Номер провадження №22-ц/791/823/2014 Головуючий в І інстанції: Бойко В.П.
Категорія: 45 Доповідач: Майданік В.В.
2014 року березня місяця 18 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Майданіка В.В.,
суддів: Орловської Н.В.,
Кутурланової О.В.
при секретарі: Гончар К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 30 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (третя особа - виконавчий комітет Козачелагерської сільської ради Цюрупинського району) про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
26 липня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 (третя особа - виконавчий комітет Козачелагерської сільської ради Цюрупинського району) про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Просила; зобов'язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні належною їй (тобто позивачці) земельною ділянкою, яка розташована в АДРЕСА_1, шляхом спилювання трьох абрикосів та однієї айви, розташованих на земельній ділянці відповідачки в АДРЕСА_2; судові витрати віднести на рахунок відповідачки.
В ході розгляду справи позивачка збільшила позовні вимоги, також просила стягнути з відповідачки на свою користь витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, в розмірі 3500грн.
В обґрунтування позову вказала, що їй на праві спільної сумісної власності належить домобудівля та земельна ділянка АДРЕСА_1. Поруч, за номером АДРЕСА_2 знаходиться домобудівля та земельна ділянка відповідачки. На земельній ділянці відповідачки в порушення існуючих норм, згідно з якими заборонено розміщення дерев ближче 5м до зовнішніх стін будівель та меж сусідніх ділянок, на відстані менше одного метра від огорожі росте 4 дерева, три з яких зі сторони земельної ділянки, а одне - біля її (позивачки) будинку. Три дерева з боку земельної ділянки затіняють її город, де вона вирощує сільськогосподарську продукцію, також плоди (абрикоси) падають на її земельну ділянку та гниють, при поривах вітру падають сухі гілки, що несе загрозу здоров'ю їй та членам її сім'ї. Дерево (айва), що росте впритул до огорожі біля будинку також спричиняє незручності, оскільки плоди та листя падають на її територію і гниють, сухі гілки падають на покрівлю будинку. Звернення до відповідачки та сільської ради результатів не дали.
У своєму письмовому запереченні відповідачка просить відмовити в позові, вказуючи, що вказані дерева, знищення яких вимагає позивачка, посадив 40 років тому назад її батько зі згоди діда позивачки ОСОБА_4. Дерева ростуть не менше 2м від огорожі, росли вже тоді, коли позивачка добудувала будинок свого діда (росте айва). Через її двір та город дід позивачки, а потім її батько завозили на свій город перегній, всі вони дотримувались правил добросусідства. Кожного року вона з боку позивачки обрізує гілки, а тому не відповідає дійсності твердження про те, що сухі гілки падають на сторону позивачки. Зазначила, що будинок свій позивачка добудувала самовільно, не дотрималась норм, відстань від будинку до її межі складає менше 0,5м, тому напуск на даху виходить за огорожу на її (відповідачки) земельну ділянку. Своєю огорожею позивачка вилізла за межу, на її земельну ділянку.
Рішенням суду від 30 січня 2014 року позов було задоволено частково. Суд вирішив: зобов'язати відповідачку усунути перешкоди в користування позивачкою належною їй земельною ділянкою за вказаною адресою шляхом спилювання коренів та гілок дерев трьох абрикосів та однієї айви, розташованих на зазначеній земельній ділянці, належній позивачці, в тій частині, яка проникає з земельної ділянки відповідачки на земельну ділянку позивачки; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 57грн.35коп. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору; звільнити відповідачку від сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрат по оплаті судової експертизи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказала, що суд не звернув увагу на висновки судової експертизи про те, що вказані дерева, вік яких приблизно 30 років, ростуть з порушенням існуючих норм і можуть загрожувати людям та можуть пошкодити будинок. Також зазначила, що суд необґрунтовано звільнив відповідачку від сплати половини витрат (1750грн.) на проведення експертизи.
У своєму запереченні ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.12.2012 року, долученого до матеріалів справи при апеляційному розгляді, житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами і будівлями АДРЕСА_1 належить позивачці на праві приватної власності.
За копією долученого при апеляційному розгляді справи Державного акту на право власності на земельну ділянку від 26.05.2010 року позивачка є власником земельної ділянки площею 0,15га по АДРЕСА_1 в зазначеному населеному пункті; за описом меж від А до Б земельна ділянка ОСОБА_3; цільове призначення землі - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами і будівлями АДРЕСА_2 в тому ж населеному пункті належить на праві власності відповідачці.
З листа на адресу позивачки від Козачелагерського сільського голови вбачається, що позивачка зверталася до сільської ради для врегулювання вказаного спору; їй роз'яснено, що власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев та кущів, які проникають з сусідньої земельної ділянки, в тому разі, коли дерева стоять на межі, кожен з сусідів може вимагати ліквідувати дерева (а.с.13).
