"18" березня 2014 р. м. Київ К-29620/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Вербицької О.В.
суддів: Маринчак Н.Є.
Муравйова О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді
на постанову господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2008 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2009 року
у справі № 4/166
за позовом Державної податкової інспекції у м. Кіровограді
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсфера»
Приватного підприємства «Перший торговий альянс Юнімікс»
про визнання недійсним договору
Державна податкова інспекція у м. Кіровограді (далі по тексту - позивач, ДПІ) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсфера» служби (далі по тексту - відповідач 1, ТОВ «Укрсфера»), Приватного підприємства «Перший торговий альянс Юнімікс» (далі по тексту - відповідач 2, ПП «Перший торговий альянс Юнімікс») про визнання недійсним договору.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2008 року в задоволенні позовних вимог ДПІ відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2009 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Укрсфера» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2006 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено акт від 21.04.2008 року № 36/23-10/23099159.
В акті перевірки, зокрема, зазначено, що договір поставки від 22.05.2007 року № 22/5/7 укладений між ТОВ «Укрсфера» та ПП «Перший торговий альянс Юнімікс» не відповідає вимогам закону щодо досягнення істотних умов договору, не спрямований на реальне настання правових наслідків та завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Крім того, ДПІ зазначено, що сторонами при укладенні вищевказаного договору не визначено істотних умов договору (строки та дата поставки, строк дії договору).
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судами попередніх інстанцій між ТОВ «Укрсфера» (покупець) та ПП «Перший торговий альянс Юнімікс» (постачальник) укладено договір від 22.05.2007 року N 22/5/7 про поставку обладнання на загальну суму 19 600 000,0 грн. (далі - договір N 22/5/7).
Відповідно до умов договору N 22/5/7 постачальник зобов'язується поставити покупцю в обумовлені даним договором терміни обладнання, а покупець зобов'язується прийняти дане обладнання та здійснити його оплату на умовах FCA Франко- перевізник- (доставка до місцезнаходження покупця).
Поставка обладнання від постачальника до покупця згідно вищевказаного договору повинна бути здійснена в терміни, які обумовлені в додатках-специфікаціях N1 та №2 до договору, але не раніше, чим обладнання пройде відповідне випробування, яке здійснюється постачальником.
Згідно п. 2.1 договору N 22/5/7 кількість та асортимент обладнання, яке поставляється указано в додатках - специфікаціях N I, N 2 до договору.
Додатковою угодою N 1 до договору N22/5/7 від 22.05.2007 року передбачено, що покупець забезпечує попередню оплату обладнання, яке повинно бути поставлене постачальником в розмірі не менш 100% від суми договору, шляхом внесення безготівкових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Фактичне виконання умов вищевказаного договору підтверджується матеріалами справи, зокрема - платіжними дорученнями.
Документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.
Відповідно до умов додаткової угоди N 3 від 17.10.2007 року до договору N 22/5/7, загальна сума обладнання, яке необхідно поставити складає 20 000 000,0 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що вищевказані кошти перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Укрсфера», згідно платіжних доручень.
На підставі отриманих грошових коштів ПП «Перший торговий альянс Юнімікс» видано податкові накладні, відповідно до яких суми податку на додану вартість в складі ціни обладнання віднесені ТОВ «Укрсфера» до складу податкового кредиту в деклараціях податку на додану вартість відповідних податкових (звітних) періодів. До складу валових витрат сума перерахованої попередньої оплати ТОВ «Укрсфера» не віднесена.
В свою чергу, ПП «Перший торговий альянс Юнімікс» суми податку на додану вартість з вищевказаної операції включені до складу податкових зобов'язань в деклараціях по податку на додану вартість відповідних податкових (звітних) періодів, сума отриманих в рахунок попередньої оплати коштів врахована у складі валових доходів в декларації з податку на прибуток підприємств за 2007 рік.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 267 ГК України передбачено, що договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.
Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.
За таких обставин, касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Кіровограді підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2008 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2009 року залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
О.В. Муравйов