Номер провадження № 22-ц/785/2240/14
Головуючий у 1 інстанції Тимошенко І.В.
Доповідач Кварталова А. М.
Категорія ЦП- 57
12.03.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді - Кварталової А.М.,
суддів - Троїцької Л.Л., Таварткіладзе О.М.,
при секретарі - Швець В.Ф.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 04 грудня 2013 року, -
встановила:
13.06.2013р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки 3700 грн., а також понесені ним судові витрати.
При цьому позивач посилався на те, що у листопаді 2012 року між ним та відповідачкою була досягнута домовленість, відповідно до якої він зобов'язався виконати ремонтні роботи в належному відповідачці житловому будинку по АДРЕСА_1, а відповідачка зобов'язалась оплатити йому виконані роботи в загальній сумі 7270 грн.
В ході виконання ремонтних робіт ним, ОСОБА_1 були виконані додаткові роботи, а саме: встановлено 5 розеток , проведено монтаж гідрофору і бойлеру, встановлені двері між кухнею та верандою, обладнані дерев'яними рейками відкоси , в зв'язку з чим вартість виконаної ним роботи збільшилась до 9800 грн.
Відповідачка ОСОБА_2 виплатила йому за виконані роботи 6100 грн., а решту боргу в сумі 3700 грн. до теперішнього часу не виплатила і ухиляється від виплати цієї суми, в зв'язку з чим він вимушений звернутися до суду з цим позовом.
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що дійсно між нею та позивачем була досягнута домовленість про те, що позивач ОСОБА_1 виконає ремонтні роботи в належному їй будинку по АДРЕСА_1, а вона оплатить позивачу вартість виконаних робіт в розмірі 7270 грн.
Позивач виконав ремонтні роботи в належному їй будинку, вона оплатила позивачу вартість виконаних робіт 6100 грн. Решту боргу в сумі 1170 грн. вона позивачу не виплатила, в зв'язку з тим, що ремонтні роботи ним були проведені неякісно. Будь - якої домовленості між нею та позивачем про оплату ремонтних робіт в розмірі 9800 грн. не було і виплачувати позивачу 3700 грн. за начебто виконані ним додаткові роботи вона не згодна.
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 04.12.2013р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 1170 грн. та судові витрати в розмірі 629,40 грн., а всього 1799,40 грн.
В решті позовних вимог позивачу відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 04.12.2013р. скасувати, позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому посилається на те, що відповідачка виплатила йому за виконані роботи 6100 грн., а решту боргу в розмірі 3700 грн. до теперішнього часу не виплатила і ухиляється від виплати цієї суми, а тому він просив задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідачки 3700 грн.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, про що у справі є докази.
Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України така неявка сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_1, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції на підставі ст.ст. 509,526,901,903 ЦК України посилався на те, що позивач не довів той факт, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була досягнута домовленість про оплату виконаних робіт в розмірі 9800 грн. і, що відповідачка прийняла на себе зобов'язання виплатити йому вартість робіт в розмірі не 7270 грн., а 9800 грн. Будь - який договір у письмовій формі між сторонами не укладався. Посилання позивача на розписку, яку йому видала відповідачка, не є доказом визнання позивачкою боргу в сумі 2530 грн. На вказаній розписці відсутня дата її видачі, в зв'язку з чим неможливо встановити, станом на який період часу в цій розписці визначена сума боргу 5630 грн. та з яких підстав та умов вона виникла. Відповідачка факт видачі позивачу розписки не заперечувала, але пояснила, що розписку видала після часткової оплати виконаних робіт на загальну суму 7270 грн. З пояснень сторін встановлено, що відповідачка виплатила позивачу в декілька етапів 6100 грн., а тому суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1170 грн. та не знаходить підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача 2530 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Судом встановлено, що у листопаді 2012 року між сторонами була досягнута усна домовленість, за умовами якої ОСОБА_1 зобов'язався виконати ремонтні роботи у приміщеннях веранди та кухні належного ОСОБА_2 житлового будинку по АДРЕСА_1, а відповідачка зобов'язалась провести оплату виконаних позивачем ремонтних робіт. При цьому сторони в усній формі визначили обсяг ремонтних робіт, які зобов'язався виконати позивач та домовились, що за виконання цих робіт відповідачка виплатить позивачу 7270 грн. Будь - якого письмового договору між собою сторони не укладали.
В період часу з листопада 2012р. по січень 2013р. позивачем були виконані ремонтні роботи в житловому будинку, належному відповідачці. Відповідачка виплатила позивачу за виконані ремонтні роботи 6100грн. Ці обставини підтверджуються поясненнями сторін в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що між сторонами дійсно в усній формі був укладений договір про виконання ремонтних робіт в будинку відповідача, за умовами яких відповідачка зобов'язалась виплатити позивачу за виконані ремонтні роботи 7270 грн., але фактично виплатила йому лише 6100 грн., а тому суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача невиплачену за договором суму 1170 грн.
Доводи апелянта про те, що відповідачка за умовами договору повинна сплатити йому 3700 грн. є необґрунтованими, оскільки позивач не довів той факт, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була досягнута домовленість про оплату виконаних робіт в сумі 9800 грн. і, що відповідачка прийняла на себе зобов'язання виплатити йому вартість робіт в сумі не 7270 грн,, а в розмірі 9800 грн. Будь - який договір у письмовій формі між сторонами не укладався. Надана позивачем розписка не є доказом визнання відповідачкою боргу в сумі 2530 грн., оскільки на цій розписці відсутня дата її видачі, в зв'язку з чим неможливо встановити станом на який період часу в цій розписці визначена сума боргу в розмірі 5630 грн., яка суперечить поясненням позивача, щодо суми боргу в розмірі 3700 грн. Розписка не містить характеру та обсягу робіт, їх розміру, оплати за виконання робіт (аванс та попередня оплата) та строки виконання робіт. Крім того, відсутній акт прийняття виконаних робіт, розрахунок за виконанні роботи, відповідальність сторін за договором.
Доводи апелянта про додаткові виконанні роботи до уваги не приймаються, оскільки відсутній письмовий договір щодо виконання додаткових робіт в будинку відповідача, їх розмір оплата, акт прийняття виконаних робіт.
Таким чином, між сторонами не було укладено письмового договору щодо ціни виконаних ремонтних робіт, способи її визначення, відсутність кошторису виконаних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Колегія суддів вважає, що правовідносини сторін регулюються главою 61 (підряд) ЦК України, а тому висновки суду про те, що правовідносини сторін регулюються ст.ст.901,903 ЦК України є помилковими, але зазначені обставини не привели до ухвалення незаконного рішення, є формальними.
Відповідно до ч. ч.1.2 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги вважає, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, тому мають бути відхилені.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Підстав для ухвалення нового рішення не має.
Керуючись ст.ст. 209,303,307 ч.1п.1,308,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Болградського районного суду Одеської області від 04 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.М.Кварталова
Л.Л. Троїцька
О.М. Таварткіладзе