Справа №: 122/2736/12Головуючий суду першої інстанції:Лебедь О.Д.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Шестакова Н. В.
"26" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіШестакової Н.В.
СуддівАдаменко О.Г. Павловської І.Г.
При секретаріКраснощоковій Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2012 року,
У березні 2012 року ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором з урахуванням процентів, пені та штрафів у загальній сумі 38 609грн. 63коп., посилаючись на те, що відповідач не виконує умови кредитного договору.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, зазначивши, що він не був повідомлений про час і місце судового засідання; не враховано те, що він сплатив ще 3 000грн.; розрахунки Банку є неправильними; позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені; судом першої інстанції застосована подвійна відповідальність за порушення зобов'язань за кредитним договором, оскільки одночасно стягнені штрафи та пеня; рішення суду не відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до ст.303 ЦПК України, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з даних розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого позивачем.
Висновки суду першої інстанції щодо розміру заборгованості не відповідають нормам матеріального і процесуального права.
За матеріалами справи вбачається, що 29.07.2007 року між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3004 грн. 80 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік з кінцевим терміном повернення 27.09.2009 року. За умовами договору відповідач повинен щомісяця сплачувати Банку платежі для погашення заборгованості за кредитом, які складаються із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також із інших платежів відповідно до кредитного договору.
Як встановлено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За положеннями ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
2
За положеннями ст.ст.525,526 ЦК Україн, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст.610,612,625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У сенсі ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками (частина 1 статті 11 Закону). Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.
За змістом ч.ч.4,11 ст.11 зазначеного закону споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі, кредитодавцю забороняється вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту.
За правилами ст.10,11,60 ЦПК України, які встановлюють принципи змагальності і диспозитивності у цивільному судочинстві, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, шляхом надання належних і допустимих доказів, як встановлено у ст.ст.58,59 ЦПК України; доказування не може грунтуватися на припущеннях.
У сенсі зазначеного позивач повинен доповісти обгрунтованість розрахунків Банку щодо розміру заборгованості за кредитним договором у відповідності з умовами цього договору.
Як свідчать матеріали справи, відповідач дійсно порушив зобов'язання за кредитним договором і не сплатив суму, узяту в борг, у строки, зазначені в договорі, що визнано представником відповідача.
За розрахунками Банку, наданими суду першої інстанції, заборгованість складається із заборгованості за кредитом у розмірі 2 104грн. 80коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 14 242грн. 08коп., заборгованості по комісії у розмірі 2 632грн. 32коп., пені за несвоєчаснє виконання зобов'язань за договором у розмірі 17 315грн. 69коп., штрафу (фіксована частина) в розмірі 500грн., штрафу ( процентна складова) у розмірі 1814грн. 74коп.; загальна сума заборгованості складає 38 609грн. 63коп.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник Банку підтвердив, що після ухвалення судового рішення відповідачем сплачено у погашення заборгованості за кредитним договором 3000грн., і погодився зарахувати цю суму у виконання кредитних зобов'язань з корегуванням розрахунків в частині тіла кредиту та розміру процентів за користування кредитом. Представник Банку зазначив, що з урахуванням 3 000грн. у відповідача відсутня заборгованість за тілом кредиту, розмір процентів складає 13 146грн. 88коп.; розмір пені за рік з урахуванням строку позовної давності складає 5 569грн. 86коп.; в іншій частині суми залишаються такими, як зазначено у первісному розрахунку.
Представник відповідача у засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що відповідач згоден зі сплатою процентів за користування кредитом у сумі 8 644грн. 30коп., комісійних платежів у розмірі 2 632грн. 32коп. і штрафів; в частині стягнення пені взагалі не згоден.
Представнику відповідача було роз'яснено його право на забезпечення доказів в частині перевірки розрахунку заборгованості за кредитним договором шляхом
3
призначення відповідної експертизи, але представник відповідача не скористався своїм правом на забезпечення доказів.
Аналізуючи обставини по справі і докази, надані сторонами, колегія суддів вважає, що позовні вимоги банку обгрунтовані відносно стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в сумі 13 146грн. 88коп.; комісійних платежів у розмірі 2 632грн. 32коп., штрафу (фіксована частина) в розмірі 500грн., штрафу ( процентна складова) у розмірі 1814грн. 74коп., всього у розмірі 18 093грн. 94коп., виходячи з наступного.
Розмір процентів за користування кредитом в сумі 13 146грн. 88коп. відповідачем не спростований, інші суми визнані.
Обговорюючи доводи представника відповідача щодо пені, колегія суддів звертає увагу на те, що подвійна відповідальність за порушення умов кредитного договору законодавством не передбачена.
Крім того, заява відповідача про надання кредиту (а.с.67) не містить чіткого зазначення про стягнення пені та її розмір і даних про ознайомлення відповідача саме з тими Умовами надання споживчого кредиту (а.с.4-4), оскільки Банком не надано даних про те, коли ці Умови були прийняті і що відповідач був ознайомлений саме з цими Умовами.
Неналежне неповідомлення відповідача про час і місце судового засідання при ухваленні заочного рішення (а.с.19-20) не може розглядатися як підстава для скасування або зміни рішення суду першої інстанції у сенсі ст.309 ЦПК України.
На підставі наведеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в сумі 13 146грн. 88коп., комісійних платежів у розмірі 2 632грн. 32коп., штрафу (фіксована частина) в розмірі 500грн., штрафу ( процентна складова) у розмірі 1814грн. 74коп., всього у розмірі 18 093грн. 94коп. В іншій частині позов Банку не доведений і не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Заочне рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2012 року скасувати. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 18 093грн. (Вісімнадцять тисяч дев'яносто три грн.) 94коп., яка складається із відсотків у розмірі 13 146 (Тринадцять тисяч сто сорок шість грн.) 88коп., комісійних платежів у сумі 2 632грн. ( Дві тисячі шістсот тридцять дві грн.) 32коп., штрафів у розмірі 500грн. і 1814грн. 74коп. В решті позові відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Шестакова Н.В. Адаменко О.Г. Павловська І.Г.