"17" березня 2014 р. Справа № 917/1981/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В., суддя Шевель О.В.,
при секретарі Коваль А.В.,
за участю представників сторін:
позивача - Ткаченко Ю.М. (довіреність від 17.03.2014р.), Куровський М.С. (довіреність від 17.03.2014р.),
1-го відповідача - не з'явився,
2-го відповідача - не з'явився,
3-го відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Лубенський ремонтний завод», м. Лубни, Полтавська область (вх.№3857П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2013р. у справі №917/1981/13,
за позовом Закритого акціонерного товариства «Лубенський ремонтний завод», м. Лубни, Полтавська область,
до 1) Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» м. Київ, в особі філії №17 ПП «Нива-В.Ш.», м. Полтава,
2) Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, м. Полтава,
3) Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт», м. Київ,
про визнання прилюдних торгів від 05.11.2010р. та їх результатів недійсними,
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.12.2013р. у справі №917/1981/13 (суддя Ореховська О.О.) в задоволенні позову до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі філії №17 ПП «Нива-В.Ш.», Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Полтавської області від 02.12.2013р. у справі №917/1981/13, Закрите акціонерне товариство «Лубенський ремонтний завод» подало апеляційну скаргу (вх.№3857П/2 від 18.12.2013р.), просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2013р. у справі № 917/1981/13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» задовольнити повністю, судові витрати покласти на відповідача.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що належний на праві власності ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» комплекс будівель і споруд, який знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Радянська, 167 було відчужено під час знаходження позивача у стані санації, станом на день проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна як предмета іпотеки, не був предметом іпотеки. Вважає, що комплекс будівель і споруд було відчужено під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів з порушенням порядку задоволення майнових вимог до боржника. Як зазначає апелянт, при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме статті 203, 215, 650 ЦК України, ст. 43 Закону України «Про іпотеку», а також норми Тимчасового положення «Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна», та процесуального права, зокрема ст.ст. 4-2, 43, 83, 84 ГПК України, без дослідження усіх істотних обставин справи, що мають значення для справи. На думку апелянта, судом не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, при розгляді справи суд фактично ухилився від дослідження усіх обставин справи з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи та надав перевагу доказам однієї сторони, що є грубим порушенням ст. 43 ГПК України.
В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 17.03.2014р. представники позивача апеляційну скаргу підтримали, просили рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2013р. у справі № 917/1981/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях (вх.№1881 від 03.03.2014р.).
Перший відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Другий відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, надав до суду відзив на апеляційну скаргу з додатками (вх.№2267 від 17.03.2014р.), в якому просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ЗАТ «Лубенський ремонтний завод», оскільки позов, на його думку, є безпідставним та необґрунтованим.
Третій відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, надав до суду письмові пояснення (вх.№495 від 20.01.2014р.), в яких просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» на тій підставі, що доводи, на які посилається позивач вже розглядалися господарськими судами у спорі між тими самими сторонами, та були відхилені судами під час розгляду справи №26/637 за позовом ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» до ВАТ Торгівельно-Фінансовий Банк «Контракт» (правонаступником якого є ПАТ Банк «Контракт») про визнання договору іпотеки припиненим та за зустрічним позовом ВАТ ТФБ «Контракт» до ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 2 191 650,76 грн., а також під час скарги ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» на дії державної виконавчої служби у цій же справі.
Дослідивши матеріали справи №917/1981/13, а також доводи апелянта, другого та третього відповідачів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.
12.03.2004р. між ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» та Відкритим акціонерним товариством акціонерний комерційний банк «Антарес» (правонаступником якого стало Відкрите акціонерне товариство Торгівельно-фінансовий банк «Контракт», в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство Банк «Контракт») укладений іпотечний договір (т.1 а.с.22-28). Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з договору про іпотечний кредит №38/04 від 23.01.2004р. (а також усіх додаткових угод до нього), укладеного між іпотекодержателем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Кропив'янське».
Рішенням господарського суду м. Києва від 04.01.2006р. у справі №26/637 в задоволенні первісного позову ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» до ПАТ Банк «Контракт» про визнання недійсним з моменту укладення іпотечного договору від 12.03.2004р. та договору про внесення змін до нього відмовлено, зустрічний позов ПАТ Банк «Контракт» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, стягнуто з ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» заборгованість у розмірі 2 191 650,76 грн. за рахунок заставленого майна.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. рішення господарського суду м. Києва від 04.01.2006р. у справі №26/637 скасовано, прийняте нове рішення, яким позов ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» задоволено повністю, визнано недійсним з моменту укладення іпотечний договір та договір про внесення змін до нього, а в задоволенні зустрічного позову ПАТ Банк «Контракт» відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2006р. у справі №26/637 постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. скасовано, рішення господарського суду м. Києва від 04.01.2006р. у справі №26/637 залишено без змін.
