Справа № 526/207/14-к
Провадження № 1-кп/526/58/2014
Копія
21 березня 2014 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки радгоспу «Рішаючий» - 5 відділ, Гадяцького району Полтавської області, жительки АДРЕСА_1 , вдова, пенсіонерка,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -
ОСОБА_4 , згідно договору про виконання обов'язків члена виборчої комісії з виборів народних депутатів України від 01.10.2012 року, укладеного між нею та головою окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів 2012 року одномандатного виборчого округу № 151 Полтавської області ОСОБА_5 , будучи головою дільничної виборчої комісії № 530053 одномандатного виборчого округу № 151, розміщеної за адресою : Полтавська область Гадяцький район с. Вельбівка, являючись особою, тимчасово спеціально уповноваженою на виконання функцій держави щодо організації підготовки, проведення відповідних виборів, підрахунку голосів виборців, а також забезпечення додержання та однакового застосування законодавства, відповідно до вимог Закону України «Про вибори народних депутатів» від 17.11.2011 року, забезпечувала законний порядок проведення виборів, мала реальну можливість впливати на їх хід, рішення комісії, прийняті в межах повноважень, які були обов'язковими для всіх суб'єктів та інших учасників виборчого процесу, у зв'язку з чим виконувала функції представника влади.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи головою ДВК № 530053, здійснювала організаційно-розпорядчі функції, при цьому згідно до фактично виконуваної роботи та у відповідності до вимог ч.1 ст. 33 Закону України «Про вибори народних депутатів», голова ДВК скликає та згідно ч.8 ст.33 Закону України «Про вибори народних депутатів», саме голова проводить засідання дільничної виборчої комісії. Зважаючи на викладене, ОСОБА_4 являлася службовою особою та користуючись наданими їй повноваженнями, правами та обов'язками, вчинила службовий злочин за наступних обставин.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про вибори народних депутатів України» засідання виборчої комісії скликається з обов'язковим повідомленням усіх членів комісії про час, місце проведення засідання та його порядок денний, дане засідання комісії є повноважним за умови присутності на ньому більше половини членів комісії від складу цієї комісії, і рішення виборчої комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від присутніх членів комісії.
Згідно ч. 2 ст. 35 Закону України «Про вибори народних депутатів України» передбачено, що на засіданні виборчої комісії ведеться протокол, який підписується головуючим на засіданні та секретарем комісії (чи секретарем засідання, у разі відсутності секретаря комісії).
Відповідно до ч.3 ст. 47 Закону України «Про вибори народних депутатів» від 17.11.2011 року, членам виборчих комісій у межах загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної виборчої комісії на підготовку і проведення виборів депутатів, може бути нарахована і виплачена одноразова грошова винагорода в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, при цьому згідно частини 1 розділу 2 Порядку нарахування та виплати одноразової грошової винагороди членам окружних і дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії № 108 від 12 липня 2012 року, «одноразова грошова винагорода членам виборчих комісій нараховується та виплачується виключно за наявності загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної окружної виборчої комісії, згідно з прийнятим виборчою комісією рішенням тим членам комісій, які брали активну участь у її роботі, незалежно від того, на платній чи не на платній основі вони працюють у відповідній комісії». Відповідно до частини 2 розділу 2 зазначеного Порядку «розмір одноразової грошової винагороди членам виборчої комісії визначається на засіданні цієї комісії за поданням її голови і залежить від особистого внеску кожного члена комісії у її діяльність, про що приймається відповідне рішення».
З огляду на викладене, ОСОБА_4 , достовірно знаючи вказані вимоги закону про те, що членам виборчих комісій у межах загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної виборчої комісії на підготовку і проведення виборів депутатів, може бути нарахована і виплачена одноразова грошова виплата у вищевказаному порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, та являючись головою дільничної виборчої комісії № 530053 одномандатного виборчого округу № 151 з виборів народних депутатів України 2012 року, шляхом зловживання своїм службовим становищем, всупереч вимогам чинного законодавства, усвідомлюючи протиправність свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи з прямим єдиним умислом, направленим на заволодіння бюджетними коштами, з корисливих мотивів, з метою отримання одноразової грошової винагороди, яка була виділена членам дільничної виборчої комісії, 28 жовтня 2012 року, без проведення засідання виборчої комісії, в приміщенні дільничної виборчої комісії № НОМЕР_1 , що розташована за адресою: Полтавська область Гадяцький район с. Вельбівка, склала постанову від 28.10.2012 року про виплату їй одноразової грошової винагороди, достовірно знаючи, що насправді за весь період роботи комісії на засіданнях питання про преміювання не розглядалися та 28.10.2012 року засідання ДВК № 530053 не проводилося, жоден член комісії присутнім на зазначеному засіданні ДВК не був, про існування даної постанови іншим членам комісії було не відомо, про наявність коштів, виділених на виплату одноразової винагороди, та заробітної плати членам ДВК, члени комісії обізнані не були, їх про це жодним чином ніхто не повідомляв.
