"18" березня 2014 р. Справа № 18/1916/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Лакіза В.В.
при секретарі Фільшиній Н.І.
за участю представників учасників процесу:
Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Полтавській області (кредитора) - Плахотничого Д.О. (довіреність від 08.07.13 №101/10/10-17),
Управління Пенсійного фонду України у Карлівському районі, м. Карлівка, Полтавської обл.(кредитора) - не з'явився,
Карлівського колективного будівельно-монтажного об"єднання "Райагробуд", м. Карлівка, Полтавської обл. (боржника) - не з'явився,
Інших кредиторів та ліквідатора - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Полтавській області (вх. №567П/2) та апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Карлівському районі (вх. №574П/2)
на ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.02.14 у справі №18/1916/12,
за заявою Управління Пенсійного фонду України у Карлівському районі, м. Карлівка, Полтавської обл.,
до Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд", м. Карлівка, Полтавської обл.,
про визнання банкрутом, -
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.02.2014р. (суддя Іванко Л.А.) припинено провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Карлівська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Полтавській області з ухвалою суду першої інстанції не погодилася, звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.02.2014р. скасувати та направити справу до господарського суду Полтавської області для продовження розгляду.
Управління Пенсійного фонду України у Карлівському районі з ухвалою суду першої інстанції також не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.02.2014р. скасувати та направити справу до господарського суду Полтавської області для продовження розгляду.
Представники боржника та інших учасників процесу (крім Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Полтавській області) в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи, що зазначені особи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників вищевказаних учасників процесу.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, заслухавши присутнього в судовому засіданні представника Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Полтавській області, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області 28.09.12 звернулося до господарського суду Полтавської області з заявою про визнання банкрутом Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" в порядку, передбаченому ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що була чинною станом на дату звернення). Заяву мотивовано тим, що станом на 25.04.12 заборгованість Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та фінансових санкцій і пені за невчасну сплату страхових внесків перед УПФУ в Карлівському районі за період з 25.01.07 по 19.09.12 складає 49806,90 грн., а також тим, що боржник фактично за юридичною адресою відсутній, не подає бухгалтерської звітності більше року до податкових органів, за місцем реєстрації не проводить господарської діяльності, відсутнє керівництво, а також відсутнє майно, у зв'язку з чим погашення заборгованості без застосування ліквідаційної процедури неможливе. Заявник також просив призначити ліквідатором арбітражного керуючого Болтіка С.М.
Ухвалою суду від 02.10.12 було порушено провадження у справі, прийнято заяву до розгляду та призначено підготовче засідання на 16.10.12.
В ході розгляду справи господарським судом Полтавської області встановлено, що боржник станом на 19.09.12. має заборгованість перед кредитором в сумі 49806,90 грн., з них 49724,51 грн. є безспірними вимогами і на момент розгляду справи вони не погашені; крім того, згідно з Довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.09.12 (запис 18) до реєстру внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи - Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд", код ЄДРПОУ 03585745 за місцезнаходженням. За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що існування суб'єкта підприємницької діяльності як господарюючого суб'єкта недоцільне, а тому слід застосовувати ліквідаційну процедуру в порядку, визначеному статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Полтавської області від 16.10.12 визнано банкрутом Карлівське колективне будівельно-монтажне об'єднання "Райагробуд". Відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Болтіка Сергія Михайловича (ліцензія №040806 від 04.07.2012 р.) з наданням йому повноважень відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зобов'язано ліквідатора в 5-денний строк з дня прийняття даної постанови опублікувати в офіційному органі преси оголошення про визнання банкрутом Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" і відкриття ліквідаційної процедури. Зобов'язано ліквідатора здійснити до 19.11.12 інвентаризацію майна, яке може належати банкруту та призначити засідання для заслуховування першого звіту ліквідатора на 22.01.13 на 9.00 год. Скасовано арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника; Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Також ухвалено вважати строки виконання зобов'язань Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" такими, що настали, зазначено про те, що відомості про фінансове становище банкрута не є конфіденційними і не становлять комерційну таємницю. Припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями підприємства. Припинено стягнення з Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян. Зобов'язано ліквідатора направити постанову про визнання підприємства банкрутом всім відомим йому кредиторам. Зобов'язано ліквідатора Болтіка С.М. в десятиденний строк з дня винесення цієї постанови з'явитися до державного реєстратора для проведення перереєстрації підприємства-банкрута (заповнення реєстраційної картки форма 6), а також надати суду звіт та ліквідаційний баланс після закінчення ліквідаційної процедури, але не пізніше 16.10.13 р.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.01.13 прийнято до відома перший звіт ліквідатора про проведену роботу в ході ліквідаційної процедури банкрутства.
