донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.03.2014 справа №905/4302/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Москальової І.В.
Суддів: Будко Н.В., Сгара Е.В.
при секретарі Зоря В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третіх осіб: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», м. Київ
на рішення господарського Донецької області від 23.01.2014 р. (підписано 28.01.2014р.) по справі № 905/4302/13 (суддя Шилова О.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м. Донецьк
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1, м. Харків та ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення в порядку регресу 6 059,20 грн. матеріальної шкоди, -
Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м. Донецьк про стягнення в порядок регресу 6059,20 грн. матеріальної шкоди.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.06.2013 р., в порядку ст. 27 ГПК України, залучено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1, м. Харків та ОСОБА_2, м. Харків (а.с.1 т.1)
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.01.2014 р. (підписано 28.01.2014 р.) по справі № 905/4302/13 (суддя Шилова О.М.) у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, ПАТ «Страхова компанія «Країна» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 23.01.2014 р. по справі № 905/4302/13, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Скаржник вважає, що спірне рішення прийнято з порушенням норм матеріального права. Посилається на п.3 ч.1 ст.1188 ЦК України та ст.36.3 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», також зазначив, що судову автотехнічну експертизу по встановленню ступеню вини кожного із учасників ДТП повинен був оплатити відповідач, оскільки він є заінтересованою стороною.
Відповідач надав відзив від 14.03.2014 р., яким просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області залишити без змін.
Треті особи до судового засідання не з»явились, відзиву на апеляційну скаргу не надали.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила.
15.06.2012р. між ПАТ "Страхова компанія "Країна" (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №02/115/2.1.5.1, згідно з п.5 якого позивачем застрахований транспортний засіб марки Ford Fiesta, реєстраційний номер НОМЕР_1 зокрема, за страховим ризиком "ДТП" (п.7.1.Договору). Строк дії договору з 16.06.2012р. до 15.06.2013р. (п.8 договору) (а.с.9-20 т.1).
22.01.2013 р. на пр.Московському, 269 в м.Харкові сталась дорожньо-транспортна подія .
Відповідно до довідки відділу Державтоінспекції Харківського міського управління МВС України в Харківській області від 30.01.2013 р. № 219/з, ДТП 22.01.2013р. сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 п.10.1. Правил дорожнього руху України, а також внаслідок порушення ОСОБА_2 п.12.1. ПДР України; матеріали про ДТП щодо обох правопорушників направлені до Фрунзенського районного суду м.Харкова. (а.с.28-29 т.1)
Постановою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 05.03.2013р. у справі №645/758/13- ОСОБА_1 визнано винною у порушенні п.10.1. ПДР України, а ОСОБА_2 - винним у порушенні п.12.1. ПДР України (а.с.106-107 т.1).
Відповідно до рахунку-фактури №3иФ-0182278 від 21.02.2013, складеного ВАТ «Завод ім..Фрунзе» вартість відновлюваного ремонту застрахованого автомобіля склала 14 327,41грн.(а.с.57 том 1)
З метою визначення матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля, позивач замовив проведення розрахунку відновлюваного ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля у суб»єкта оціночної діяльності - ТОВ «Дека Експерт», згідно звіту №308 від 24.04.2013р. якого вартість матеріального збитку застрахованого автомобіля в результаті його пошкодження в вищевказаній ДТП було визначено в розмірі 14 901,71рн. (т.1, а.с.39-44).
На підставі повідомлення про страховий випадок № 456 від 23.01.2013р.(том 1 а.с.32-33), заяви на виплату страхового відшкодування за вх.№841 від 23.01.2013р.(том 1 а.с.34), страхового акту №02/26682/2.1.5.1 від 04.03.2013р. (том 1 а.с.58) позивач на виконання умов договору страхування виплатив на рахунок СТО страхувальника, страхове відшкодування у розмірі 13 138,41грн., що підтверджується платіжним дорученням №419 від 07.03.2013р.(том 1 а.с.59).
Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України «Про страхування» від 04.01.2001 №2745-Ш до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Враховуючи, що цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2 на дату ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська акціонерна Страхова компанія «АСКА» на підставі Полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4477478 (зі стоком дії з 02.11.2012р. до 01.11.2013р.), за умовами якого застраховано цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 відносно автомобіля ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, 50000,00грн., франшиза - 500 грн. (а.с.127, 144 т.1), саме відповідач у справі зобов»язаний відшкодувати шкоду позивачу в порядку регресу.
