донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.03.2014 року справа №913/1931/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Шевкової Т.А.
суддівБойченка К.І., Стойка О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Телегіна О.В. дов. № 529/22 від 27.12.2013 року
від відповідача: від третьої особи: від третьої особи:Поета А.І. дов. № 05/16 від 08.01.2014 року Не з'явився Не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС, м. Київ
на рішення господарського суду Луганської області
від16.12.2013 року
у справі№ 913/1931/13 (головуючий суддя: Старкова Г.М., судді: Василенко Т.А., Вінніков С.В.)
за позовомПублічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС, м. Київ
до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", м. Антрацит, Луганська область 1. Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ 2. Державне підприємство "Одеська залізниця", м. Одеса
простягнення 24 266 грн. 10коп.
Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС, м. Київ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", м. Антрацит Луганської області збитків у сумі 24 266 грн. 10коп.
Позивач, заявою № 10-4851 від 12.09.2013 року зменшив позові вимоги до суми 21457 грн. 91 коп. (а.с. 93)
Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.11.2013 року у справі №913/1931/13 до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, та Державне підприємство "Одеська залізниця", м. Одеса.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ДП «ЦЗФ «Нагольчанська» відвантажило на адресу Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» вугілля у вагоні №68803717 за накладною № 49135841, у вагонах №№ 68737261, 68778638 за накладною № 49256951, у вагоні №68789858 за накладною №51082022 на побіжній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці вагони були відчеплені у зв'язку з виявленням нерівномірного завантаження вантажу у вагонах, та виявленням розширення кузову вагону № 68789858, за надані залізницею додаткові послуги з усунення нерівномірного завантаження вугілля та простою вагонів, з рахунку позивача розрахунковим підрозділом Тех.ПД ДТГО «Південно-західна залізниця» утримані кошти у розмірі 24 266 грн. 10коп., вважаючи їх збитками позивача звернувся з позовом про стягнення з вантажовідправника-відповідача у справі даної суми у примусовому порядку.
Господарський суд Луганської області рішенням від 16.12.2013 року у справі № 913/1931/13 у задоволенні позову відмовив, виходячи з недоведеності позивачем факту понесення збитків внаслідок неналежного виконання відправником своїх обов'язків щодо завантаження вагонів у розмірі 21457 грн. 91 коп., судом встановлена відсутність доказів протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду та відсутність причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою, доказів вини відповідача у виникненні збитків.
Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС, м. Київ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2013 року у справі № 913/1931/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На думку заявника апеляційної скарги при прийнятті рішення господарським судом невірно застосовані ст.ст. 193, 224, 307 ГК України, ст.ст. 22, 525, 610, 614, 623 ЦК України, Статут залізниць України, Правила прийняття вантажів до перевезення, Правила оформлення перевізних документів, Правила складання актів, Правила розрахунків за перевезення вантажів. Заявник апеляційної скарги вважає, що акти загальної форми станцій Нижньодніпровськ-Вузол та Знам'янка є належними доказами встановлення факту порушення технічних умов відправником.
Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що вважає рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2013 року у справі № 913/1931/13 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник третьої особи Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ та представник третьої особи Державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса у судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили. Враховуючи ті обставини, що неявка представників сторін без поважних причин не являється підставою для відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників третіх осіб за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи ДП «ЦЗФ «Нагольчанська» зі станції Карахаш Донецької залізниці на станцію призначення Трипілля-Дніпровське Південно-західної залізниці за накладною №49135841 відвантажило на адресу Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» антрацит у тому числі у вагоні №68803717.
На побіжній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці у зв'язку з виявленням нерівномірного завантаження вантажу у вагоні №68803717 в порушення параграфу 3 Технічних умов, вагон відчеплений, про що станцією складено акт загальної форми № 1599 від 15.09.2011 року (а.с.19,том 1).
