26 лютого 2014 року Справа № 876/6417/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Іщук Л.П.,
суддів: Дяковича В.П., Онишкевита Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-господарський центр «Піраміда» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-господарський центр «Піраміда» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-господарський центр «Піраміда» (далі - ТзОВ «ВГЦ «Піраміда») звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківськоиу районі м. Львова (далі - ДПІ у Личаківському районі м. Львова) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення №0000272200/19081/229 від 10.12.2012 року. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що форма і зміст акту, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення, не відповідає вимогам щодо форми та змісту актів перевірки, встановленим законодавством. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням вимог п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України. Крім того вказує, що порушення, які зазначені в акті перевірки, є такими, що не відтворюють фактичні обставини господарських операцій.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року в задоволенні позовних вимог ТзОВ «ВГЦ «Піраміда» відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав на неї апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги ТзОВ «ВГЦ «Піраміда» задовольнити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Личаківському районі м. Львова з 22.10.2012 року по 16.11.2012 року проведено перевірку ТзОВ «ВГЦ «Піраміда» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, за наслідками якої складено акт № 183/22-40/13821804 від 23.11.2012 року.
На підставі вказаного акта ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято рішення за № 0000272200/19081/229 від 10.12.2012 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 118474,30 гривень.
Зокрема, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали зафіксовані в акті перевірки порушення позивачем вимог ст.1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, передбачених ст.ст.1,2 вказаного Закону.
З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2011 року ТзОВ «ВГЦ «Піраміда» укладено договір № 05030856/080806-0877 з фірмою ОАО «Силовые машины» щодо імпорту запасних частин для обладнання атомних станцій України. Надходження валютної виручки від вказаних нерезидентів відбувалось з порушенням ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Зокрема, законодавчо встановлений термін надходження товару по імпорту настає 23.01.2012 року, а згідно вантажно-митних декларацій, товар по імпорту (запасні частини для обладнання атомних станцій України) надійшов на митну території України 28.03.2012 року, тобто з порушенням термінів розрахунків. Дані обставини визнаються позивачем.
Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків передбачених ст.ст.1,2 вищевказаного Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Пункт 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами.
Системний аналіз положень вказаних статтей дає підстави колегії суддів апеляційного суду дійти висновку, що податковий орган, як контролюючий, уповноважений вирішувати питання щодо застосування відповідальності за порушення вимог валютного законодавства та погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетом, які виникли внаслідок допущених порушень у зовнішньоекономічній сфері. При цьому, відповідальність за порушення чинного законодавства застосовується, а відповідні зобов'язання визначаються податковим органом у вигляді штрафних санкцій.
Положення п.2.2 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України за N 110 від 17.03.2001, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 23.03.2001 року за №268/5459 визначають поняття «податкове зобов'язання» як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у т.ч. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та у строки, визначені чинним законодавством України;
Отже, пеня передбачена ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є податковим зобов'язанням в розумінні Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності застосування податковим органом штрафних санкцій до позивача.
Щодо посилань позивача а апеляційній скарзі на невідповідність форми і змісту акта перевірки Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, порушення строків прийняття податкового повідомлення-рішення, то вони є безпідставними та не впливають на законність оскаржуваних рішень.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-господарський центр «Піраміда» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року у справі № 2а-10779/12/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий Л.П. Іщук
Судді В.П. Дякович
Т.В. Онишкевич