Номер провадження № 22-ц/785/1861/14
Головуючий у першій інстанції Івченко В.Б.
Доповідач Ващенко Л. Г.
27.02.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Ващенко Л.Г.
суддів - Вадовської Л.М., Плавич Н.Д.
при секретарі - Орловій С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про скасування наказу щодо звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогула, визнання частково недійсним контракту, відшкодування моральної шкоди,
15.05.20132 року, ОСОБА_3звернувся із позовом про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на займаній посаді, відшкодування моральної шкоди, і, уточнивши вимоги просив: скасувати наказ від 11.05.2012 року про звільнення; поновити на посаді директора; стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогула; визнати недійсним контракт у частині визначення строку котракту; визнати, що контракт укладено безстроково; стягнути моральну шкоду у сумі 23 450,63 гривень.
Позов обгрунтовано тим, що відповідно до контракту від 28.04.2011 року з терміном дії до 27.04.2013 року, позивача прийнято на посаду директора Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" (далі-Санаторій) приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі-"Укрпрофоздоровниця").
11.05.2012 року керівництво "Укрпрофоздоровниці" видало наказ про звільнення позивача з посади згідно із п.8 ст.36 КзпП України.
Посилаючись на те, що протягом усього часу роботи він сумлінно виконував службові обов'язки, наказ про звільнення видано у той час коли позивач знаходився на лікарняному, наказ про звільнення "сфальсифіковано", з вини відповідачів йому завдана моральна шкода, позивач просив позов задовольнити.
Представник відповідача "Укрпрофоздоровниці" позов не визнав.
Відповідач ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 не приймали участі у судовому засіданні у суді першої інстанції і надали письмові заперечення на позов.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.09.2013 року у позові відмовлено.
2
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на незаконність рішення суду, неповне з'ясування обставин справи й невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом вимог закону щодо звільнення у період тимчасової непрацездатності.
У засіданні колегії суддів: представник позивача скаргу підтримала; представник "Укрпрофоздоровниці" скаргу не визнав.
Позивач, відповідач ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 у засідання колегії суддів не з'явились.
Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.
Згідно зі ст. 308 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд, відмовляючи у позові виходив з того, що позивач, належними і допустимими доказами не довів своїх вимог.
Висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону - ст.ст. 21, 23, 36, 40 КЗпП України, ст. 60 ЦПК України.
Встановлено, що на підставі контракту від 28.04.2011 року, позивача прийнято на посаду директора Санаторія на строк до 27.04.2013 року (а.с.6-11 т.1).
Наказом № 52-к від 11.05.2012 року позивача звільненого з посади на підставі п.п.
"г","д" п.6.4 розділу 6 контракту, відповідно до ст. 36 КзпП України (а.с.5 т.1).
Згідно із розділом 6 п.6.4, п.п."г","д" контракту, керівник може бути звільнений з посади, а дія контракту припинена з ініціативи правління товариства до закінчення терміну його дії, зокрема, при порушенні керівником чинного законодавства України, невиконання Статуту товариства, Статуту підприємства, рішень загальних зборів акціонерів, Наглядової ради, Правління товариства, наказів, розпоряджень та доручень голови Правління товариства, а також у разі неподання товариству фінансової звітності у визначені строки (а.с.10 т.1).
За результатами комплексної ревізії Санаторія головою Правління також було прийнято рішення №П5-20 від 11.05.2012 року, яким рекомендовано розглянути питання доцільності перебування позивача на посаді директора Санаторія (а.с.31-34,57,58 т.1, а.с.72-75 т.2).
З наказу № 52-к від 11.05.2012 року про звільнення позивача вбачається, що рішення про його звільнення прийнято за результатами комплексної документальної ревізії фінансово-господарської діяльності Санаторія, результати якої відображені в акті від 15.12.2011 року, з яким позивач був ознайомлений 15.12.2011 року, що підтверджується його підписом на акті (а.с.32-71 т.2).
Зі змісту акту ревізії від 15.12.2011 року і рішення голови Правління №П5-20 від 11.05.2012 року вбачається, що: позивач допустив порушення щодо встановлення розміру посадових окладів не всьому керівному складу підприємства (лише директору і його заступникам), що є порушенням п.2.6 Положення про оплату праці керівних працівників Представництв (регіональних, дочірніх підприємств) "Укрпрофоздоровниці"; позивач, без дозволу Правління "Укрпрофоздоровниці", з 28.04.2011 року проживав у двомісному двокімнатному номері у спальному корпусі Санаторія; договір оренди від 01.10.2011 року з ПАТ "Радикал Банк" укладено з порушенням п.2.2.2 Положення "Договори довстрокової оренди (більше одного року)" і Статуту "Укрпрофоздоровниці", тобто без затвердження договору головою Правління Товариства; позивач порушив накази Правління №183 від 26.04.2004 року і №177 від 11.05.2005 року, яким керівники дочірніх підприємств зобов'язані здійснювати закупівлю продуктів харчування і харчової сировини виключно на тендерній основі (а.с.32-71 т.2).
Зазначені обставини під час прийняття рішення про звільнення були підставою для застосування п.п."г" п.6.4. розділу 6 контракту.
3
Крім того, наказом "Укрпрофоздоровниці" №67 від 14.03.2012 року й додатком №1
до цього наказу Санаторій було зобов'язано до 25.04.2012 року надати фінансовий звіт за 1-й квартал 2012 року (а.с.126 т.1).
З листа "Укрпрофоздоровниці" від 07.05.2012 року вбачається, що станом на 04.05.2012 року фінансовий звіт надано не було (а.с.127-130 т.1).
Зазначене порушення стало підставою для застосування відповідачем п.п."д" п.6.4. розділу 6 контракту.
Позивач, всупереч ст. 10 ЦПК України, належними і допустимими доказами не спростував фактів порушення ним Статуту, Положень та Наказів "Укрпрофоздоровниці".
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у позові.
Доводи представника позивача в апеляційній скарзі про те, що: рішення правління №П5 від 11.05.2012 року не містить жодних посилань на норми права, які були порушені позивачем; посилання на порушення норм законодавства носять поверховий характер і жодним чином не доведені; позивач проживав у кімнаті Санаторія і здійснив оплату за проживання; наказ про звільнення видано під час знаходження позивача на лікарняному; питання про звільнення позивача трудовим коллективом Санаторія на розглядалось, - не заслуговують на увагу.
Рішення правління №П5 від 11.05.2012 року, із посиланням на акт комплексної документальної ревізії фінансово-господарської діяльності Санаторія містить конкретні факти порушень, вчинених позивачем під час виконання ним обов'язків директора Санаторія.
Факт оплати позивачем за проживання у кімнаті Санаторія не свідчить про те, що позивач отримав дозвіл на проживання у Правлінні "Укрпрофоздоровниці".
Згідно із правовою позицією Верховного Суду України (постанова ВСУ від 23.01.2013 року), на припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених контрактом, п.8 ст. 36 КзпП України, ч.3 ст. 40 КзпП України не поширюється (а.с.177-181 т.2).
Законодавством не передбачено отримання згоди трудового колективу при розірванні контракту з ініціативи, у даному випадку, правління товариства.
Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові, рішення суду відповідає вимогам закону, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2013 року- залишити
без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області /підпис/ Л.Г. Ващенко
/підпис/ Л.М. Вадовська
/підпис/ Н.Д. Плавич
Копія вірна суддя апеляційного суду одеської області Л.Г. Ващенко