"18" березня 2014 р. Справа № 915/767/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Бойко Л.І., Величко Т.А.
при секретарі судового засідання Альошиній Г.М.,
за участю представників:
від позивача - Гусєв М.М., довіреність б/н від 22.04.2013р.;
від відповідача - участі не брали;
від третьої особи (Миколаївської обласної спілки споживчих товариств) - Гусєв М.М., довіреність №01-01/21 від 17.01.2014р.;
від третьої особи (кооперативного підприємства "Центральний ринок" ) - Іванцов І.А., довіреність б/н від 26.02.2013р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
Миколаївської обласної спілки споживчих товариств та кооперативного підприємства "Центральний ринок"
на рішення господарського суду Миколаївської області від 13.12.2013 р.
у справі №915/767/13
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський центральний ринок"
до відповідача: виконавчого комітету Миколаївської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Миколаївської обласної спілки споживчих товариств
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: кооперативного підприємства "Центральний ринок"
про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 29.03.2013 № 325
У квітні 2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський центральний ринок" (далі - ТОВ "Миколаївський центральний ринок") звернулось з позовом до виконавчого комітету Миколаївської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Миколаївської обласної спілки споживчих товариств, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: кооперативного підприємства "Центральний ринок" (далі- КП "Центральний ринок") про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 29.03.2013р. №325.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.12.2013 р. у справі №915/767/13 (головуючий суддя С.М. Коваль, судді: Н.О. Семенчик, Д.О. Бездоля) позовні вимоги задоволено частково: визнано незаконними та скасовано пункти 4, 5, 6 рішення виконкому Миколаївської міської ради від 29.03.2013 р. №325 "Про скасування рішень виконкому Миколаївської міської ради та внесення змін до рішення виконкому Миколаївської міської ради від 14.12.12р. №1300"; в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Миколаївська обласна спілка споживчих товариств звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Миколаївської області від 13.12.2013 р. у справі №915/767/13 задовольнивши позов у повному обсязі.
Кооперативним підприємством "Центральний ринок" також було подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати пункт 2 рішення господарського суду Миколаївської області від 13.12.2013 р. у справі №915/767/13 та прийняти в даній частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви ТОВ "Миколаївський центральний ринок" про визнання незаконним та скасування пунктів 4,5,6 рішення виконкому Миколаївської міської ради від 29.03.2013р. за №325 „Про скасування рішень виконкому Миколаївської міської ради та внесення змін до рішення виконкому Миколаївської міської ради від 14.12.2012р. №1300".
В судовому засіданні 18.03.2014 р.: представник ТОВ "Миколаївський центральний ринок" та Миколаївської обласної спілки споживчих товариств проти задоволення апеляційної скарги КП "Центральний ринок" заперечив, останній висловив заперечення проти задоволення апеляційної скарги Миколаївської обласної спілки споживчих товариств; відповідач участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце проведення засідання суду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №04608660 від 03.03.2014 р. (том ІV а.с.197); власну позицію щодо апеляційних скарг в письмовому вигляді не виклав.
Заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що пунктом 1.7 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.10.2000р. №682 вирішено оформити право власності на нежитлові будівлі і споруди за літ.А-2 площею 8653, 5 кв.м, за літ Ж-1 площею 38,5 кв.м., за літ. З-1 площею 262,1 кв.м., за літ. М-1 площею 269,3 кв.м., за літ. Г-1 площею 34,1 кв.м., за літ. Р-1 площею 137,6 кв.м., за літ. С-1, К-1, Е-1, Я-1, Ю-1, Ю'-1, столи за №34,35, 51-144, огорожі та споруди, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25, за Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств у оперативному управлінні кооперативного підприємства «Центральний ринок» та видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 19.05.2004р. №901 установлено ідеальну частку Миколаївській обласній спілці споживчих товариств на об'єкт нерухомого майна за адресою: пр. Леніна, 25 - 8157/10000 та видано свідоцтва про право власності на дане майно.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.08.2009р. №1728 (пункти 1.6, 2) оформлено право власності та видано свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю за літ.У-2 площею 4867,8 кв.м, що розташована в м. Миколаєві по пр. Леніна, 25/12, за Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств.
Постановою правління Миколаївської обласної спілки споживчих товариств від 22.11.2012р. №244 було прийнято рішення про передачу до статутного капіталу ТОВ "Миколаївський центральний ринок" нежитлових будівель і споруд, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 та 25/12.
Згідно з актами приймання-передачі від 22.11.2012р. №№1, 2 нежитлові будівлі і споруди, розташовані за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 та 25/12, були передані ТОВ "Миколаївський центральний ринок".
