Справа № 1-82/11
Провадження №1/761/34/2013
іменем України
13 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Козятник Л.Г.
за участю секретарів Сухового П.І., Будаєвої К.Ю.,
Іващенко К.Ю., Артюхіної М.А.,
Павко К.М., Лело Г.Є., Медицької У.І.
прокурорів Бейка Б.П., Попова А.О., Ковальова А.В.,
Бондара М.В., Сезонова Д.І.,
Шаповалова Є.О.
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, працюючого монтажником в ТОВ «Голд Пеббелс і Ко», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні постало питання про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 на додаткове розслідування у зв'язку з порушенням органами досудового слідства вимог ст. ст. 22, 64 КПК України 1960 року, а саме, під час досудового слідства не були досліджені всі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи, що не може бути усунуто в судовому засіданні, крім того, ОСОБА_2 пред'явлено неконкретне обвинувачення, що є порушенням його права на захист.
Прокурор вважав, що відсутні підстави для повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки досудове слідство у ній проведено повно й об'єктивно, у справі зібрано всі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині.
Захисник та підсудний просили направити справу на додаткове розслідування з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження придбання, зберігання і перевезення з метою збуту та збуту ОСОБА_2 особливо небезпечного наркотичного засобу.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його проведення всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження або спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).
Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Статтею 22 КПК України 1960 року визначено, що прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 64 КПК України 1960 року, при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
Виходячи із вказаних норм процесуального закону, під повнотою дослідження слід розуміти правильне визначення предмету доказування, тобто, з'ясування усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі, системну оцінку всіх допустимих і належних доказів у сукупності, що є основою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі.
Пред'явлене особі обвинувачення, згідно зі ст. 132 КПК України 1960 року, має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. [а] ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, згідно з якою, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
У випадку пред'явлення неконкретного обвинувачення, що є порушенням права на захист, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення закону.
Разом з тим, дані, що містяться в матеріалах справи свідчать про те, що органами досудового слідства допущені неповнота й неправильність, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
Так, органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів за наступних обставин.
ОСОБА_2 у невстановлений слідством час та місці незаконно придбав у невстановленої слідством особи речовину рослинного походження загальною масою 11, 95 г, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб - висушений канабіс загальною масою 9, 25 г, який став незаконно зберігати з метою подальшого збуту.
14 вересня 2009 року ОСОБА_2, знаходячись на Московській площі в м. Києві, приблизно о 17 год., незаконно збув шляхом продажу за 130 грн. ОСОБА_3 речовину рослинного походження масою 0, 61 г, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб - висушений канабіс масою 0, 47 г, який остання незаконно придбала і зберігала для власного вживання без мети збуту. Решту речовини рослинного походження масою 11, 34 г, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб - висушений канабіс масою 8, 78 г, ОСОБА_2 залишив при собі для подальшого повторного збуту.
В цей же день, приблизно о 21 год. 30 хв., ОСОБА_3, знаходячись на пр-ті Науки № 1 в м. Києві, була затримана працівниками міліції та доставлена до приміщення ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві на вул. Баумана № 4, де у неї під час проведення огляду із задньої кишені штанів, які на той час були на неї одягнені, виявлено і вилучено паперовий згорток, в середині якого містилась речовина рослинного походження масою 0, 61 г, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб - висушений канабіс масою 0, 47 г.
Згідно з висновком експерта № 2097х від 15 жовтня 2009 року та висновку спеціаліста № 3982х від 16 вересня 2009 року, надана на дослідження речовина рослинного походження містить особливо небезпечний наркотичний засіб - висушений канабіс масою 0, 47 г.
Крім того, 15 вересня 2009 року, приблизно о 16 год. 15 хв., на вул. Бабушкіна № 23 в м. Києві, працівниками міліції був затриманий ОСОБА_2 та доставлений до приміщення ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві на вул. Баумана № 4, де у нього під час проведення огляду в лівій кишені штанів, які на той час були на ньому одягнені, виявлено і вилучено два паперових згортки, в середині яких містилась речовина рослинного походження загальною масою 11, 34 г, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб - висушений канабіс загальною масою 8, 78 г, який він незаконно придбав і зберігав з метою повторного збуту, після чого, йому були проведені змиви з долоней рук за допомогою ватних тампонів.
