Справа № 815/784/14
17 березня 2014 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Свириді Х.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, за участю третьої особи на стороні відповідача Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №276/Р-ХХ-V від 20.09.2012 року, -
З позовом до суду звернувся Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, за участю третьої особи на стороні відповідача Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №276/Р-ХХ-V від 20.09.2012 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та експлуатації торгівельного центру в АДРЕСА_1 Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3».
В судовому засіданні 17.03.2014 року прокурором були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, пославшись на те, що підставами для винесення оскарженого рішення було судове рішення, яке в подальшому було скасоване, як незаконне, що позбавляє особу права власності на зареєстроване нерухоме майно та є безумовною підставою для скасування оскарженого акту та на час прийняття цього рішення у ФОП ОСОБА_3 ще не виникло право власності на нерухоме майно, в зв'язку із чим, вказана земельна ділянка повинна була передаватись їй у користування на конкурентних засадах, а положення ч.2 ст.134 ЗК України застосовані до цих правовідносин протиправно. Представник відповідача та третя особа на його боці, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору заперечили проти задоволення позовних вимог, пославшись на те, що підприємець користується зазначеною земельною ділянкою з 2007 року, а тому рішення ради на час його прийняття було законним, адже право власності у позивача на нежитлову будівлю виникло на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, третю особу та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач Августівської сільської ради Біляївського району згідно ст.140 Конституції України, ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є виконавчим органом місцевого самоврядування, якому ст.ст.123,124 ЗК України надані певні повноваження щодо передачі земельних ділянок у тимчасове користування, а тому, на підставі положень п.1 ч.2 ст.17 КАС України, позовні вимоги щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності з цього приводу підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
При розгляді справи судом встановлено, що рішенням Августівської сільської ради Біляївського району №№276/Р-ХХ-V від 20.09.2012 року розглянуто заяву ФОП ОСОБА_3 про передачу їй в оренду земельної ділянки на якій розміщено нежитлову будівлю, що належить їй на праві приватної власності та розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та експлуатації торгівельного центру, надано згоду на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років, орієнтовною площею 0.05 га (а.с.61).
Підставою для прийняття такого рішення була та обставина, що Біляївським районним судом Одеської області про справі №1506/2293/2012 від 27.07.2012 року винесено рішення (а.с.50), яким задоволено позовну заяву ОСОБА_3 до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання права власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю, що розташована по АДРЕСА_1.
На підставі даного рішення суду від 24.12.2012 року Августівською сільською радою Свідоцтво про право власності на зазначений об'єкт нерухомості на ім'я ОСОБА_3 (а.с.73).
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна зазначене Свідоцтво до теперішнього часу належним чином не зареєстровано (а.с.27).
Відповідно до ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 334 ЦК України встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Пункт 2 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що однією із підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень - є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону.
Таким чином, на момент прийняття Августівською сільською радою оскаржуваного рішення та до теперішнього часу у ОСОБА_3 не виникло право власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю що розташована по АДРЕСА_1.
Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2 та 3 статті 134 Земельного кодексу України.
Згідно статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренди, суперфіцій, емфітевзис), у т.ч. з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч.2 ст.134 Земельного кодексу України.
Частиною 2 та 3 ст.134 Земельного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, які виключають необхідність обов'язкового продажу лише на конкурентних засадах (земельних торгах) земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них.
Відповідно до ст.135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону.
Підстави встановлені частинами 2 та 3 статті 134 Земельного кодексу України, при прийнятті Августівською сільською радою вищевказаного рішення, не мали місце та не мають місце в теперішній час.
До того ж, на рішення Біляївського районного суду від 27.07.2012 року Біляївською міжрайонною прокуратурою внесено апеляційну скаргу (а.с.14-19) та 02.04.2013 року рішенням Апеляційного суду Одеської області апеляційну (а.с.20-22) скаргу прокурора задоволено, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасовано та винесено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено повністю.
Таким чином, Августівською сільською радою в порушення вищевказаних вимог Земельного кодексу України було прийнято оскаржене рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та експлуатації торгівельного центру в АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_3 без проведення будь-яких земельних торгів (аукціону).
Третьою особою ФОП ОСОБА_3 до матеріалів справи були надані матеріали проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки в оренду від 2007 року (а.с.143-177) в якому містяться рішення Августівської сільського ради від 10.05.2007 року №231/Р-ХІІ-V (а.с.150) та від 17.12.2007 року №338/Р-ХІІІ-V (а.с.153) про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та про затвердження матеріалів попереднього вибору земельної ділянки.
Однак, вказані матеріали не дають їй право застосувати до спірних правовідносин положень ч.2 ст.134 ЗК України, оскільки згідно положень частини 3 статті 1 Перехідних положень Розділу Х ЗК України строк для реалізації вказаних матеріалів, шляхом передачі у користування за матеріалами виготовленими та затвердженими до 01.01.2008 року сплинув ще 01.10.2010 року та його поновлення законом не передбачена.
Після вказаного строку передача земельних ділянок здійснюється на загальних підставах та процедурі, визначених ЗК України.
Оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення ради у ФОП ОСОБА_3 не виникло права власності на нерухоме майно, що знаходилось на земельній ділянці та підстава для видання оскарженого вище акту суб'єктом владних повноважень - судове рішення Біляївського районного суду Одеської області про справі №1506/2293/2012 від 27.07.2012 року було в подальшому скасоване судом апеляційної інстанції, як незаконне, вказаний акт суб'єкту владних повноважень не може вважатись законним з огляду на положення ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, в заявку із чим, в цій частині позовні вимоги прокурора є законними та підлягають задоволенню на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №276/Р-ХХ-V від 20.09.2012 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та експлуатації торгівельного центру в АДРЕСА_1 Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3».
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний складом суду 21 березня 2014 року.
Суддя Єфіменко К.С.