, за загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших законодавчих приписів, ніж ті, про які зазначає позивач.
Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
- повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Колегія суддів, вважає, можливим вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача.
Визначаючись відносно правомірності вимоги апелянта щодо скасування рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги повністю, колегія суддів вважає, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 213 від 18.03.2013 року "Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2013 року № 124" не підлягає скасуванню в частині невнесення ОСОБА_1 до списку, зважаючи на те, що за своїм змістом дана позовна вимога є безпідставною, оскільки не вбачається можливим скасування акту в частині невнесених до нього даних. Таким чином, позивачем невірно обрано спосіб захисту прав, які він вважає порушеними.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо невнесення посади ОСОБА_1 до списку штатних посад на виплату щомісячної додаткової грошової винагороди наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, або зайняті технічним обслуговуванням і ремонтом літаків та вертольотів при прийнятті наказу № 213 від 18.03.2013 року, необхідно визнати протиправною.
Водночас, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу щомісячну грошову винагороду в розмірі місячного грошового забезпечення з 01 лютого по 01 квітня 2013 року, як військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів є обґрунтованими, задовольнивши їх в повному обсязі.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, з врахуванням приписів статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 213 від 18.03.2013 року "Про внесення змін до наказу командира військової частини № 124 від 12.02.2013 року" в частині невнесення посади ОСОБА_1 до списку штатних посад на виплату щомісячної додаткової грошової винагороди наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, або зайняті технічним обслуговуванням і ремонтом літаків та вертольотів.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково .
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, - скасувати в частині визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 213 від 18.03.2013 року "Про внесення змін до наказу командира військової частини № 124 від 12.02.2013 року" в частині невнесення посади ОСОБА_1 до списку штатних посад на виплату щомісячної додаткової грошової винагороди наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, або зайняті технічним обслуговуванням і ремонтом літаків та вертольотів .
В цій частині прийняти нову постанову, якою визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо невнесення посади ОСОБА_1 до списку штатних посад на виплату щомісячної додаткової грошової винагороди наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, або зайняті технічним обслуговуванням і ремонтом літаків та вертольотів при прийнятті наказу № 213 від 18.03.2013 року.
Зобов"язати командира військової частини НОМЕР_1 внести зміни до наказу № 213 від 18.03.2013 року шляхом внесення посади ОСОБА_1 до списку штатних посад на виплату щомісячної додаткової грошової винагороди наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, або зайняті технічним обслуговуванням і ремонтом літаків та вертольотів.
Абзац 1 постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року викласти наступним чином: "Адміністративний позов задовольнити частково."
В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Боровицький О. А.
Сапальова Т.В.