За надані залізницею додаткові послуги з усунення нерівномірного завантаження вугілля у вагоні № 68803717 з рахунку позивача розрахунковим підрозділом Тех.ПД ДТГО «Південно-західна залізниця» утримано 2497 грн.68 коп., що підтверджується накопичувальною карткою № 27091419 від 27.09.2011 та переліком 2709 від 27.09.2011 року.
Позивач вважає, що з вини відправника - відповідача у справі ним понесені додаткові витрати у сумі 2497,68 грн., а саме: плата за користування вагоном у розмірі 128,40 грн.; збір за маневрову роботу у розмірі 1363,60 грн.; за зберігання вантажу у розмірі 330,90 грн.; збір за зважування у розмірі 175,20 грн.; за оформлення документів у розмірі 18,50 грн.; за повідомлення у розмірі 61,70 грн.; за бланк у розмірі 3,10 грн., загальною вартістю 2081,40 грн. та 416,28 грн. ПДВ, які були включені до накопичувальної картки № 27091419 від 27.09.2011 року та переліку 2709 від 27.09.2011 року.
У відповідності до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Згідно з п.п. 2, 3 Правил користування вагонами та контейнерами (затв. наказом Мінтрансу України № 113 від 25.02.1999р., зареєстр. в Мінюсті України за № 165/3458 від 15.03.1999р.) за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Пунктом 4 даних Правил встановлено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.
Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України плата за користування вагонами вноситься за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.
Крім того, відповідно до частини 20 пункту 4 Правил користування вагонами та контейнерами плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (додаток 10), які оформляються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів. Відомості плати за користування вагонами, контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів.
Оскільки в даному випадку затримка вагонів здійснена станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, яка не є станцією відправлення чи призначення, враховуючи, що відомості плати за користування вагонами, які є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, позивачем не складалися, слід визнати, що нарахування плати за користування вагонами у сумі 128грн.40коп. здійснено не у відповідності до ст. 119 Статуту залізниць України та Правил користування вагонами та контейнерами.
За приписами пунктів 1.8 - 1.10 розділу 3 «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги», затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку, від 26.03.2009 року, № 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2009 року за N 340/16356 (далі «Тарифне керівництво № 1») збір за маневрову роботу стосується робот які виконуються на залізничній під'їзній колії.
За маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,6 грн за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні.
До такої роботи належать: переставляння вагонів з одного вантажного фронту на інший, переміщення вагонів на фронті; подача вагонів на ваги і для дозування; прибирання вагонів після зважування та дозування; у випадках, коли навантаження або вивантаження виконується в присутності локомотива залізниці (подача стисненого повітря від локомотива тощо); інша маневрова робота з вагонами на станціях, під'їзних коліях та інших місцях незагального користування.
(П.1.9.) Не стягується плата за маневрову роботу, яка виконується в процесі подачі й забирання вагонів на під'їзних, портових (пристанських) коліях, а саме: розставляння вагонів, що подаються, на вантажні фронти та забирання їх після закінчення вантажних операцій; підбирання вагонів на станційних коліях перед подаванням на під'їзні, пристанські (портові) колії, а також після здавання з під'їзної колії.
(П.1.10). За пробіг локомотива залізниці з іншої станції для виконання маневрової роботи на вимогу вантажовласника сплачується збір у розмірі 44,4 грн за кожний кілометр тарифної відстані між цими станціями у два кінці, але не менше ніж 118,5 грн.
Згідно з ч. 1 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1 оплачуються маневрові роботи локомотива залізниці, які виконуються в разі подачі й забирання навантажених і порожніх вагонів, а також маневрові роботи, що виконуються не одночасно з подачею й забиранням вагонів, на окрему вимогу власника під'їзної колії або вантажовласника.
Маневрові роботи щодо спірного вагону виконувались поза межами під'їзної колії, а саме - на залізничній колії станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, доказів направлення вимоги власника під'їзної колії або вантажовласника не надано.