Відповідно до копії витягу з технічного паспорта домоволодіння позивачки за адресою АДРЕСА_1 добудова А1, напроти якої з боку земельної ділянки відповідачки росте дерево, значиться як самовільне будівництво (а.с.24).
Згідно з актом спеціаліста з земельних питань сільської ради від 24.10.2013 року встановлено, що на земельній ділянці відповідачки вздовж межі ростуть такі фруктові дерева:
айва (діаметр стовбура 30см) на відстані від межі 0,6м; гілки крони дерева перетинають межу на 0,5м;
абрикос (діаметр стовбура 30см) на відстані від межі 1,2м; гілки крони дерева перетинають межу на 1,2м;
абрикос (діаметр стовбура 30см) на відстані від межі 1,2м; гілки крони дерева перетинають межу на 1,5м;
абрикос (діаметр стовбура 25см) на відстані від межі 1,7м; гілки крони дерева перетинають межу на 1,0м.
В матеріалах справи наявні фотокартки вказаних дерев (а.с.35-41).
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №0169 від 16.01.2014 року розташування спірних дерев, а саме айви та трьох абрикосів (на відстані 0,6м, 1,2м, 1,2м та 1,7м від зовнішніх стін будівель та межі сусідньої ділянки) суперечить існуючим нормам (5м); вік дерев становить близько 30 років; корені дерева айви розташовані під фундаментом житлового будинку "А", що належить позивачці, спричиняють їх руйнації, а гілля від крони дерев можуть пошкодити конструкції будівель, споруд та становити загрозу людям (а.с.48-57).
За копією пенсійного посвідчення та копією довідки лікаря від 30.07.2013 року відповідачка ОСОБА_3 є людина пенсійного віку, 03.08.1951р.н.; з 2001 року вона стоїть на "Д" обліку з діагнозом ІХС, потребує постійного лікування (а.с.60, 61).
Суд повно, всебічно дослідив обставини справи та дав належну оцінку зібраним доказам по справі, а тому, зокрема на підставі ст.ст.103 та 105 ЗК України, прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позову, оскільки перешкоди в даному випадку мають бути усунуто шляхом відрізання коренів та гілок тільки тих, які проникають із сусідньої земельної ділянки, що є достатнім для вирішення спору.
Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами і є такі, що висновки суду не спростовують. Посилання на висновки судової експертизи до уваги не приймаються, оскільки спосіб захисту прав позивачки, обраний судом, є достатнім для поновлення її прав і співмірним з наявним порушенням. Посилання на необґрунтоване звільнення відповідачки від сплати половини витрат (1750грн.) також не приймається до уваги з огляду на похилий вік відповідачки, її хворобу, відсутність інших, крім пенсії, доходів. Також, не вбачається необхідність проведення саме таких витрат на вказану експертизу.
Крім того, при апеляційному розгляді справи на запит суду представником позивачки була надана копія рішення Цюрупинського районного суду від 18.10.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Козачелагерської сільської ради про визнання права власності на самочинне будівництво. У своєму позові позивачка у тій справі (вона ж є позивачкою у цій справі) зазначала, що придбавши у 2007 році вказаний будинок, вона у 2008-2009 роках самочинно збудувала житлову прибудову літ.А1 (7,8х8,78) + (2,28х11,05), гараж літ.В 4,43х23,00 та інші прибудови.
Вказаним рішенням суду, яке набрало законної сили 30.10.2012 року, позов було задоволено, за ОСОБА_2 визнано право власності на житловий будинок літ."А" 1958 року будівництва, житлову прибудову літ."А1" 2008 року будівництва, ганок 2008 року будівництва, гараж літ."В" 2009 року будівництва, навіс літ."Г" 2009 року будівництва, дизельну "Д" 2009 року будівництва та на інші прибудови.
При цьому, зважаючи на те, що корені дерева айви розташовані під фундаментом житлового будинку "А" (що зазначено в експертизі), колегія суддів звертає увагу на те, що позивачкою не подано відповідні докази та у вказаному судовому рішенні, яким встановлено відповідність вказаних об'єктів будівельним, протипожежним та санітарним нормам, відсутні такі докази про те, що до початку зазначеного самочинного будівництва, яке за законодавством повинно вестися, у тому числі з додержанням архітектурних, екологічних норм і правил згідно із містобудівною та проектною документацією (що за ст.375 ЦК України повинно бути предметом розгляду компетентного державного органу), вказане дерево порушувало права власника будинку АДРЕСА_1.
Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що могли б слугувати підставою для скасування чи зміни рішення суду, колегією суддів не встановлено, а перевірені доводи апелянта висновків суду не спростовують, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 30 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий:
судді: