19 лютого 2014 р.Справа № 591/2173/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Курило Л.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання - Мурга С.С.,
представників позивача - Кліндухова П.В., Рибки Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2013р. по справі № 591/2173/13-а
за позовом Приватного підприємства "Фабрика реклами"
до Виконавчого комітету Сумської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення,
12.03.2013 року позивач - Приватне підприємство "Фабрика реклами" - звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 08.11.2012 року №622 "Про упорядкування розміщення зовнішньої реклами у м. Суми" в частині демонтажу рекламних засобів ПП "Фабрика реклами": сіті-лайт № 260л/1 А вул. Соборна, сіті-лайт № 260л/1 Б вул. Соборна, сіті-лайт № 260л/1 В вул. Соборна, сіті-лайт № 260л/1 Г вул. Соборна, конструкція "скролл" 2.7 м х 3.7 м № 215щ Покровська площа (сквер).
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2013 року позовні вимоги Приватного підприємства "Фабрика реклами" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 08 листопада 2012 року № 622 "Про упорядкування розміщення зовнішньої реклами у м. Суми" в частині демонтажу рекламних засобів Приватного підприємства "Фабрика реклами": сіті-лайт № 260л/1 А вул. Соборна, сіті-лайт № 260л/1 Б вул. Соборна, сіті-лайт № 260л/1 В вул. Соборна, сіті-лайт № 260л/1 Г вул. Соборна, конструкція "скролл" 2.7 м х 3.7 м № 215щ Покровська площа (сквер).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача надав до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників позивача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Фабрика реклами" має дозволи виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.12.2002 року на розміщення зовнішньої реклами "скролл" (3,7 м.х2,7 м.), за адресою м. Суми Покровська площа, від 20 грудня 2002 року "сіті-лайт" № 260л/1А вул. Соборна, від 20 грудня 2002 року сіті-лайт № 260л/1Б вул. Соборна, від 20 грудня 2002 року сіті-лайт № 260л/1В вул. Соборна, від 20 грудня 2002 року сіті-лайт №260л/1Г вул. Соборна. (а.с. 86)
01 липня 2010 року між Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради та ПП "Фабрика реклами" укладено договір № 24 тимчасового користування місцем, що знаходиться в комунальній власності для розташування рекламних засобів, відповідно до умов якого позивачу передано в тимчасове оплатне користування місця розташування рекламних засобів, а позивач як користувач розташовує рекламні засоби у відповідності із дозволами на розміщення зовнішньої реклами. (а.с. 75-80)
Виконавчим комітетом Сумської міської ради 16 жовтня 2012 року прийнято рішення №604 "Про демонтаж рекламних засобів, розміщених самовільно та з порушенням Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Суми" , згідно якого Управлінню архітектури та містобудування Сумської міської ради слід забезпечити виконання робіт по демонтажу рекламних засобів, в тому числі і рекламних засобів ПП "Фабрика реклами", зокрема: сіті-лайт №260л/1А вул. Соборна, сіті-лайт №260л/1Б вул. Соборна, сіті-лайт №260л/1В вул. Соборна, сіті-лайт №260л/1Г вул. Соборна, конструкція "скролл" 2.7 м х 3.7м, № 215щ, Покровська площа (сквер).
Після цього, 08 листопада 2012 року виконавчим комітетом Сумської міської ради прийнято рішення № 622 "Про упорядкування розміщення зовнішньої реклами у м. Суми" згідно якого Управлінню архітектури та містобудування Сумської міської ради необхідно забезпечити усунення масових порушень вимог чинного законодавства України щодо розміщення зовнішньої реклами та Правил благоустрою м. Суми шляхом демонтажу рекламних засобів, в тому числі і рекламних засобів ПП "Фабрика реклами": сіті-лайт №260л/1А вул. Соборна, сіті-лайт №260л/1Б вул. Соборна, сіті-лайт №260л/1В вул. Соборна, сіті-лайт №260л/1Г вул. Соборна, конструкція "скролл" 2.7 м х 3.7м, № 215щ, Покровська площа (сквер) (а.с. 8-10).