В подальшому рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 14.12.2012р. №1300 оформлено право власності: на нежитлову будівлю за літ.У-2 загальною площею 4867,8 кв.м по пр.Леніна, 25/12 за ТОВ "Миколаївський центральний ринок" (пункт 1.36 рішення від 14.12.2012р. №1300); на нежитловий об'єкт, що складається з 8-ми основних будівель - за літ.К площею 258,8 кв.м., за літ. П площею 273 кв.м., за літ. А-2 площею 8643,8 кв.м., за літ. З площею 262,8 кв.м., за літ. М площею 269,3 кв.м., за літ. Г площею 34,1 кв.м., за літ. Р площею 137,6 кв.м., за літ. Я'критий навіс-павільйон /модуль Кислодовськ/ на 704 торгових місця, службові будівлі та споруди по пр. Леніна, 25, за ТОВ "Миколаївський центральний ринок" (пункт 1.37 рішення від 14.12.2012р. №1300) та видано свідоцтва про право власності на зазначені об'єкти нерухомого майна.
29.03.2013р. виконавчим комітетом Миколаївської міської ради було прийнято рішення №325, згідно якого:
- скасовано пункт 1.7 рішення виконкому Миколаївської міської ради від 27.10.2000р. №682 у частині оформлення права власності на нежитлові будівлі і споруди за літ. А-2 площею 8653,5 кв.м., за літ. Ж-1 площею 38,5 кв.м., за літ. З-1 площею 262,1 кв.м., за літ. М-1 площею 269,3 кв.м., за літ. Г-1 площею 34,1 кв.м., за літ. Р-1 площею 137,6 кв.м, за літ. С-1, К-1, Е-1, Е-1, Я-1, Ю-1, Ю'-1, столи за №34,35, 51-144, огорожі та споруди, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна,25, за Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств в оперативному управлінні кооперативного підприємства «Центральний ринок» та в частині видачі свідоцтва про право власності на дане майно (пункт 1 рішення №325 від 29.03.2013 р.);
- скасовано пункт 1 рішення виконкому Миколаївської міської ради від 19.05.2004р. №901 у частині встановлення ідеальної частки Миколаївській обласній спілці споживчих товариств на об'єкт нерухомого майна за адресою: пр. Леніна, 25-8157/10000 і в частині видачі свідоцтва про право власності на дане майно (пункт 2 рішення №325 від 29.03.2013 р.);
- скасовано пункт 1.6 рішення виконкому Миколаївської міської ради від 26.08.2009р. №1728 у частині оформлення права власності на нежитлову будівлю за літ. У-2 площею 4867,8 кв.м., що розташована по пр. Леніна, 25/12 за Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств та в частині видачі свідоцтва про право власності на дане майно (пункт 3 рішення №325 від 29.03.2013 р.);
- скасовано пункт 1.36 рішення виконкому Миколаївської міської ради від 14.12.2012р. №1300 у частині оформлення права власності на нежитлову будівлю за літ. У-2 загальною площею 4867,8 кв.м по пр. Леніна, 25/12 за ТОВ "Миколаївський центральний ринок" та в частині видачі свідоцтва про право власності на дане майно (пункт 4 рішення №325 від 29.03.2013 р.);
- скасовано пункт 1.37 рішення виконкому Миколаївської міської ради від 14.12.2012р. №1300 в частині оформлення права власності на нежитловий об'єкт, що складається з 8-ми основних будівель: за літ. К площею 258,8 кв.м, за літ. П площею 273 кв.м, за літ. А-2 площею 8643,8 кв.м, за літ. З площею 262,8 кв.м, за літ. М площею 269,3 кв.м, за літ. Г площею 34,1 кв.м, за літ. Р площею 137,6 кв.м, за літ. Я' критий навіс павільйон/модуль Кислодовськ/ на 704 торгових місця, службові будівлі та споруди по пр. Леніна, 25, за ТОВ "Миколаївський центральний ринок" та в частині видачі свідоцтва про право власності на дане майно (пункт 5 рішення №325 від 29.03.2013 р.);
- внесено зміни до рішення виконкому Миколаївської міської ради від 14.12.2012р. №1300, виклавши пункти 1.55, 1.56 в такій редакції:
"1.55. На нежитлову будівлю за літ. У-2 загальною площею 48678,8 кв.м по пр.Леніна, 25/12 за кооперативним підприємством "Центральний ринок".
1.56. На нежитловий об'єкт, що складається з 8-ми основних будівель: за літ. К площею 258,8 кв. м, за літ. П площею 273 кв. м, за літ. А-2 площею 8643,8 кв. м, за літ. З площею 262,8 кв. м., за літ. М площею 269,3кв.м, за літ. Г площею 34,1кв.м, за літ. Р площею 137,6 кв.м, за літ. Я' критий навіс - павільйон (модуль Кисловодськ) на 704 торгових місця, службові будівлі та споруди по пр. Леніна, 25 за кооперативним підприємством "Центральний ринок" (пункт 6 рішення №325 від 29.03.2013 р.);
-контроль за виконанням даного рішення покладено на першого заступника міського голови (пункт 7 рішення №325 від 29.03.2013 р.).
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що виконавчий комітет Миколаївської міської ради не може скасовувати власні рішення з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
У відповідності до статей 52, 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради; рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
Частиною першою статті 74 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Конституційний суд України у пункті 5 рішення від 16.04.2009 р. №7-рп/2009 у справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є „гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Правова позиція стосовно того, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, викладена також в постанові Верховного Суду України від 04.06.2013р. у справі №21-64а13.