Згідно з висновком експерта № 2098х від 15 жовтня 2009 року та висновку спеціаліста № 3984х від 16 вересня 2009 року, надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження містить особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс. Маса висушеного канабісу - 4, 19 г та 4, 59 г. Загальна маса висушеного канабісу становить 8, 78 г. Ватні тампони містять незначну кількість часток рослини коноплі.
Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне придбання, зберігання і перевезення з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого повторно.
Аналізуючи пред'явлене досудовим слідством обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, суд приходить до висновку, що воно викладене неконкретно, ґрунтується на припущеннях, досудове слідство у справі проведено однобічно, неповно, тобто з порушенням вимог ст. 22 КПК України 1960 року, обставини, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 64 КПК України взагалі не встановлені.
Слідчий, пред'являючи обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, свій висновок мотивував зібраними у справі доказами.
Проте, даний висновок досудового слідства належним чином не обґрунтований, не в повній мірі відповідає матеріалам справи.
Так, згідно з обвинувальним висновком, ОСОБА_2 придбав речовину рослинного походження загальною масою 11, 95 г, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб - висушений канабіс загальною масою 9, 25 г з метою подальшого збуту.
Однак, таке твердження органів досудового слідства є припущенням та не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки на досудовому слідстві залишилися не перевіреними належним чином показання ОСОБА_2 про те, що він не збував ОСОБА_3 наркотичного засобу - канабіс, а вилучений у нього вказаний наркотичний засіб зберігав для власного вживання.
Окрім того, відповідно до ст. 66 КПК України 1960 року правом збирати докази наділені: особа, яка проводить дізнання, слідчий або прокурор, які вправі доручити підрозділам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, провести оперативно-розшукові заходи чи використати засоби для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у справі.
Як свідчать матеріали справи, а саме, дані рапорту інспекторів ПС Шевченківського РУ Бондар і Бондаренко, 14 вересня 2009 року, о 21 30 хв., на пр-ті Науки № 1 в м. Києві ними була затримана ОСОБА_3 та доставлена до ТВМ-3, де в неї працівниками ВБНОН при поверхневому огляді було виявлено та вилучено паперовий згорток, в якому знаходилася суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору (а.с. 12).
14 вересня 2009 року, о 22 год. 00 хв., в приміщенні чергової частини ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУ МВС України, згідно з вимогами ст. ст. 190, 191 КПК України оперуповноваженим ВБНОН Поліщук А.В. самостійно, без участі дізнавача чи слідчого проведено вилучення у ОСОБА_3 газетного згортку з наркотичною речовиною - марихуаною (а.с. 13).
Зі змісту рапорту ІДПС Шевченківського відділу ДАІ Коваленка А.В. убачається, що 15 вересня 2009 року сумісно з працівниками ВБНОН Шевченківського РУ під час відпрацювання матеріалів ЖРЗПЗ № 24842 від 14 вересня 2009 року ними на вул. Бабушкіна № 23 був зупинений автомобіль марки «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, який раніше збув наркотичний засіб - канабіс ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 3).
При цьому, 15 вересня 2009 року, о 16 год. 20 хв., згідно з вимогами ст. ст. 190, 191 КПК України старший оперуповноважений Бочкарьов М.М. самостійно, без участі дізнавача чи слідчого, провів вилучення наркотичного засобу - канабіс, про що складено відповідний протокол (т. 1 а.с. 4).
Більше того, 15 вересня 2009 року, о 16 год. 25 хв., згідно з вимогами ст. ст. 84, 85, 190, 191 КПК України ДІМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Ковальчук О.В. за аналогічних обставин проведено вилучення змивів з пальців та долоней рук ОСОБА_2, про що складено відповідний протокол (т. 1 а.с. 5).
Разом з тим, жодних даних, які б давали правові підстави співробітникам Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, зокрема, оперуповноваженим ВБНОН Поліщук А.В., Бочкарьову М.М. та дільничному інспектору міліції Ковальчук О.В. проводити оперативно-розшукові заходи чи використовувати засоби для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у справі, матеріали справи не містять, хоча з'ясування цих обставин має істотне значення щодо оцінки доказів у справі з точки зору їх законності та допустимості.
