12 березня 2014 р.Справа № 818/8270/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Курило Л.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.
за участю секретарів судового засідання - Мурга С.С., Дудки О.А.,
представника позивача - Конєва О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства " Південна залізниця" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2013р. по справі № 818/8270/13-а
за позовом Державного підприємства " Південна залізниця"
до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області
про скасування постанови,
14.10.2013 року Державне підприємство " Південна залізниця" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати постанову від 25.09.2013р. № 382/04-20 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року адміністративний позов Державного підприємства "Південна залізниця" задоволено частково.
Скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області від 25.09.2013 р. № 382/04-20 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" в частині накладення штрафу у розмірі 10 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
До суду апеляційної інстанції відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання суду апеляційної інстанції представник відповідача не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника позивача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно Положення про відокремлений підрозділ "Сумська вагонна дільниця" державного підприємства "Південна залізниця", затвердженого наказом начальника залізниці від 16.07.2012 № 364/Н (далі - Положення), відокремлений підрозділ "Сумська вагонна дільниця" державного підприємства "Південна залізниця" є відокремленим підрозділом державного підприємства "Південна залізниця", що підпорядковується відокремленому підрозділу "Пасажирська служба" державного підприємства "Південна залізниця" (а.с. 33-34).
Відповідно до п. 1.2 Положення, дільниця має статус відокремленого підрозділу державного підприємства "Південна залізниця" та не є юридичною особою.
Згідно із п. 1.3 Положення, дільниця несе відповідальність перед Залізницею за виконання покладених на неї обов'язків.
Відповідно до п. 1.6 Положення, місцезнаходженням дільниці є: м. Суми, вул. Привокзальна, 1.
На підставі направлення на проведення перевірки від 17.09.2013р. № 520 (а.с. 39), згідно плану перевірок на ІІІ квартал 2013 року (а.с. 72-73), з урахуванням повідомлення "Сумської вагонної дільниці" ДП "Південна залізниця" за її місцезнаходженням про проведення перевірки від 05.09.2013р. № 375 (а.с. 37), відповідно до Законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про захист прав споживачів" співробітниками Управління у справах захисту прав споживачів в Сумській області проведено планову перевірку дотримання Державним підприємством "Південна залізниця" законодавства про захист прав споживачів.
Перевірка проведена у потязі № 117/118 "Суми - Москва" відокремленого підрозділу "Сумська вагонна дільниця" ДП "Південна залізниця" у присутності начальника потягу ОСОБА_2.
За результатами вказаної перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Сумській області складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 17.09.2013 р. № 000509 та таблиці №№ 1, 5, 7 до цього акту стосовно порушення ст. 6 Закону України "При захист прав споживачів" (а.с. 9-23).
Згідно вказаного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 37.1 розділу 37 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006р. № 1196, п. 3.4 "Державних санітарних правил та норм, гігієнічних нормативів" ДСП 7.7.2-015-99, які полягають у тому, що опломбовані пакети з постільною білизною не містять необхідних спеціальних вкладених ярликів; при огляді вмісту комплектів встановлено, що на окремих рушниках та простирадлах у наявності невипрані плями, вогкі на дотик простирадла з чисельними плямами іржі та невипраних забруднень; у вагоні № 10 чохли на матрацах потребують прання.
Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Сумській області на підставі результатів перевірки та з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів, в порядку ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів", суб'єкту господарювання наданий припис до акта від 17.09.2013 року № 509, яким зобов'язано останнього забезпечити належну якість постільних речей (а.с. 22).
Як убачається із письмових пояснень начальника потягу ОСОБА_2 (а.с. 43), припис інспекції з питань захисту прав споживачів виконано, а саме: за результатом перевірки начальнику ДП "Південна залізниця" направлено вимогу стосовно належного упаковування постільної білизни та вкладення необхідних ярликів а також посилення контролю за якістю прання постільних речей.
17.09.2011 року на підставі акту перевірки від 05.09.2013 р. № 000509 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Сумській області складено протокол СЧ № 000455 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 (а.с. 40).
