Справа №568/100/14-к
"18" березня 2014 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
В складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Радивилів кримінальне провадження №12014180210000003 внесене в ЄРДР 04.01.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Коритне Радивилівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, розлученого, не маючого судимості, в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, на підставі угоди про визнання винуватості,
за участю прокурора ОСОБА_4
встановив:
ОСОБА_3 у 2000 році у власному господарстві в с.Хотин Радивилівського району Рівненської області знайшов металевий штик 7,92 мм магазинного карабіна (гвинтівки) системи «Маузера» зразка 1898/1935 р.р..
В подальшому знайденого штик-ножа ОСОБА_3 зберігав у власному господарстві.
Приблизно через шість місяців ОСОБА_3 , знайденого ним у 2000 р. штик-ножа відремонтував, а саме самостійно відчистив його від іржі, загорстрив лезо клинка та саморобним способом замінив плашки і заклепки, які утримують плашки на хвостику клинка, тим самим відновив його вражаючі властивості.
Впродовж часу, з моменту, коли ОСОБА_3 знайшов у 2000 році штик-ножа він постійно підтримував його у справному стані, час від часу нагострював лезо клинка, відчищав від іржі, користувався ним по господарству у власних цілях, також ОСОБА_3 носив його із собою до сусідів в с.Хотин Радивилівського району Рівненської області, допомагав їм колоти ним свині. Останній раз, ОСОБА_3 ремонтував штик-ніж, а саме нагострював його лезо клинка у 2013 році.
04.01.2014 року працівними міліції при огляді господарства за місцем проживання ОСОБА_3 в с.Хотин Радивилівського району Рівненської області на дерев'яному столі в кухні житлового будинку було виявлено та вилучено штик-ніж в конструкцію якого власноручно ОСОБА_3 були внесені зміни.
Згідно висновку судової експертизи холодної зброї №3 від 16.01.2014 року: об'єкт виявлений та вилучений 04.01.2014 року в господарстві ОСОБА_3 являється холодною зброєю, а саме штик-ножем до 7,92 мм. магазинного карабіна (гвинтівки) системи Маузера зразка 1898/1935 рр..
Даний штик-ніж виготовлений заводським способом із внесенням зміни саморобним способом.
В конструкцію досліджуваного штик-ножа, були внесені саморобним способом зміни, а саме: замінені плашки руків'я та елементи їх кріплення.
Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України, як незаконний ремонт та носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Під час досудового розслідування 28 січня 2014 року між старшим прокурором прокуратури Радивилівського району юристом 3 класу ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 в порядку передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Зі змісту даної угоди слідує, що прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.263 КК України. Підозрюваний ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Окрім цього, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у виді трьох років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців. Відповідно до п.2, 3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості у підготовчому судовому засіданні, судом враховано наступні обставини.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України та просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджене з ним покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні, також просив затвердити вказану угоду і призначити узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодою заходи. При цьому ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України в обсязі підозри, дав свою згоду на призначення узгодженого виду та строку покарання та інших заходів, передбачених угодою про визнання винуватості, вказавши на свою реальну здатність виконати взяті на себе за угодою зобов'язання.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнав себе винуватим, згідно із ч.3 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції ч.2 ст.263 КК України. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу винного, обставини, що пом'якшують покарання зокрема щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обтяжуючих обставин не встановлено.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, свої права, зазначені в п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки невиконання взятих зобов'язань, що передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи викладене, суд встановив, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між старшим прокурором прокуратури Радивилівського району Рівненської області юристом 3 класу ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 28 січня 2014 року, відповідають вимогам КПК України та КК України, що свідчить про наявність підстав для її затвердження.
За таких обставин, суд визнав доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.263 КК України, як незаконний ремонт та носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу та призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання. Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного , керуючись ст.75, 76 КК України, ст.100, 314, 373, 374, 376, 475 КПК України, суд -
засудив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 січня 2014 року, укладену між старшим прокурором прокуратури Радивилівського району Рівненської області юристом 3 класу ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання, а саме 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладенні на нього обов'язки.
На підставі п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Речовий доказ по справі: штик-ніж - знищити (а.с.46).
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд з підстав передбачених ст.394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1