04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" березня 2014 р. Справа№ 925/1521/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
секретар Джужа Р.Є.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_6 (представник за довіреністю)
від відповідача - Ляхевич В.О. (представник за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
на рішення господарського суду Черкаської області
від 21.01.2014 р.
у справі №925/1521/13 (суддя Анісімова І.А.)
за позовом дочірнього підприємства "Теплокомуненерго" публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод"
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
про стягнення 2139 грн. 50 коп.
Дочірнє підприємство "Теплокомуненерго" публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 1789 грн. 31 коп. боргу за надані послуги з теплопостачання, 132 грн. 88 коп. пені, 96 грн. 86 коп. 3 % річних, 120 грн. 45 коп. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати послуг з теплопостачання наданих позивачем, внаслідок чого і виникла заборгованість за період з 01.01.2011 р. по 02.09.2013 р. в сумі 1789 грн. 31 коп.
До прийняття рішення у справі представник позивача подав заяву №592 від 18.10.2013 р. про уточнення позовних вимог, якою повідомив, що відповідачем сплачений борг з обслуговування внутрішньо будинкових мереж в сумі 144 грн. 14 коп., а тому заборгованість належна до стягнення з відповідача по теплопостачанню становить 1645 грн. 17 коп., 132 грн. 88 коп. пені, 120 грн. 45 коп. інфляційних втрат та 96 грн. 86 коп. 3 % річних. Всього 1995 грн. 36 коп.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 р. у справі №925/1521/13 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь дочірнього підприємства "Теплокомуненерго" ПАТ "Монастирищенський ордена трудового червоного прапора машинобудівний завод" 1645 грн. 17 коп. борг, 132 грн. 88 коп. пеня, 120 грн. 45 коп. інфляційні втрати , 96 грн. 86 коп. 3 % річні та 1720 грн. 50 коп. судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 р. у справі №925/1521/13, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 р. у справі №925/1521/13 прийнято апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до провадження, призначено розгляд справи на 11.03.2014 р.
Розпорядженням секретаря судової колегії Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р. змінено склад колегії суддів.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 р. у справі №925/1521/13, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 р. у справі №925/1521/13 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
25.11.2005 р. між ДП «Теплокомуненерго», в подальшому виробник, в особі директора ОСОБА_5, та магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», в подальшому споживач, в особі приватного підприємця ОСОБА_4 був укладений договір №127-Т про надання послуг з теплопостачання (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого виробник (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати надану послугу за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.
Згідно п. 3.1 Договору кількість використаної теплової енергії за місяць, оформляється відповідним актом, підписаним відповідальними особами з обох сторін, який і є підставою для оплати споживачем.
Згідно п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно п.7.2.2 за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує на користь виробника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
09.11.2009 р. рішенням №245 виконавчого комітету Монастирищенської міської ради затверджено тарифи на послуги з теплопостачання для населення, бюджетних установ та інших споживачів.
23.12.2010 р. рішенням №248 затверджено тарифи на послуги з теплопостачання для населення, бюджетних установ та інших споживачів.
04.08.2011 р. рішенням №151 виконавчого комітету Монастирищенської міської ради затверджено тарифи на послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для населення, бюджетних установ та інших споживачів.
30.09.2011 р. постановою №111 Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України встановлено тарифи на теплову енергію ДП "Теплокомуненерго" ВАТ "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод".
Згідно п.11.4 Договору, останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо до закінчення строку його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Листом №295 від 01.06.2012 р. на адресу відповідача направлено два примірника договору №17-Т від 29.05.2012 "Про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, холодного водопостачання і водовідведення".
Листом №397 від 09.07.2012 на адресу відповідача було направлено два примірника договору №17-ТІ від 09.07.2012 "Про надання послуг з централізованого опалення". Також, в даному листі зазначено про те, що договір про надання послуг з теплопостачання №127-Т від 25.11.2005 р. вважати таким, що втратив чинність.
Проте у визначений місячний термін відповідач не повернув підписані договори.
Виходячи зі змісту ч.3 ст.24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» , споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Отже, відмова від укладання договору не звільняє споживача від оплати спожитої теплової енергії.
Колегією суддів встановлено, що магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" - це квартири, які переобладнані під магазин. Даний магазин розміщений у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1, вказані приміщення не є відокремленими від будинку по АДРЕСА_1 а також сусідніх квартир.
Відповідно до робочого проекту розробленого ПМП "Політехнік" 2007 на замовлення ОСОБА_4, на аркуші 2 і 3 "Пояснювальна записка" зазначено, що складова витрат теплової енергії центрального опалення від існуючої системи централізованого опалення, яка не може бути демонтована присутня, а їх сумарні витрати складають 450,45 Вт/год (388,32 ккал/год).
Приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" не від'єднано від мережі централізованого опалення, а також у ньому не встановлено автономного теплопостачання, до набрання чинності Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4.
Вищенаведене підтверджується і листом Мінрегіону від 20.06.2012 №8/10-1535-12: "відносно листа Мінрегіону від 01.03.2012 №8/114-110-12 повідомляємо, що інформація, викладена в зазначеному листі, стосується квартир, що від'єднанні від систем централізованого опалення і гарячого водопостачання та в яких встановлено індивідуальне опалення".
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем правильно встановлена кількість поставленої відповідачеві в період з 01.01.2011 р. по 02.09.2013 р. включно теплової енергії, підтверджена належними доказами, зокрема, рахунками на оплату послуг з теплопостачання (з зазначенням помісячного нарахуванням Гкал), актами про кількість втрат теплової енергії від існуючих мереж, наданим позивачем розрахунком суми боргу та помісячного нарахуванням Гкал по витратам тепла від межі балансової належності та від існуючої будинкової системи в приміщенні магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка не може бути демонтована.
Проте відповідач здійснив розрахунки з позивачем за спожиту теплову енергію лише частково, в зв'язку з чим борг відповідача перед позивачем за поставлену позивачем теплову енергію за період з 01.01.2011 р. по 02.09.2013 р. становить 1645 грн. 17 коп.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець) зобов'язується за завданням другою сторони (Замовника) надати послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, Замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем у розмірі, заявленому до стягнення., з урахуванням уточнених позовних вимог.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 1645,17 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Твердження скаржника про те, що з 13.12.2011 р. відповідач несла відповідальність виключно за 1/3 об'єкту, на який розповсюджується дія договору №127-Т, а тому суд мав врахувати дані обставини при задоволенні позовних вимог, колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Згідно п. 3.2.5 Договору, обов'язок щодо письмового повідомлення ДП «Теплокомуненерго» про зміну найменування, організаційно-правової форми, банківські реквізити споживача, зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача (субспоживачів) тощо покладається на ОСОБА_4; такі зміни мають бути повідомлені на підприємство не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.
Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про зміну власників/співвласників об'єкту - магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», а тому зобов'язання щодо оплати за надані послуги з теплопостачання виникають у ОСОБА_4, як споживача за договором №127-Т від 25.11.2005 р.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 132 грн. 88 коп. пені, 96 грн. 86 коп. 3 % річних, 120 грн. 45 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
В силу ч.1 ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.
Колегія суддів погоджується із розрахунком пені, 3% річних, інфляційних втрат, зробленим позивачем, та вважає позовні вимоги про стягнення 132 грн. 88 коп. пені, 120 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 96 грн. 86 коп. 3 % річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 р. у справі №925/1521/13 - без змін.
2. Матеріали справи №925/1521/13 повернути до господарського суду Черкаської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді О.М. Гаврилюк
А.Г. Майданевич