На теперішній час сума страхової виплати позивачу не відшкодована, що зумовило ПАТ «СК «Країна» звернутись до господарського суду з відповідним позовом про стягнення в порядку регресу суми в розмірі 6 059,20грн. ((13138,41грн. - 50%) - 510грн.), що складає 50% сплаченої суми страхового відшкодування враховуючи, що вина обох учасників ДТП є обопільною та має однаковий ступінь.
Суд першої інстанції оскаржуваним рішенням відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав не доведення позивачем, що вина у скоєнні ДТП 22.01.2013р. саме на 50% належить особі, яку застраховано відповідачем - ОСОБА_2.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та матеріалах даної справи з огляду на наступне.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як роз'яснено в абзаці 1 п.2 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, згідно з ч.1 ст.41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Посилання суду першої інстанції на необхідність проведення судової автотехнічної експертизи у межах господарської справи, колегія суддів вважає таким, що не підтверджено матеріалами справи з огляду на наступне.
Відповідно до довідки відділу Державтоінспекції Харківського міського управління МВС України в Харківській області від 30.01.2013 р. № 219/з, ДТП сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 п.10.1. Правил дорожнього руху України, а також внаслідок порушення ОСОБА_2 п.12.1. ПДР України; матеріали про ДТП щодо обох правопорушників направлені до Фрунзенського районного суду м.Харкова. (а.с.28-29 т.1)
У постанові Фрунзенського районного суду м.Харкова від 05.03.2013р. у справі №645/758/13-п встановлено, що « - ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Ford Fiesta, реєстраційний номер НОМЕР_1, при зміні напрямку руху не впевнилась, що це буде безпечним, та допустила зіткнення з автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2;
- ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2, не врахував дорожні умови, не обрав безпечну швидкість та допустив зіткнення з автомобілем марки Ford Fiesta, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів». (а.с. 94-98 т.1).
Постановою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 05.03.2013р.у справі №645/758/13-п ОСОБА_1 визнано винною у порушенні п.10.1. ПДР України, а ОСОБА_2 - винним у порушенні п.12.1. ПДР України (а.с.106-107 т.1).
З вищевказаного вбачається, що обидва водія порушили Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2011р. №1306, внаслідок чого відбулась дорожньо-транспортна пригода 22.01.2013р. Обох водіїв визнано винними в правопорушенні за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді сплати штрафу.
На підставі викладеного, вина обох водіїв у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 22.01.2013р. є обопільною, у зв'язку з чим розмір страхового відшкодування підлягає відшкодуванню у рівних частинах кожною з винних сторін з огляду на п. 3 ч.1 статті 1188 Цивільного кодексу України та статтю 36.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно якої у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», м. Київ про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 6 059,20 грн., що складає 50% від сплаченого позивачем страхового відшкодування з врахуванням франшизи відповідача, такими, що ґрунтуються на вищенаведених вимогах Закону, у зв»язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі, що зумовлює скасування судового рішення у справі з прийняттям нового рішення у справі про задоволення позову з покладенням судових витрат за пред»явлення позову та апеляційної скарги на відповідача згідно ст.ст.99,49, 105 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п.2 ст.103, пп.1,2 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», м. Київ - задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 23.01.2014 р. по справі №905/4302/13 скасувати.
Прийняти нове рішення у справі.
Позов Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м. Донецьк з залученими третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1, м. Харків та ОСОБА_2, м. Харків про стягнення в порядок регресу 6059,20 грн. матеріальної шкоди задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», м. Київ в порядок регресу 6059,20 грн. матеріальної шкоди та судові витрати за пред»явлення позову в розмірі 1720,50грн. та за пред»явлення апеляційної скарги в сумі 913,50грн.
Господарському суду Донецької області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий І.В. Москальова
Судді Н.В.Будко
Е.В. Сгара
Всього надруковано 6 прим.:
2 - сторонам по справі,
2 - третім особам,
1 - у справу,
1 - господ. суду,
1- апеляц. господ. Суду