При наявності даних обставин, нарахування збору за маневрові роботи в сумі 1 363грн. 60коп., в даному випадку здійснено з порушенням положень Правил користування вагонами і контейнерами та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1, виконання маневрових робіт не підтверджено відповідними документами, розрахунок вартості маневрових робіт здійснено за накладною, послуги по здійсненню маневрових робот позивачем не замовлялись, тому стягнення вартості витрат по виконанню маневрових робіт з рахунку позивача залізницею здійснено неправомірно і ці витрати не можуть бути стягнені у якості збитків, понесених з вини відповідача по справі.
Статтею 46 Статуту залізниць України встановлений обов'язок одержувача прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів встановлюються Правилами.
Пунктом 8 Правил зберігання вантажів встановлено, що даний збір сплачується в разі затримки вагонів з вини відправника.
Крім того, слід зазначити, що розділом 2 "Тарифного керівництва № 1" Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, (затвердженого наказом Міністерства транспорту від 15.11.1999 року N551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 року за N 828/4121), на якій посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, зазначено, що збір за зберігання вантажів справляється за вантажі, що прибули на станцію призначення та не вивезені або не вивантажені з вини одержувача понад встановлений термін зберігання, тоді як в даному випадку вантаж був затриманий не на станції призначення, а в путі прямування.
Враховуючи наведене, стягнення збору за зберігання вантажів у сумі 330грн.90коп. залізницею з позивача здійснено неправомірно, тому збитки, які виникли у позивача з оплатою даної суми не можуть бути покладені на відповідача про справі.
Пунктом 4 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 встановлено, що збір за зважування вантажів не справляється за контрольні перевірки маси вантажу, визначеної відправником. Оскільки підставою для нарахування зазначеного збору стала контрольна перевірка маси вантажу, то збір за його зважування не повинен сплачуватись.
Враховуючи наведене, стягнення збору за зважування спірного вагону в сумі 175грн.20коп. з позивача є неправомірним і такі витрати позивача не підлягають віднесенню на рахунок відповідача.
Пунктом 3 розділу 3 Тарифного керівництва № 1 встановлена можливість оплати вартості бланків перевізних документів для оформлення перевезення вантажів та вагонів у внутрішньому сполученні 03грн. 10коп. за 1 комплект документів. Під комплектом перевізних документів за п. 1.1 Правил оформлення (в редакції, що діяла під час виникнення спірних правовідношень) розуміється: накладна (як складова частина комплекту перевізних документів), дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу.
Згідно таблиці 3 п.10 розділу 3 Тарифного керівництва № 1 за заповнення перевізних документів плата справляється лише на прохання вантажовласників.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності такого замовлення та здійснення відповідного оформлення документів, колегія суддів вважає безпідставним списання суми 18грн.50коп. збору за оформлення документів з рахунку позивача та віднесення витрат в цій сумі на відповідача.
Позивачем пред'явлені до стягнення збиткі, які виникли у зв'язку із відправленням телеграфного повідомлення.
Передбачений п. 14 таблиці 2 пункту 9 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 збір за повідомлення справляється лише при наявності вимоги про таке повідомлення.
Приймаючи до уваги те, що телеграма відповідачеві не направлена, позивачем не надано доказів понесення фактичних витрат по відправленню телеграми, підстав для стягнення вартості телеграми, нарахованої в якості збору, відповідно до Тарифного керівництва № 1 немає, тому позовні вимоги в частині стягнення витрат у сумі 61грн.70коп., які виникли у зв'язку із направленням телеграми визнаються не доведеними та не підлягаючими задоволенню.
Колегією суддів встановлено, що наявна в матеріалах справи накопичувальна картка № 27091419 від 27.09.2011 року підписана позивачем з зауваженнями, тому пред'явлені позивачем витрати у сумі 2 497грн.68коп. списано з рахунку позивача-одержувача спірного вантажу, безпідставно, в порушення п.п.2.6, 2.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів і тому не можуть бути стягненні в якості збитків з відповідача.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає висновок господарського суду Луганської області про залишення без задоволення позовних вимог про стягнення збитків у сумі 2 497грн.68коп. правильним, рішення господарського суду в цій частині підлягає залишенню без змін.
ДП «ЦЗФ «Нагольчанська» зі станції Карахаш Донецької залізниці на станцію призначення Трипілля-Дніпровське Південно-західної залізниці за накладною №49256951 відвантажило на адресу Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» антрацит у тому числі у вагонах №№ 68737261, № 68778638.
На побіжній станції Знам'янка Одеської залізниці вагони №№ 68737261, № 68778638 відчеплені у зв'язку з виявленням нерівномірного завантаження вантажу, про що складені акти загальної форми № 416а від 22.09.2011 року № 417а від 22.09.2011 року (а.с.17-18, том 1).
За надані залізницею додаткові послуги з усунення нерівномірного завантаження вугілля у вагонах №№ 68737261, 68778638 з рахунку позивача розрахунковим підрозділом Тех.ПД ДТГО «Південно-Західна залізниця» утримано 6990 грн. 60 коп., що підтверджується накопичувальною карткою № 01101427 від 01.10.2011 та переліком 0410 від 04.10.2011.
Згідно з актом загальної форми №416а від 22.09.2011 року (а.с.18, том 1) щодо вагону №68737261 у накладній 49256951 залізницею нараховано 3664,84 грн.: плата за користування вагоном у розмірі 1115,88 грн. з ПДВ; збір за зважування вантажу у розмірі 105,12 грн. з ПДВ; збір за маневрову роботу у розмірі 409,08 грн. з ПДВ; за зберігання вантажу у розмірі 1191,12 грн. з ПДВ; за подачу-забирання вагону у розмірі 773,64 грн. з ПДВ; за роботу крана у розмірі 70,0 грн. з ПДВ.
Оскільки в даному випадку затримка вагонів здійснена станцією Знам'янка Одеської залізниці, яка не є станцією відправлення чи призначення, враховуючи, що відомості плати за користування вагонами, які є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, позивачем не складалися, слід визнати, що нарахування плати за користування вагонами у сумі 1115грн.88коп. здійснено не у відповідності до ст. 119 Статуту залізниць України та Правил користування вагонами та контейнерами.
Пунктом 4 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 встановлено, що збір за зважування вантажів не справляється за контрольні перевірки маси вантажу, визначеної відправником. Оскільки підставою для нарахування зазначеного збору стала контрольна перевірка маси вантажу, то збір за його зважування не повинен сплачуватись. У зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення збору за зважування в сумі 105грн.12коп. є такими, що задоволенню не підлягають.
Нарахування збору за маневрові роботи в сумі 409грн. 08коп., в даному випадку здійснено з порушенням положень Правил користування вагонами і контейнерами та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1, виконання маневрових робіт не підтверджено відповідними документами, в матеріалах справи відсутні документи, підтверджуючі вимогу вантажоодержувача на здійснення маневрових робіт, тому стягнення з відповідача збитків у вигляді відшкодування витрат за проведення маневрових робіт у сумі 409грн.08коп. є безпідставними.
Оскільки вина відправника в затримці спірного вагону позивачем не доведена, слід визнати, що нарахування збору за зберігання вантажу в сумі 1191грн.12коп. залізницею здійснено безпідставно та не відповідає приписам ст..46 Статут залізниць України, п.8 Правил зберігання вантажів, р.2 Тарифного керівництва № 1.
Враховуючи те, що позивачем не надано до матеріалів справи документів, підтверджуючих здійснення роботи крана, колегія суддів вважає недоведеними та не підлягаючими задоволенню позовні вимоги в частині стягнення понесених позивачем збитків у розмірі вартості роботи крана у сумі 70грн.00коп.
Позивачем пред'явлено до стягнення 773грн.64коп. - збір за подачу-забирання вагону №68737261.