17.04.13 до господарського суду надійшло клопотання Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби України про припинення процедури ліквідації банкрута та про перехід до загальних судових процедур, призначивши розпорядником майна Болтіка С.М. В клопотанні повідомляється, що за Карлівським колективним будівельно-монтажним об'єднанням "Райагробуд" обліковується майно, яке перебувало у податковій заставі, а саме:
- столярно-пилорамний цех вартістю 9333,33 грн.;
- незавершене будівництво спортзалу вартістю 58091,67 грн.;
- будівля складу №3 вартістю 9708,33 грн.;
- будівля ГСМ вартістю 3958,33 грн.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.04.13 припинено провадження у справі. В ухвалі зазначено про звернення Карлівської МДПІ із вищевказаним клопотанням, а також про наявність наступної ліквідаційної маси (відповідно до звітів ліквідатора):
- столярно-пилорамний цех вартістю 13125,00 грн.;
- дверні блоки в кількості 20 шт. - вартістю 3200,00 грн.;
- фіранки в кількості 112 шт. вартістю 4510,00 грн.;
- заготовки на вікна в кількості 23 шт. вартістю 690,00 грн.;
- простий вексель ВАТ СУ "Промонтаж-5" на суму 60000,00 грн.
Суд першої інстанції - із посиланням на ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство і відповідно до якої справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом - дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність до боржника безспірних кредиторських вимог у сумі 49724,51 грн., що є менше ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.13 апеляційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби України задоволено. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.04.13 в даній справі скасовано. Справу направлено до господарського суду Полтавської області на стадію ліквідації. Суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано тієї обставини, що боржник стоїть на податковому обліку у Карлівській МДПІ Полтавської області ДПС як платник податків з 30.10.99 та до податкового органу не подає звітності протягом більше одного року (остання податкова звітність подана 20.07.11). Боржник відсутній за своїм місцезнаходженням, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою з ЄДРПОУ від 20.09.12. Апеляційним господарським судом вказано, що висновок господарського суду першої інстанції про те, що оскільки сума кредиторських вимог ініціюючого кредитора становить менше ніж 300 мінімальних заробітних плат, то провадження у справі підлягає припиненню, є помилковим та таким, що прямо суперечить ч. 1 статті 52 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій чітко зазначено про те, що у випадку відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцем реєстрації заява може бути подана кредитором незалежно від розміру кредиторських вимог.
Вищевказану постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.13 залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.08.13, в якій також, із посиланням на ч.1 ст. 52 України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що статус боржника як відсутнього підтверджується наявністю відповідного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, то постановою Харківського апеляційного господарського суду законно та обґрунтовано скасовано ухвалу суду першої інстанції про припинення провадження в даній справі про банкрутство.
Після закінчення касаційного провадження справу повернуто до суду першої інстанції та ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.01.14 призначено до розгляду.
Оскаржуваною ухвалою суду від 06.02.14 провадження у справі припинено. Зазначену процесуальну дію мотивовано, зокрема, недоведеністю того факту, що боржник відсутній за місцезнаходженням.
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.
У матеріалах справи знаходиться належним чином засвідчена копія довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.09.12 (т.1, а.с.38), в якій у графі "дата проведення, номер запису та назва реєстраційної дії" зазначено "25.07.12, внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою".
Однак місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі зазначено, що факт, який підтверджується вказаною довідкою, вважається достовірним, але не преюдиціальним, оскільки на електронний запит суду від 03.02.14 для встановлення засновників Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" станом на 28.09.12 року (день подачі заяви до суду) був наданий спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в якому в графі "дані про підтвердження відомостей про юридичну особу" зазначено "не підтверджено" (т.3, а.с.86).
При цьому судом першої інстанції не мотивовано, з яких підстав ним надано перевагу саме цьому доказу - враховуючи, що в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.13 (залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.08.13) надано відповідну оцінку довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.09.12 та визнано її належним доказом факту відсутності боржника за місцезнаходженням.
Крім того, запис «не підтверджено» у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на який посилається суд першої інстанції, жодним чином не спростовує відомостей, зазначених у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.09.12 - оскільки вищевказаний запис свідчить лише про невиконання боржником вимог ч.11 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» щодо обов'язку юридичної особи подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Таким чином, на думку колегії суддів, доказ, на який посилається суд першої інстанції (спеціальний витяг з реєстру), не свідчить про те, що боржник станом на 28.09.12 з'явився за своїм місцезнаходженням або ж про те, що відсутність його за місцезнаходженням не доведено - враховуючи наявність вищевказаної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.09.12, що є належним та не спростованим доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції оцінив дану довідку як достовірний доказ, але водночас зазначив, що він не є преюдиціальним. При цьому, всупереч вимогам ст.86 ГПК України, жодного мотивування такої обставини як «не преюдиціальність» доказу та її впливу на висновки суду (зокрема, щодо невизнання доведеним факту відсутності боржника за місцезнаходженням) місцевим господарським судом не надано.
