Ухвала від 26.02.2014 по справі 2а-3954/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/44049/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Лосєва А.М.

Бившевої Л.І.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Титенко М.П.

за участю представників

позивача:Погорєлова Р.І.,

відповідача:не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Акціонерного товариства «Фонд страхових гарантій»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012

у справі № 2а-3954/11/2070

за позовом Акціонерного товариства «Фонд страхових гарантій»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 адміністративний позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення від 01.11.2010 № 0004292305/0, від 15.11.2010 № 0004292305/1.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012 скасовано рішення суду першої інстанції, у позові відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких наводить доводи законності та обґрунтованості рішення апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань податкового обліку операцій з векселями за результатами взаємовідносин з Компанією PROJECT CONTROL CORPORATION за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, за результатами якої 19.10.2010 складено акт № 10755/2305/24275018 (надалі акт).

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004292305/0 від 01.11.2010, яким визначено АТ «Фонд Страхових гарантій» податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 25 066 552,00 грн., у тому числі за основним платежем - 12 533 276,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 533 276,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, якими визначено позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки у позивача не було обов'язку включати до складу валового доходу суми безоплатно наданих активів.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками, з огляду на наступне.

Як встановлено судами, між позивачем (надалі - покупець) та Компанією PROJECT CONTROL CORPORATION(надалі - продавець) укладено договір купівлі-продажу №Б-73 від 04.06.2009, згідно якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти векселі на загальну суму 24 880 000,00 грн., номінальною вартістю 25 253 106,17 грн.

На виконання умов укладеного договору сторонами складено акт прийому-передачі цінних паперів від 04.06.2009.

У той же час, до матеріалів справи позивач надав договір № 1/06/09 від 10.06.2009 про переведення боргу, відповідно до якого відбулася заміна боржника за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б-73 від 04.06.2009 - позивача було замінено на фізичну особу ОСОБА_6

Листом вх. № 14/06-1 від 14.06.2010 позивач повідомив податковий орган, що в результаті заміни боржника не відбулося будь-яких розрахунків із нерезидентом - заборгованість за передані цінні папери перед нерезидентом не була погашена ні грошовими коштами, ні будь-яким іншим чином.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановив апеляційний суд, позивач не надав доказів оплати векселів, відповідно до договору № Б-73 від 04.06.2009.

Між тим, суми за зазначеним вище договором позивачем віднесено до складу витрат від операцій з векселями додатку К-3 до декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2009 року, ІІІ квартали 2009 року, за 2009 рік.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем під час попередньої перевірки позивача направлено запит до ДПА України щодо одержання інформації із-за кордону стосовно підтвердження легітимності контрагента позивача - Компанії PROJECT CONTROL CORPORATION (Suite 81,77 Beak Street, Soho, London W1F9DB, United Kingdom код реєстрації 11771, Директор ОСОБА_8).

Листом від 29.07.2010 ДПА України було повідомлено, що нерезидент Компанія PROJECT CONTROL CORPORATION не була зареєстрована у Великобританії. Адреса: Suite 81,77 Beak Street, London W1F9DB вірогідно ніщо інше як поштова скринька для отримання будь-якої кореспонденції, що використовується власником, що невідомий податковим органам Верикобританії.

У зв'язку з цим, апеляційний суд, піддаючи сумніву реальність здійснення позивачем договору купівлі-продажу № Б-73 від 04.06.2009, витребував у позивача докази використання векселів, придбаних за вказаним договором у власній господарській діяльності. Вказані докази позивачем до матеріалів справи надані не були.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 5.3-5.8 цієї статті.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність позивачем реального укладення та виконання договору купівлі-продажу № Б-73 від 04.06.2009, у т.ч. оплати та використання придбаних за даним договором векселів у власній господарській діяльності.

А відтак, податковим органом було правомірно визначено позивачу податкові зобов'язання з податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням № 0004292305/0 від 01.11.2010.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Фонд страхових гарантій» залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012 у справі № 2а-3954/11/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв

Судді(підпис)Л.І. Бившева

(підпис) Ю.І. Цвіркун

Попередній документ
37738215
Наступний документ
37738218
Інформація про рішення:
№ рішення: 37738216
№ справи: 2а-3954/11/2070
Дата рішення: 26.02.2014
Дата публікації: 21.03.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств