03.03.2014р. Справа № 9104/41512/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Сапіги В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Львові
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Тернопіль, м.Тернопіль
на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.07.2011р. у справі №2а-15309/11
за позовом ОСОБА_1, м.Теронопіль
до управління Пенсійного фонду України в м.Тернопіль, м.Тернопіль
про призначення та перерахунок виплат, -
12.07.2011р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Тернопіль, в якому просить зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити недоплачену пенсію із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсій за 2009р. на підставі ст.ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з вересня 2010р.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії, однак при перерахунку пенсії застосовувався показник середньої заробітної плати за 2007р.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 25.07.2011р. позовні вимоги задоволено, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний 2009р., починаючи з 12.01.2011р. відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідач: управління Пенсійного фонду України в м.Тернопіль з таким рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і не взято до уваги Рішення Конституційного Суду України за №10-рп від 22.05.2008р.
Апелянт звертає увагу на те, що не діє норма закону, відповідно до якої перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тому позивач не вправі вимагати здійснити перерахунок пенсії згідно порядку не передбаченого законом.
За результатами розгляду справи, колегія суддів відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Задоволюючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив того, що відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок пенсії здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсій за календарний рік, що передує перерахунку пенсії.
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується.
Перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу) з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28.12.2007р. №107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перерахувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу) з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила ч.1 ст.40 вище згаданого Закону при перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина 1 статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000р., незалежно від перерв та за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000р.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-12 та Закон України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003р. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності, приписи постанови КМУ №530 від 28.05.2008р. не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.
З урахування зазначеного правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
1.Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Тернопіль задоволити.
2.Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 25.07.2011р. у справі №2а-15309/11 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Тернопіль про призначення та перерахунок виплат відмовити.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя В.П. Сапіга