Посилання місцевого господарського суду на ст.35 ГПК України суд апеляційної інстанції не вважає належним аргументом, оскільки у вказаній правовій нормі йдеться про преюдиціальні обставини, встановлені судовими рішеннями в інших спорах за участю тих самих сторін, а не про факти, підтверджені наявними у даній справі доказами.
Колегія суддів також зазначає, що у відповідності до ст. 34 ГПК України, якою встановлено вимоги щодо належності та допустимості доказів, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
А саме, як вбачається з матеріалів справи, боржник перебуває на податковому обліку в Карлівській МДПІ Полтавської області ДПС як платник податків з 30.10.99 та до податкового органу не подає звітності протягом більш ніж одного року (остання податкова звітність подана 20.07.11). Вказана обставина підтверджується листом начальника Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції №1879 від 20.09.12 (т.1, а.с.39) про ненадання податкової звітності Карлівським колективним будівельно-монтажним об'єднанням "Райагробуд".
Харківським апеляційним господарським судом в ході провадження з апеляційного перегляду ухвали господарського суду Полтавської області від 18.04.13, на підставі наявних у справі доказів, визнано належним чином доведеним факт ненадання боржником звітності протягом більш ніж одного року - про що зазначено в постанові від 17.06.13.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент винесення оскаржуваної ухвали господарського суду Полтавської області від 06.02.14, жодних доказів, що спростовували б вищевказаний висновок, учасниками процесу не надано.
Суд першої інстанції зазначає, що за наявності обставин, коли платником податків не надані в установлений строк податкові декларації, органи державної податкової служби повинні провести позапланову виїзну перевірку, результати якої оформлюються актом із встановлення певних фактів і який має бути поданий до господарського суду разом із заявою про порушення справи про банкрутство у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Однак при цьому в оскаржуваній ухвалі не міститься посилань на будь-які норми чинного законодавства, що визначали б акт позапланової виїзної перевірки єдино можливим і допустимим доказом факту неподання боржником податкової звітності. Отже, висновок місцевого господарського суду про те, що вищезгаданий лист начальника Карлівської міжрайонної МДПІ №1879 від 20.09.12 є недостатнім доказом, на думку колегії суддів, не узгоджується з матеріалами справи та приписами чинного законодавства.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність боржника за місцезнаходженням та ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій є доведеними фактами, що підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
На вищевказані обставини обґрунтовано посилаються в апеляційних скаргах Карлівська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Полтавській області Управління Пенсійного фонду України у Карлівському районі.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що була чинною на момент прийняття господарським судом Полтавської області постанови від 16.10.12 про визнання Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" банкрутом) у разі, якщо громадянин - підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Колегія суддів зазначає, що виходячи зі змісту вищенаведеної норми, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в п.104 постанови від 18.12.2009 N15 «Про судову практику в справах про банкрутство».
Тому в даній справі, враховуючи наявність одночасно двох відповідних підстав для порушення провадження у справі про банкрутство - відсутність боржника за місцезнаходженням та ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій - колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом необґрунтовано, без належної правової оцінки матеріалів справи та врахування вимог чинного законодавства, зроблено висновок про те, що вимоги Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі щодо порушення провадження у справі про банкрутство Карлівського колективного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безпідставними.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема - ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, що призвело до прийняття неправильного рішення про припинення провадження у справі за відсутності належних фактичних та правових підстав для здійснення даної процесуальної дії. Зазначене є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду відповідно до п.4 ч.1, а також ч.2 ст.104 ГПК України.
Колегія суддів додатково враховує, що місцевим господарським судом не було розглянуто клопотання Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби України про припинення процедури ліквідації банкрута та про перехід до загальних судових процедур та не надано оцінки обставинам, зазначеним у даному клопотанні, а саме - що за Карлівським колективним будівельно-монтажним об'єднанням "Райагробуд" обліковується майно, яке перебувало у податковій заставі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, оскаржувану ухвалу (з підстав, викладених вище) слід скасувати та у відповідності до ч.7 ст.106 ГПК України передати справу на розгляд до господарського суду Полтавської області на стадію ліквідації.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційні скарги Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Полтавській області та Управління Пенсійного фонду України у Карлівському районі задовольнити.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.02.14 у справі №18/1916/12 скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду Полтавської області на стадію ліквідації.
Повний текст постанови складено та підписано 20.03.14.
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Лакіза В.В.