На виконання рішення господарського суду м. Києва від 04.01.2006р. у справі 26/637, 06.06.2006р. був виданий наказ про стягнення з ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» на користь ПАТ Банк «Контракт» заборгованості у розмірі 22000,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
24.07.2006р. на виконання рішення господарського суду м. Києва від 04.01.2006р. у справі 26/637 був виданий наказ про стягнення з ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» на користь ПАТ Банк «Контракт» заборгованості у розмірі 2191650,76 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно - комплекс (будівлі та споруди Лубенського ремонтного заводу), яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Радянська, 167, що належить ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності №233 від 27.11.2001р., виданого виконавчим комітетом Лубенської міської ради, зареєстрованого в Лубенському МБТІ в реєстровій книзі №2, реєстровий №118 від 10.11.2001р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.01.2007р. у справі №26/637 у задоволенні заяви ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 04.01.2006р. у справі №26/637 за нововиявленими обставинами відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2007р. ухвалу господарського суду м. Києва від 22.01.2007р. у справі №26/637 залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.12.2006р. у справі №5/65-06 ліквідовано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Кропив'янське» як юридичну особу.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.05.2007р. у справі №16/39 задоволено первісні позовні вимоги ПАТ Банк «Контракт», стягнуто з ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» на користь ПАТ Банк «Контракт» заборгованість у розмірі 261 008,68 грн., за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухомого майна - комплексу, та в задоволенні зустрічних позовних вимог ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» про визнання іпотечного договору від 12.03.2004р. припиненим відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.08.2007р. у справі №16/39 рішення господарського суду Полтавської області від 10.05.2007р. скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні первісного позову ПАТ Банк «Контракт» відмовлено повністю, зустрічний позов ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» до ПАТ Банк «Контракт» про визнання іпотечного договору від 12.03.2004р. припиненим задоволено; визнано іпотечний договір від 12.03.2004р., укладений між ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» і ПАТ Банк «Контракт» припиненим з 25.12.2006р.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2008р. у справі №16/39 постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.08.2007р. у справі №16/39 залишено без змін.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.06.2008р. у справі №26/637 у задоволенні заяви ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» про визнання наказу господарського суду м. Києва у справі №26/637 таким, що не підлягає виконанню відмовлено у повному обсязі. Судом у межах даної справи було встановлено, що відповідно до постанови Київського міжобласного господарського суду від 02.08.2007р. №16/39 іпотечний договір від 12.03.2004р. є припиненим з 25 грудня 2006р., отже, зобов'язання заявника перед ВАТ ТФБ "Контракт" є відсутніми тільки по відношенню до тих сум, що можуть бути нарахованими ВАТ ТФБ "Контракт" починаючи з 25 грудня 2006р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2008р. у справі №26/637 апеляційну скаргу ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» залишено без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 26.06.2008р. без змін, припинено провадження у справі по відношенню до СТОВ «Кропив'янське» у зв'язку з його ліквідацією і виключенням 26.12.2006р. із Єдиного державного реєстру підприємств і організацій.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2008р. у справі № 26/637 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2008р. у справі №26/637 залишено без змін.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.02.2011р. у справі №26/637 у задоволенні скарги ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» на дії відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області відмовлено на тій підставі, що відповідно до ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження", у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011р. у справі №26/637 ухвалу господарського суду м. Києва від 08.02.2011р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2011р. у справі №26/637 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 08.02.2011р. залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.07.2008р. у справі №23/56 порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» та введено процедуру санації.
Постановою господарського суду Полтавської області від 29.11.2012р. у справі № 23/56 припинено процедуру санації та визнано ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» арбітражного керуючого Ївженка Романа Олександровича.
02.10.2013р. ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» звернувся з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про визнання прилюдних торгів від 05.11.2010р. та їх результатів недійсними.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.12.2013р. у справі №917/1981/13 в задоволенні позову до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі філії №17 ПП «Нива-В.Ш.», Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» відмовлено повністю.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Постановою державного виконавця державної виконавчої служби у Лубенському районі від 02.08.2006р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду м. Києва №26/637, виданого 24.07.2006р., про стягнення з ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» заборгованості в розмірі 2 191 650,76 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухомого майна, що належить ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» (т.2 а.с.65).
24.01.2007р. державним виконавцем ДВС у Лубенському районі складено акт опису й арешту майна (т.1 а.с.171-174).
Згідно витягу з протоколу №31 засідання конкурсної комісії по передачі на реалізацію арештованого державними виконавцями майна, майно ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» було передано на реалізацію ПФ ПП "Нива - В.Ш." (т.1 а.с.164-165).
Як встановлено судом першої інстанції, 14.10.2010р. між другим відповідачем та третім відповідачем укладено договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки).
22.10.2010р. у мережі Інтернет було повідомлено про торги майнового комплексу будівель та споруд, яке належить ЗАТ «Лубенський ремонтний завод», за стартовою ціною лоту 2 325 000,00 грн. (т.1 а.с.153).
Окрім цього, інформація про проведення філією №17 ПП «Нива - В.Ш.» прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна була розміщена у друкованих масових виданнях (т.1 а.с.157-158).