Не погодившись з рішенням відповідача № 622 "Про упорядкування розміщення зовнішньої реклами у м. Суми", позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження обставин необхідності повторного прийняття рішення про демонтаж рекламних засобів, а отже не надано доказів правомірності винесеного ним рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 13 пункту "а" статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»N 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо надання дозволів у порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.
Зазначені положення вказаного Закону кореспондуються зі статтею 16 Закону N 270/97-ВР, якою встановлено, що зовнішня реклама у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуюся Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року N 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.
Згідно з пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 N 2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та в порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Типових правил.
При прийнятті оскаржуваного рішення № 622 від 08.11.2012 року відповідач посилався на існування випадків самовільного розміщення зовнішньої реклами, які істотно порушують вимоги чинного законодавства України «Про рекламу», Правила благоустрою м.Суми.
Колегія суддів зазначає, що позивачем отримано у встановлений законом спосіб дозвіл на розміщення реклами, який, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час постановлення судового рішення, був чинним.
Як убачається із матеріалів справи, на підставі Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 між Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради та ПП "Фабрика реклами" 01 липня 2010 року укладено договір № 24 тимчасового користування місцем, що знаходиться в комунальній власності для розташування рекламних засобів. (а.с. 75-80).
Отже, розміщення зовнішньої реклами позивачем здійснювалося на підставі відповідного договору та дозволу.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про рекламу", контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури - щодо спорудження житлового будинку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).
Згідно з пунктами 45, 46 названих Типових правил контроль за додержанням приписів цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою про усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради №604 від 16.10.2012 року доручено управлінню архітектури та містобудування Сумської міської ради забезпечити виконання робіт по демонтажу рекламних засобів, в тому числі і рекламних засобів ПП «Фабрика реклами», зокрема, сіті-лайт №260л/1А вул. Соборна, сіті-лайт №260л/1Б вул. Соборна, сіті-лайт №260л/1В вул. Соборна, сіті-лайт №260л/1Г вул. Соборна, конструкція "скролл" 2.7 м х 3.7м, № 215щ, Покровська площа (сквер) (а.с. 8-10).
Між тим, ухвалою Зарічного районного суду Сумської області від 06.11.2012 року в порядку забезпечення адміністративного позову зупинено дію рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №604 від 16.10.2012 року "Про демонтаж рекламних засобів, розміщених самовільно та з порушенням Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Суми" в частині демонтажу рекламних засобів ПП "Фабрика реклами", при цьому, ухвалу суду допущено до негайного виконання.
Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України обов'язковість рішень суду зазначена однією з основних засад судочинства.
У частині 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 N 2453-VI встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Законність судового рішення, яке набрало законної сили, не може ревізуватися в цій справі.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.09.2009р у справі за позовом Прокурора м. Донецька до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Головного управління містобудування та архітектури Донецької міської ради (далі - Інспекція), третя особа - ТОВ "Авторемсервіс", про визнання протиправним і скасування рішення.
Згідно ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Як правомірно враховано судом першої інстанції, за відсутності даних про визнання рішення виконавчого комітету Сумської міської ради 16.10.2012 року № 604 недійсним або скасування останнього, відповідачем прийнято рішення №622 від 08.11.2012 року про демонтаж цих же самих рекламних засобів, з аналогічних підстав.
Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження обставин необхідності повторного прийняття рішення про демонтаж вищезазначених рекламних засобів.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 08 листопада 2012 року № 622 "Про упорядкування розміщення зовнішньої реклами у м. Суми" в частині демонтажу рекламних засобів Приватного підприємства "Фабрика реклами": сіті-лайт № 260л/1 А вул. Соборна, сіті-лайт № 260л/1 Б вул. Соборна, сіті-лайт № 260л/1 В вул. Соборна, сіті-лайт № 260л/1 Г вул. Соборна, конструкція "скролл" 2.7 м х 3.7 м № 215щ Покровська площа (сквер).
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що постанова Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сумської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2013р. по справі № 591/2173/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Курило Л.В.
Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.
Повний текст ухвали виготовлений 21.02.2014 р.