Оскільки оспорене рішення є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, воно не може бути в подальшому скасовано органом місцевого самоврядування, а тому місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги про скасування пунктів 4, 5 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 29.03.2013р. №325.
Обгрунтовано скасовано господарським судом Миколаївської області також і пункт 6 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 29.03.2013р. №325, яким внесено зміни до неіснуючих пунктів рішення виконкому Миколаївської міської ради від 14.12.2012 р. №1300 та яким вирішено оформити право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані у м. Миколаєві по пр. Леніна, 25 та 25/12 за КП «Центральний ринок», оскільки і в тексті оспореного рішення не вказуються підстави виникнення у останнього права власності на спірне майно, і матеріали справи не містять ні правовстановлюючих документів КП «Центральний ринок» на це майно, ні будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності оформлення відповідачем права власності за цією особою. Сам факт перебування майна в оперативному управлінні не є підставою для визнання права власності та його оформлення за особою, в управлінні якої воно перебуває чи перебувало.
Погоджується колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду і з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог про скасування пунктів 1, 2, 3, 7 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 325 від 29.03.2013 р. з огляду на недоведеність позивачем належними в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказами порушення прав чи законних інтересів ТОВ "Миколаївський центральний ринок" у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення у зазначеній частині.
В пункті 2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/609 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" з подальшими змінами та доповненнями зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Як вбачається із змісту пунктів 1, 2, 3 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 325 від 29.03.2013 р. скасування пункту 1.7 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №682 від 27.10.2000 р., абз.1 пункту 1 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №901 від 19.05.2004 р. та пункту 1.6 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1728 від 26.08.2009 р. безпосередньо стосується прав та обов'язків третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Миколаївської обласної спілки споживчих товариств.
Між тим законом не передбачено право особи звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів іншої особи поза відносинами представництва.
Положеннями статті 237 Цивільного кодексу України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ "Миколаївський центральний ринок" обґрунтовувало позовні вимоги порушенням власних прав, тобто поза відносинами представництва інтересів Миколаївської обласної спілки споживчих товариств.
З огляду на те, що позивачем не доведено порушення своїх прав прийняттям пунктами 1, 2, 3, 7 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №325 від 29.03.2013 р. та не надано жодного доказу на підтвердження того, що скасування оформленого права власності на об'єкти нерухомого майна за Миколаївською спілкою споживчих товариств впливає безпосередньо на його права та інтереси, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає правомірною відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
З цих же підстав не можуть бути прийняті до уваги і посилання в апеляційній скарзі Миколаївської обласної спілки споживчих товариства на те, що оспорене рішення у вказаній частині підлягало скасуванню за формальні порушення.
Безпідставним є також твердження зазначеного апелянта про те, що суд мав скористатись правом, передбаченим пунктом 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, та захистити права та інтереси Миколаївської обласної спілки споживчих товариств враховуючи наступне.
У відповідності до наведеної норми суд має право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав та законних інтересів, зокрема, третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. При цьому вихід за межі позовних вимог за клопотанням заінтересованої сторони є правом, а не обов'язком суду.
Враховуючи те, що процесуальний статус Миколаївської обласної спілки споживчих товариств у справі - третя особа без самостійних вимог на предмет спору та вона не зверталася до суду з відповідним клопотанням, у господарського суду Миколаївської області були відсутні правові підстави для застосування приписів пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги КП "Центральний ринок" щодо непідвідомчості даного спору господарським судам також не грунтуються на нормах чинного законодавства.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (пункт 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»).
Під поняттям „справа адміністративної юрисдикції", наведеного у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта (інформаційний лист Верховного Суду України від 26.12.2005 р. №3.2.-2005).
Справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень, які не мають ознак справ адміністративної юрисдикції, повинні розглядатись господарськими судами на загальних підставах. У пункті 17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначено, що до таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх речових прав. Правовідносини між сторонами не надають спору, що з них виник, публічно-правового характеру, оскільки повноваження, які реалізуються органом місцевого самоврядування у відносинах в межах даного спору, не є владними, а мають лише організаційно-розпорядчий характер.
На відносини сторін у даній справі не поширюється визначена пунктом 2 статті 4, пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів, тому, за приписами статей 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, цей спір підлягає вирішенню господарськими судами України.
За таких обставин, перевіривши у відповідності до статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізував оспорене рішення органу місцевого самоврядування №325 від 29.03.2013 р., його правові наслідки та зміст правовідносин сторін; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Доводи скаржників не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянтів про порушення господарським судом Миколаївської області норм матеріального права при прийнятті рішення від 13.12.2013 р. не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.
Судові витрати за подання апеляційних скарг у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд
Апеляційні скарги кооперативного підприємства "Центральний ринок" та Миколаївської обласної спілки споживчих товариств залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 13.12.2013 р. у справі №915/767/13- без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст складено та підписано 20.03.2014 р.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Л.І. Бойко
Суддя Т.А.Величко