Оскільки позивачем матеріалами справи, наданими в підтвердження позовних вимог не доведено обов'язок вантажовідправника - відповідача по справі відшкодовувати позивачу збір за подачу і забирання вагону, підстав для стягнення збитків, понесених позивачем по оплаті залізниці послуг по подачі та забиранню вагону немає.
Згідно з актом загальної форми №417а від 22.09.2011 (а.с.17, том 1) щодо вагону №68778638 у накладній № 49256951 залізницею нараховано 3325,76 грн.: плата за користування вагоном у розмірі 1115,88 грн. з ПДВ; збір за зважування вантажу у розмірі 105,12 грн. з ПДВ; за зберігання вантажу у розмірі 1191,12 грн. з ПДВ; за подачу-забирання вагону у розмірі 773,64 грн. з ПДВ; за роботу крана у розмірі 140,0 грн. з ПДВ.
Оскільки в даному випадку затримка вагонів здійснена станцією Знам'янка Одеської залізниці, яка не є станцією відправлення чи призначення, враховуючи, що відомості плати за користування вагонами, які є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, позивачем не складалися, слід визнати, що нарахування плати за користування вагонами у сумі 1115грн.88коп. здійснено не у відповідності до ст. 119 Статуту залізниць України та Правил користування вагонами та контейнерами.
Пунктом 4 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 встановлено, що збір за зважування вантажів не справляється за контрольні перевірки маси вантажу, визначеної відправником. Оскільки підставою для нарахування зазначеного збору стала контрольна перевірка маси вантажу, то збір за його зважування не повинен сплачуватись. У зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення збору за зважування в сумі 105грн.12коп. є такими, що задоволенню не підлягають.
Оскільки вина відправника в затримці спірного вагону позивачем не доведена, слід визнати, що нарахування збору за зберігання вантажу в сумі 1191грн.12коп. залізницею здійснено безпідставно та не відповідає приписам ст..46 Статут залізниць України, п.8 Правил зберігання вантажів, р.2 Тарифного керівництва № 1.
Враховуючи те, що позивачем не надано до матеріалів справи документів, підтверджуючих здійснення роботи крана, колегія суддів вважає недоведеними та не підлягаючими задоволенню позовні вимоги в частині стягнення вартості роботи крана у сумі 140грн.00коп.
Позивачем пред'явлено до стягнення 773грн.64коп. - збір за подачу-забирання вагону №68778638.
Оскільки позивачем матеріалами справи, наданими в підтвердження позовних вимог не доведено обов'язок вантажовідправника - відповідача по справі відшкодовувати позивачу збір за подачу і забирання вагону, підстав для стягнення збитків, понесених позивачем по оплаті залізниці послуг по подачі та забиранню вагону немає.
ДП «ЦЗФ «Нагольчанська» зі станції Карахаш Донецької залізниці на станцію призначення Трипілля-Дніпровське Південно-західної залізниці за накладною №51082022 відвантажило на адресу Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» антрацит у вагоні №68789858.
На станції призначення Трипілля-Дніпровське Придніпровської залізниці було виявлено, що у вагоні №68789858 кузов розширений на 150-170мм, та у зв'язку з технічною неможливістю вивантаження у звичайних умовах вагон простоював в очікуванні вирішення цього питання з відправником.
Даний факт зафіксований в акті загальної форми №97а від 30.04.2011 року (а.с.16, том 1) та залізницею нараховано 8217грн. 24коп. за користування вагоном, дана сума включена до накопичувальної картки №08060873 та утримана залізницею з рахунку позивача, що підтверджується переліком № 0806 від 08.06.2011.
Згідно з актом загальної форми №97а від 30.04.2011 (а.с.16, том 1) стосовно вагону №68789858 у накладній №51082022 після виявлення залізницею технічної несправності, яка унеможливлювала вивантаження даного вагону у звичайних умовах залізницею нараховано 11969,64 грн. з ПДВ, з яких 8217грн.24коп. є плата за користування вагоном № 68789858.