26.10.2010р. філією 17 ПП "Нива - В.Ш." було направлено повідомлення про торги майнового комплексу будівель та споруд, яке належить ЗАТ «Лубенський ремонтний завод», боржнику, другому та третьому відповідачам (т.1 а.с.154-156).
05.11.2010р. були проведені торги по реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки, яке належить ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» (т.1 а.с.152).
Відповідно до протоколу № 1710085-1 від 05.11.2010р., переможцем аукціону є третій відповідач, що є іпотекодержателем.
07.12.2010р. державним виконавцем видано акт про реалізацію предмета іпотеки, що придбане ПАТ Банк «Контракт» (т.1 а.с.162).
Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУ юстиції у Полтавській області від 05.05.2011р. (т.2 а.с.89) виконавче провадження з примусового виконання наказу №26/637 виданого 24.07.2006р. господарським судом м. Києва, закінчено.
Аналізуючи зазначені рішення судів, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі і позовній заяві, та з врахуванням вимог законодавства України, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що наведені апелянтом доводи та зазначені обставини є необґрунтованими, недоведеними та такими, що спростовуються належними доказами, наявними у матеріалах справи.
Так, доводи апелянта, що належний ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» комплекс будівель і споруд, було відчужено під час знаходження боржника у стані санації, вже були предметом розгляду господарських судів в межах справи № 26/637 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, і справи №16/39 про визнання іпотечного договору від 12.03.2004р., укладеного між ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» і ПАТ Банк «Контракт» припиненим з 25.12.2006р., та були відхилені, про що винесені ухвали та прийняті відповідні рішення, наведені раніше.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Доводи апелянта, що станом на день проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна як предмета іпотеки майна, що належить йому, не був предметом іпотеки, а також, що майно було відчужено під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів з порушенням порядку задоволення майнових вимог до боржника, вже були предметом розгляду господарських судів у справі №26/637 за скаргою позивача на дії відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, та були відхилені ухвалою господарського суду м. Києва від 08.02.2011р., залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, а також у цій же справі про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та спростовуються положеннями законодавства України.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Виходячи із змісту статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», державна виконавча служба виконує судові рішення та інші виконавчі документи в спосіб та порядок, визначений Законом України «Про виконавче провадження».
Стаття 64 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 16.02.2010р.) визначає, що у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно.
Щодо доводів апелянта, що належний йому комплекс будівель і споруд, під час проведення прилюдних торгів неправомірно було продано одному наявному на торгах учаснику ПАТ Банк «Контракт», судова колегія зазначає.
Відповідно до пункту 1.4 Положення організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку».
Згідно зі статтею 45 Закону України «Про іпотеку» (у редакції від 12.10.2010р.) прилюдні торги проводяться прозоро. Організатор прилюдних торгів забезпечує кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку. Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання. Прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.
Окрім іншого, відповідно до Висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за II півріччя 2012 р. зазначається наступне.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.
Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст. ст. 203, 215 ЦК України).
У зв'язку з тим, що за змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. N 68/5.
Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України N 606-XIV від 21 квітня 1999 р. "Про виконавче провадження", до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24 - 27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону).
Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (постанова Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 р. у справі N 6-116цс12 (Постанова N 6-116цс12)).
Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідних для чинності правочину.
Стаття 215 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Пункт 7.1 Положення встановлює загальні підстави визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися: відсутності покупців або наявності тільки одного покупця; якщо жоден не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота; несплати в установлений термін переможцем прилюдних торгів належної суми за придбане майно.
Відповідно до вищевикладеного, та з урахуванням приписів чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає правових підстав для визнання прилюдних торгів від 05.11.2010р. та їх результатів недійсними.
Щодо зауваження апелянта про порушення порядку проведення прилюдних торгів 05.11.2010р. належного ЗАТ «Лубенський ремонтний завод» комплексу будівель і споруд, щодо неналежної публікації в органах преси повідомлення про проведення прилюдних торгів, що, на думку апелянта, відноситься до підстав визнання прилюдних торгів недійсними, судова колегія апеляційної інстанції зазначає.
Усна заява позивача у суді першої інстанції про порушення порядку проведення торгів при здійсненні реалізації майна ЗАТ «Лубенський ремонтний завод», яке полягало у неналежній публікації в органах преси повідомлення про проведення прилюдних торгів, не була прийнята судом до уваги з огляду на те, що дані обставини не були зазначені в позовній заяві, відсутні будь-які письмові пояснення з цього приводу або письмова заява про зміну підстав позову.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції щодо неприйняття усних пояснень позивача в день прийняття рішення у справі.
Відповідно до приписів статей 32, 33, 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції не приймає і не розглядає вимоги апелянта, зазначені ним в апеляційній скарзі, оскільки у розгляді цих вимог, заявлених усно, місцевим господарським судом було відмовлено, а отже, дані вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на вищенаведене, враховуючі, що обставини, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2013р. у справі №917/1981/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Лубенський ремонтний завод» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2013р. у справі №917/1981/13 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 20.03.2014 року.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
суддя В.В. Лакіза
суддя О.В. Шевель