Постанова від 05.03.2014 по справі 826/1232/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05 березня 2014 року 10:26 № 826/1232/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Абросімову Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

доГоловного управління Держземагенства у м. Києві

про за участю:визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Задорожко К.В.,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась із адміністративним позовом до Головного управління Держземагенства у м. Києві, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держземагенства у м. Києві, що стала наслідком неналежного реагування на заяву ОСОБА_1 щодо надання їй довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, що розташована в Деснянському районі міста Києва (хутір Биківня) і зазначена на доданих до заяви графічних матеріалах;

зобов'язати Головне управління Держземагенства у місті Києві на підставі поданої заяви надати ОСОБА_1 довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, що розташована в Деснянському районі міста Києва (хутір Биківня) і зазначена на доданих до заяви графічних матеріалах;

зобов'язати Головне управління Держземагенства у місті Києві подати у встановлений судом строк звіт про виконання даного судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2014 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

У судове засідання 05.03.2014 р. сторони прибули. На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05.03.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 12.03.2014 р.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що відповідач проявив бездіяльність, оскільки на заяву позивача про надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями надав лист, в якому відмовив в наданні довідки, в свою чергу запропонувавши надати додатково перелік документів та звернутись повторно. Позивач вважає це фактичним порушенням його конституційних прав, оскільки відповідач мав діяти відповідно встановленим вимогам законодавства України.

Представник відповідача проти позову заперечує та в судовому засіданні пояснив, що даний позов є необґрунтованим, оскільки позивач не є особою, яка має право на отримання відомостей з Державного земельного кадастру в розумінні п.5 ст.38 Закону України «Про державний земельний кадастр». А у зв'язку з тим, що порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», форма відмови в наданні довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) не передбачено, тому відповідачем надано позивачу саме таку відповідь.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що позивач, керуючись ст. 50 Закону України «Про землеустрій» та додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 р. № 835, звернулась із клопотанням від 05 грудня 2013 р. на адресу начальника Головного управління Держземагенства в м. Києві з проханням надати довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, зазначеної на доданих графічних матеріалах.

Відповідач листом від 31.12.2013 №5744 повідомив позивача, що з метою повного та якісного опрацювання даного питання та для отримання вищезазначеної довідки потрібно надати наступні документи:

копію паспорта та ідентифікаційного коду заявника;

копію документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженої заявником особи);

копію паспорта та ідентифікаційного номеру (у разі подання заяви уповноваженою особою);

копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (за наявністю) або копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки у власність/ користування (у випадку якщо земельна ділянка надавалася у власність чи користування до 2013 року);

копію дозволу на розроблення проекту землеустрою;

графічні матеріали на яких зазначено місце розташування земельної ділянки.

Також відповідачем запропоновано позивачу звернутися із заявою щодо надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями разом із вказаними вище документами до Головного управління Держземагентства у м. Києві в дні прийому.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог частково з урахування наступного.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначає Закон України «Про землеустрій», який спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування

Статтею 50 вказаного закону передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями.

Перелік адміністративних послуг, що надаються Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами на безоплатній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. N 835. До таких послуг входить (п.3) надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем).

При цьому, форму державної статистичної звітностіN 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності" (річна) затверджено Наказом Державного комітету статистики України від 5 листопада 1998 року N 377, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 р. за N 788/3228, який видано відповідно до статті 12 Закону України "Про державну статистику".

Статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено порядок користування відомостями Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч.5 статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право:

- власник (власники) та користувачі земельної ділянки або уповноважені ними особи;

- спадкоємці (правонаступники - для юридичних осіб) осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини, або уповноважені ними особи;

- особа (особи), в інтересах якої (яких) встановлено обмеження, або уповноважені ними особи;

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом;

- особи, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та Державного реєстру інженерів-геодезистів, і особи, які отримали ліцензії на проведення землеоціночних робіт та земельних торгів, землеоціночних робіт, для виконання зазначених робіт.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на ч.5 ст.38 Закону України «Про Державний земельний кадастр», оскільки зазначеною нормою визначено суб'єктів, які мають право на отримання відомостей Державного земельного кадастру, у той час, коли довідка, запитувана позивачем у клопотанні від 05.12.2013, про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) має характер державної статистичної звітності. З огляду на вказане, на дані правовідносини не поширюється також Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.

Правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг визначено Законом України «Про адміністративні послуги».

Статтею 5 Закону України «Про адміністративні послуги» передбачено, що виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються: 1) підстави для одержання адміністративної послуги; 2) суб'єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги; 3) перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги; 4) платність або безоплатність надання адміністративної послуги; 5) граничний строк надання адміністративної послуги; 6) перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.

Як вбачається з листа від 31.12.2013 №57441, відповідачем запропоновано позивачу звернутися із заявою щодо надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями разом із вказаними документами до Головного управління Держземагентства у м. Києві в дні прийому.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем розглянуто клопотання позивача від 05.12.2013 р. не у відповідності до вимог Закону України «Про адміністративні послуги» та Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835, а тому, з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, слід вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача вирішити клопотання позивача від 05.12.2013 відповідно до вимог Закону України «Про адміністративні послуги» та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг».

Слід вказати, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи, або нездійснення суб'єктом владних повноважень дій, які випливають із його повноважень на виконання вимог чинного законодавства та впливають на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи.

Таким чином, визнавати протиправною бездіяльність відповідача, що стала наслідком неналежного реагування на заяву ОСОБА_1 щодо надання їй довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, що розташована в Деснянському районі міста Києва (хутір Биківня) і зазначена на доданих до заяви графічних матеріалах, є безпідставним.

Також не підлягає задоволенню вимога про зобов'язання Головного управління Держземагенства у місті Києві на підставі поданої заяви надати ОСОБА_1 довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, що розташована в Деснянському районі міста Києва (хутір Биківня) і зазначена на доданих до заяви графічних матеріалах, оскільки повноваження відповідача щодо надання довідки є виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та встановити 10-денний строк після набрання судового рішення законної сили для надання відповідачем звіту про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства Україниякщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Головне управління Держземагенства у м. Києві вирішити клопотання ОСОБА_1 від 05.12.2013 р. відповідно до вимог Закону України «Про адміністративні послуги» та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг».

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Зобов'язати Головне управління Держземагенства у м. Києві подати в 10-денний строк після набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.

5. Судові витрати в сумі 36,54 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держземагенства у м. Києві.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.О. Маруліна

Попередній документ
37748751
Наступний документ
37748755
Інформація про рішення:
№ рішення: 37748753
№ справи: 826/1232/14
Дата рішення: 05.03.2014
Дата публікації: 21.03.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019)