Відповідно до п.3.8, п.3.10 та п.3.19 розділу 3 «Порядку організації роботи територіальних та дільничних виборчих комісій з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 15.09.2010 року №351 передбачено, що за результатами розгляду на засіданні виборчої комісії питань порядку денного, виборча комісія ухвалює рішення у формі постанови. Таке рішення приймається відкритим голосуванням більшості голосів присутніх членів комісії. У постанові повинно бути зазначено найменування комісії, найменування рішення, порядковий номер.
Але ігноруючи та порушуючи вище зазначені вимоги, ОСОБА_4 , являючись службовою особою, маючи на меті привласнити та розтратити бюджетні кошти, всупереч установленому законом порядку отримання одноразової грошової винагороди, винесла постанову дільничної виборчої комісії №530053 одномандатного виборчого округу №151 про преміювання без зазначення номера та дати постанови, інформації, а саме протоколу засідання дільничної комісії про розгляд питання щодо виплати одноразової грошової винагороди членам виборчої комісії на засіданні комісії та результатів відкритого голосування членів комісії, тобто вчинила службове підроблення, складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу.
У подальшому, вказану постанову ОСОБА_4 надала до окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу № 151. На підставі даної постанови окружною виборчою комісією одномандатного виборчого округу № 151 з виборів народних депутатів України 2012 року, було перераховано одноразову грошову винагороду ОСОБА_4 на суму 1000 гривень, після чого отримавши дані кошти готівкою, вона розпорядилася ними на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 , будучи службовою особою, привласнила чуже майно у вигляді державних коштів на загальну суму 1000 гривень , чим вчинила привласнення та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України, а також своїми умисними діями, що виразилися в складанні та видачі завідомо неправдивого офіційного документа - постанови дільничної виборчої комісії №530053 одномандатного виборчого округу №151 про її преміювання без зазначення номера та дати постанови, інформації, а саме протоколу засідання дільничної комісії про розгляд питання про виплату одноразової грошової винагороди членам виборчої комісії на засіданні комісії та результатів відкритого голосування членів комісії, що послугувало виплатою незаконних грошей із державного бюджету, ОСОБА_4 вчинила службове підроблення, складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України.
03 лютого 2014 року, між прокурором прокуратури Гадяцького району Полтавської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні № 12014170130000038 та підозрюваною ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості.
Згідно угоди про визнання винуватості, ОСОБА_4 повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, відшкодувала добровільно у повному обсязі завдані збитки і зобов'язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Окрім того, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 191 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права займатися організаційно-розпорядчими функціями строком на 1 (один) рік 1 місяць, за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права займатися організаційно-розпорядчими функціями строком на 1 (один) рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 1 (один) рік 1 місяць, без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік із застосуванням ч. 1 п. 3, 4 ст.76 КК України, відповідно до якої покласти на ОСОБА_4 обов'язки: 1) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; 2) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості, дотримані вимоги Кримінально-процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримавши угоду, повністю визнала свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та пояснила, що вона повністю розуміє права, надані їй законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, який буде застосовано до неї у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.
Суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає до затвердження, виходячи з наступного.
Статтею 468 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.
Частиною четвертою ст. 469 цього Кодексу передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_4 визнала себе винною, відповідно до ст. 12 КК України є невеликої та середньої тяжкості.
Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Пунктом першим ч. 3 ст. 314 КПК України встановлено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості, а частиною другою ст. 474 цього Кодексу встановлено, що розгляд щодо угоди проводиться під час підготовчого судового засідання.
При цьому судом встановлено, що обвинувачена цілком розуміє те, що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчиненні якого вона обвинувачується, а також має права визначені пунктом першим ч. 4 ст. 474 КПК України і розуміє наслідки укладення і затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, зокрема: про характер обвинувачення щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, та що вона цілком розуміє свої права, передбачені ч. 4 ст. 474 цього Кодексу.
Заслухавши сторони кримінального провадження, зокрема обвинуваченої ОСОБА_4 , яка пояснила, що укладення угоди з її сторони є добровільним, оцінюючи викладені обставини провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що умови даної угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України та КК України, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Гадяцького району ОСОБА_3 і обвинуваченою ОСОБА_4 та призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно ст. 475 КПК України, у випадку якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Обвинуваченій ОСОБА_4 роз'яснені і їй зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 469, 472 - 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 03 лютого 2014 року, укладену між прокурором прокуратури Гадяцького району Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 1 (один) рік 1 місяць.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_4 від призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 п. 3, 4 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: 1) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; 2) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його оголошення.
Копію вироку суду після його оголошення негайно вручити засудженій та прокурору.
Головуюча: підпис
Копія: вірно
Суддя Гадяцького
районного суду: ОСОБА_1