25.09.2013 р. постановою Інспекції з питань захисту прав споживачів в Сумській області по справі про адміністративне правопорушення № 474/0416 на ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 102 грн. (а.с. 41). Зазначений штраф сплачено у повному обсязі, про що свідчить квитанція про сплату штрафу у розмірі 102 грн. від 08.10.2013 р. (а.с. 44).
На підставі вищевказаного акту перевірки та матеріалів до нього, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Сумській області винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 25.09.2013р. № 382/04-20, відповідно до якої до ДП "Південна залізниця" застосовано штраф у розмірі 5 788, 50 грн. (а.с. 8).
Не погодившись з винесеною відповідачем постановою, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що штрафна санкція за допущене підприємством порушення складає 5 778,50 гривень (50 % від 11 557,00 грн.). Проте, постановою від 25.09.2013 р. № 382/04-20 відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 5 788, 50 грн. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області від 25.09.2013 р. № 382/04-20 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" в частині накладення штрафу у розмірі 10 гривень є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова в частині накладення штрафу у розмірі 5778, 50 грн. прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому підстави для її скасування у цій частині - відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів встановлені Законом України "Про захист прав споживачів".
Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно п.1, п. 4 ст. 5 цього Закону планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Як правомірно враховано судом першої інстанції, твердження позивача про неналежне повідомлення його посадових осіб про проведення перевірки спростовується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про проведення перевірки від 05.09.2013 р. № 375 (а.с. 37), що містить підпис гр. ОСОБА_2, яка працює начальником потягу № 117/118 "Суми - Москва" Відокремленого підрозділу "Сумська вагонна дільниця" ДП "Південна залізниця".
Згідно ст. 6 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
За змістом п. 37.1 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 грудня 2006 року № 1196 "Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України" пасажир має право на користування за окрему плату постільною білизною, матрацом, подушкою та ковдрою належної якості в усіх вагонах пасажирських та швидких поїздів (крім загальних вагонів).
Згідно із п. 3.4 Постанови Першого заступника Головного державного санітарного лікаря України від 09.02.1999 N 15 "Державні санітарні правила та норми, гігієнічні нормативи" пасажири повинні забезпечуватися постільними речами і білизною згідно з діючими на залізничному транспорті України правилами. При цьому забороняється користуватися постільними речами без білизни. Комплекти чистої білизни в опломбованих або прошитих з спеціальними ярликами конвертах повинні зберігатися у спеціальній шафі або ніші в службовому відділенні вагону.
За змістом п. 13 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 зазначеного Закону захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Згідно з п. 1 та п. 13 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1177 затверджено Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, яке визначає порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держстандарту та його органів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Пунктом 2 вказаного Положення (в реакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) передбачені підстави накладення на суб'єктів господарської діяльності стягнень у вигляді штрафу відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів". Згідно з п. 4 цього Положення, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як правомірно враховано судом першої інстанції, що штрафна санкція у відсотковому відношенні застосовується, виходячи саме із вартості одержаної для реалізації партії товару.
Відповідно до накладної № 1822 на видачу постільної білизни (а.с. 25), яка була пред'явлена до перевірки, вартість одного комплекту постільної білизни складає 13 грн., всього одержано для реалізації 889 комплектів, отже, вартість одержаної для реалізації партії товару в даному випадку складає 11 557,00 гривень.
З матеріалів справи убачається, що постановою про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України " Про захист прав споживачів" від 25.09.2013р. № 382/04-20 відносно позивача застосовано штраф у розмірі 5 788, 50 грн. ( а.с.8).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області від 25.09.2013р. № 382/04-20 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" в частині накладення штрафу у розмірі 10 гривень є протиправною, оскільки штрафна санкція за допущене підприємством порушення складає 5 778,50 гривень (50 % від 11 557,00 грн.).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу в розмірі 5778,50 грн. відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства " Південна залізниця" залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2013р. по справі № 818/8270/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Курило Л.В.
Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.
Повний текст ухвали виготовлений 17.03.2014 року.