Не перевіреними залишилися у справі обставини знайомства ОСОБА_2 з ОСОБА_3, а також спілкування останніх, у тому числі, в телефонному режимі, тоді як на досудовому слідстві ОСОБА_3 давала неоднакові показання з даного приводу та повідомляла ім'я особи, яка їй збула наркотичний засіб як ОСОБА_4, а ОСОБА_2 заперечував факт знайомства з ОСОБА_3 та збуту їй наркотичного засобу - канабіс (а.с. 15, 45-46, 73-74, 93-94).
Також, відповідно з викладеними в обвинувальному висновку фактичними обставинами, ОСОБА_2 інкриміновано, що він незаконно придбав речовину рослинного походження загальною масою 11, 95 г, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - висушений канабіс загальною масою 9, 25 г, який став незаконно зберігати з метою подальшого збуту. 14 вересня 2009 року ОСОБА_2 шляхом продажу за 130 грн. незаконно збув ОСОБА_3 речовину рослинного походження масою 0, 61 г, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб - висушений канабіс масою 0, 47 г. Решту речовини рослинного походження масою 11, 34 г, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - висушений канабіс масою 8, 78 г ОСОБА_2 залишив при собі для подальшого повторного збуту. 15 вересня 2009 року ОСОБА_2 був затриманий та доставлений до приміщення ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де в нього працівниками міліції було виявлено та вилучено два паперових згортки з речовиною рослинного походження загальною масою 11, 34 г, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб - висушений канабіс загальною масою 8, 78 г, який він незаконно придбав і зберігав з метою повторного збуту.
Згідно з юридичною оцінкою, наданою органами досудового слідства інкримінованому ОСОБА_2 діянню, останній своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні і перевезенні з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого повторно, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України.
Тобто, ОСОБА_2 інкриміновано, зокрема, кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 307 КК України - повторність.
У той же час, поза увагою органів досудового слідства залишилася та обставина, що за змістом ч. 2 ст. 307 КК України під повторністю слід розуміти неодноразове вчинення одного або декількох діянь, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України, якщо не минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності або не знята чи не погашена судимість і відсутні ознаки продовжуваного або триваючого злочину.
Таким чином, кваліфікація дій ОСОБА_2 за ознакою повторності ґрунтується на неперевірених досудовим слідством доказах.
При цьому, виклад фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_2 злочину містить суперечності, оскільки згідно з обвинувальним висновком у ньому спочатку зазначено, що ОСОБА_2 незаконно придбав речовину рослинного походження, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб - висушений канабіс, яку став незаконно зберігати з метою подальшого збуту, а далі вказано про те, що ОСОБА_2 згадану речовину незаконно придбав і зберігав з метою повторного збуту.
Вказане свідчить про неконкретність пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а саме, порушення його права на захист.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що органами досудового слідства допущено неповноту та неправильність, які не може бути усунуто в судовому засіданні, оскільки належним чином не з'ясовано обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, крім того, пред'явлено ОСОБА_2 неконкретне обвинувачення.
У зв'язку з тим, що з'ясування вищевказаних обставин потребує проведення відповідних процесуальних дій, а виклик та допит нових свідків, витребування документів, давання судових доручень в порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України 1960 року, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускається лише за клопотанням сторін та судові доручення суд дає лише з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, при цьому, в ході судового розгляду зазначених клопотань від учасників процесу не надходило, встановлена судом неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, а також того, що процесуальні можливості органів досудового слідства для встановлення вищенаведених та передбачених у статті 64 КПК України 1960 року обставин не вичерпані, проте вони відсутні у суду, виходячи із завдань судової влади, кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 підлягає направленню на додаткове розслідування, в ході якого необхідно встановити усі обставини інкримінованого останньому злочину, що мають істотне значення у справі та за результатами повного і всебічного дослідження обставин справи, за наявності для цього законних підстав, пред'явити ОСОБА_2 обвинувачення з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, давши правильну юридичну оцінку його діям.
На підставі викладеного та керуючись ст. 281 КПК України 1960 року, п. 11 розділу XI «Перехідних положень КПК України», суд
кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, повернути прокурору м. Києва на додаткове розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити без зміни - у вигляді підписки про невиїзд.
На постанову протягом 7 (семи) діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд
м. Києва.
Суддя