13 березня 2014 року Справа № 83984/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Матковської З.М., Затолочного В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.07.2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУПФУ) в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у підвищенні розміру пенсії, як дитині війни; зобов'язати відповідача зробити перерахунок призначеної пенсії та виплатити підвищення за період з 01.01.2006 року.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07 липня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в частині вимог за період по 04.01.2011 р. включно залишено без розгляду.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2011 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо невиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 05.01.2011 року по 18.06.2011 року з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.3 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Відповідно до п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (вступила в дію з 23.07.2011 року) установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Відтак, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, у справах щодо розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни застосуванню підлягають положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача за спірний період у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2011 року у справі № 2а-3853/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя З.М. Матковська
суддя В.С. Затолочний