Справа: № 2а-13941/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
13 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Гром Л.М.
За участю секретаря: Свириди Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної митної служби України до Державної виконавчої служби України про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
Позивач - Державна митна служба України звернувся до суду з позовом до Державної виконавчої служби України про визнання дій протиправними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 19 вересня 2012 року № 32438771.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна виконавча служба України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано накази Державної митної служби України від 09 червня 2011 року № 1177-к "По особовому складу митних органів" та Кримської митниці від 10 червня 2011 року № 545-к "Про припинення перебування на державній службі в митних органах України" та поновлено ОСОБА_3 на посаді головного інспектора сектора митного оформлення № 2 відділу митного поста "Керч" Кримської митниці. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_3 та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 4 561,30 грн. без урахування податків та обов'язкових платежів.
Так, ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2011 року внесено виправлення до виконавчого листа, зокрема, посадою ОСОБА_3 зазначено: "головний інспектор сектора митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 2 митного поста "Керч" Кримської митниці".
27 квітня 2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32438771.
Позивачу було запропоновано добровільно негайно виконати виконавчий лист про поновлення ОСОБА_3 на посаді головного інспектора митного оформлення № 2 відділу митного поста "Керч" Кримської митниці.
На виконання постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2011 року, Державною митною службою України видано наказ від 17 травня 2012 року №1030-к «По особовому складу митних органів», яким ОСОБА_3 поновлено на посаді головного інспектора сектора митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 2 митного поста, про що відповідача повідомлено у відповідності до листа №14/1545, отриманого відповідачем 18 травня 2012 року
Водночас, постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 19 вересня 2012 року було внесено зміни до постанови про відкриття виконавчого провадження, стягнуто з боржника виконавчий збір та закінчено виконавче провадження.
Вважаючи постанову відповідача про стягнення виконавчого збору від 19 вересня 2012 року № 32438771 протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Частиною 1 статті 76 вищезазначеного Закону передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
В силу п. 11 ч. 1 ст. 3 КАС України, розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Згідно п. 10 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32438771, якою позивачу було запропоновано добровільно негайно виконати виконавчий лист про поновлення ОСОБА_3 на посаді головного інспектора митного оформлення № 2 відділу митного поста "Керч" Кримської митниці.
Дану постанову про відкриття виконавчого провадження позивачем було отримано 11 травня 2012 року.
Разом з тим, вказана постанова не містить посилання на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2011 року про внесення змін, а також назву посади, у відповідності до вказаної ухвали.
Враховуючи положення ст. ст. 2 та 3 КАС України та Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що негайне виконання судового рішення - це його виконання протягом «мінімально можливого» часу.
Крім того, законодавчою метою механізму негайного виконання рішень про поновлення на роботі, є збереження прав особи, яка звернулась з позовом, зокрема, права на працю.
Матеріали справи свідчать, що рішення Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2011 року виконано Державною митною службою України 17 травня 2012 року шляхом прийняття наказу від 17 травня 2012 року № 1030-к, пунктом 2 яким поновлено ОСОБА_3 Олександровичана посаді головного інспектора сектора митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 2 митного поста «Керч» Кримської митниці з 10 червня 2011 року.
18 травня 2012 року позивачем надіслано лист № 14/1545, яким відповідача проінформовано про виконання рішення суду.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку проміжок часу, необхідний для виконання судового рішення з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, виконання рішення суду та повідомлення відповідача про таке виконання відповідає критерію «мінімально можливого».
Водночас, відповідачем висунуто вимоги про виконання рішення з невірним визначенням посади, яке неможливо було виконати добровільно у зв'язку з відсутністю відповідної посади, однак змін до постанови про відкриття виконавчого провадження внесено не було.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно виніс постанову про стягнення з позивача виконавчого збору, оскільки на момент внесення змін до постанови про відкриття виконавчого провадження, рішення суду було виконано.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 19 вересня 2012 року № 32438771, оскільки вона прийнята незаконно.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Повний текст ухвали виготовлено 19.02. 2014 року.
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.