Крім того, позивач поніс додаткові витрати з вивантаженню вугілля з технічно несправного вагону у сумі 2808 грн.17 коп., що підтверджується калькуляцією позивача, та оплатою послуг Трипільської філії ПрAT «Київ-Дніпровського міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту» за перевезення вагону на іншу колію в сумі 273 грн. 70 коп., що підтверджується відомістю №30040492 Трипільської філії про надання послуг з перевезення вантажів від 30.04.2011, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЗТ-0000162 за квітень 2011 року.
Відповідно до приписів п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 pоку N 644. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за N 861/5082) вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні.
В накладній № 49135841 у розділі 20 наявна відмітка про те, що вантаж розміщено та закріплено згідно з п. Р2§3-5ТУ П.4.1.4.3.8 гл.1 додаток 14 до СМГС» (а.с.13, том 1).
В накладній № 49256951 у розділі 20 зазначено, що вантаж розміщено та закріплено згідно з п. Р2§3-5ТУ П.4.1.4.3.8 гл.1 додаток 14 до СМГС (а.с.10, том 1).
З накладної № 51082022 вбачається, що у розділі 3 зазначено, що «Вантаж розміщено та закріплено згідно з п. Р2§3-5ТУ П.4.1.4.3.8 гл.1 додаток 14 до СМГС» (а.с.14-15, том 1).
Тобто, з наведеного слідує, що залізниця прийняла вагони з вантажем до перевезення без будь-яких зауважень, у тому числі і щодо розміщення вантажу у вагонах, на шляху прямування спірних вагонів прослідували пункти комерційного огляду поїздів і вагонів без будь-яких зауважень щодо розміщення вантажу.
В наданій позивачем копії накладної № 51082022 відсутні відмітки про прибуття вагону № 68789858 в технічно несправному стані, оскільки в накладній відсутні відмітки по складення будь-яких актів, акт загальної форми № 77а від 30.04.2011року засвідчив факт неможливості вивантаження вантажу, у зв'язку з технічною несправністю вагону, однак в матеріалах справи немає акту пр. технічний стан вагону або інших документів, складення яких у даному випадку передбачено Правилами перевезень вантажів.
Накопичувальна картка № 08060873 підписана позивачем із запереченнями щодо незгоди оплати нарахованих сум, тому відсутні підстави вважати правомірним списання суми 7491грн.73коп. зі спеціального рахунку позивача залізницею та пред'явлення позивачем цієї суми до стягнення у якості збитків з відповідача.
Пред'явлені позивачем до стягнення збитки у сумі 2808грн.17коп. та 273грн.70коп. не підтверджені відповідними документами, обгрунтовуючими вину відповідача в понесенні цих витрат, тому господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про залишення без задоволення позовних вимог в цій частині.
Позивач - ПАТ «Центренерго», якій є вантажоодержувачем за спірними перевезеннями, звертаючись до господарського суду з позовом просив стягнути з вантажовідправника - ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська» збитки у сумі 21 457грн.91коп., які понесених внаслідок неналежного виконання відправником своїх обов'язків щодо завантаження вагонів.
Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.
Кредитор (позивач у справі) має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.
Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.
При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії.
Так, обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст.224,225 ГК України, ст.623 ЦК України), або такий обов'язок настає в наслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).
Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частина 1 ст. 225 ГК України зазначає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною. Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи га збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про недоведеність позивачем факту понесення збитків внаслідок неналежного виконання відправником своїх обов'язків щодо завантаження вагонів у розмірі 21457 грн. 91 коп. та вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2013 року у справі № 913/1931/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, є таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не є підставою для скасування рішення.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на заявника скарги.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС, м. Київ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2013 року у справі № 913/1931/13 залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді: К.І. Бойченко
О.В. Стойка
Надруковано 7 прим:
1 - позивачу;
2 - відповідачу;
3, 4 - третім особам;
5 - до справи ;
6 - господарському суду Донецької області,
7 - ДАГС