04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" березня 2014 р. Справа№ 925/2050/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Сухового В.Г.
Чорногуза М.Г.
за участю секретаря судового засідання Іванова О.В.,
від позивача - Безпалий Є.В. (дов. №2317-О від 08.08.2013 року);
від відповідача - Дудник Н.А. (дов. №17/7-52/нр від 11.01.2014 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
управління державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області
на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.02.2014 року
у справі №925/2050/13 (суддя А.В. Васянович)
за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ
до управління державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області, м. Черкаси
про стягнення 374 200,00 грн.,-
У грудні 2013 року публічне акціонерне товариства комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - ПуАТ КБ «ПриватБанк», позивач у справі) подало до Господарського суду Черкаської області позов до Управління державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області (надалі - УДСО при УМВС України в Черкаській обл., відповідач у справі) про стягнення 374 200,00 грн. збитків, завданих внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №193/Гор від 01.10.2012 року про спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на банкоматах, терміналах самообслуговування, що призвело до скоєння крадіжки коштів з банкомату, та як наслідок, спричинення шкоди у розмірі викраденої суми.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.02.2014 року у справі №925/2050/13 позовні вимоги ПуАТ КБ «ПриватБанк» задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з УДСО при УМВС України в Черкаській обл. на користь ПуАТ КБ «ПриватБанк» 374 200,00 грн. збитків та 7 484,00 грн. витрат на сплату судового збору. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив порушення відповідачем зобов'язання визначеного п. 4.1.3, 4.1.6 договору, тому відповідно до п. 6.1.1. договору останній несе повну майнову відповідальність перед замовником за завдані йому збитки, які включають зокрема і суму викрадених грошових коштів.
Не погодившись із вказаним рішенням, УДСО при УМВС України в Черкаській обл. подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 11.02.2014 року у справі №925/2050/13 повністю та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а викладені у рішенні висновки суперечать обставинам справи. Скаржник у своїй апеляційній скарзі зазначає, що причиною скоєння злочину стало невиконання самим позивачем умов п. 4.2.3 договору щодо здійснення визначених відповідачем заходів по технічній укріпленості і оснащеності банкомату, а також приміщення в якому він знаходився. Також скаржник зазначає, що при надходженні сигналу «Тривога» з банкомату позивача група затримання прибула на місце події вчасно, а при зовнішньому огляді приміщення, де знаходився охоронюваний об'єкт, слідів проникнення виявлено не було, таким чином на думку скаржника, він належним чином виконав обов'язки передбачені договором. Крім того, скаржник посилається на те, що позивачем самостійно в день події визначено суму збитків без участі представника відповідача, що є порушенням умов укладеного між сторонами договору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 року у справі №925/2050/13 апеляційну скаргу УДСО при УМВС України в Черкаській обл. на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.02.2014 у справі №925/2050/13, прийнято до провадження та призначено її розгляд на 19.03.2014 року.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу, який був поданий 17.03.2014 року через канцелярію Київського апеляційного господарського суду, позивач заперечує проти апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції у повному обсязі.
В судовому засіданні 19.03.2014 року представник відповідача надав усні пояснення по суті апеляційної скарги та просив суд скасувати рішення суду першої у повному обсязі. Представники позивача надали усні заперечення по суті апеляційної скарги, просили суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.10.2012 року між УДСО при УМВС України в Черкаській обл. (надалі - виконавець) та ПуАТ КБ «ПриватБанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління» ПуАТ КБ «ПриватБанк» (надалі - замовник) було укладено договір про спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на банкоматах, терміналах самообслуговування №193/Гор (надалі - договір) (т.1 а.с. 21-25).
Відповідно до умов п. 2.1, 2.1.1 договору виконавець зобов'язався здійснювати в інтересах замовника спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на банкоматі, терміналі самообслуговування замовника, адреси місць розташування яких зазначені у Дислокації (додаток №1 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 2.1.2. договору, в разі надходження на пульт централізованого спостереження сигналу (надалі - ПЦС) про спрацювання сигналізації банкомата, терміналу самообслуговування виконавець забезпечує реагування груп затримання для встановлення причин його надходження в строки, а в разі необхідності - припинення правопорушення або злочину на об'єкті.
В разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації банкомату, терміналу самообслуговування, виконавець забезпечує реагування групи затримання для встановлення причин його надходження, а в разі необхідності - припинення правопорушення або злочину на об'єкті, у термін прибуття групи затримання в літній період до 5 хвилин, в зимовий період до 8 хвилин (п. 4.1.2. договору).
Згідно додатку №1 до цього договору (Дислокація) (т. 1 а.с. 26), УДСО при УМВС України в Черкаській обл. прийнято під охорону та спостереження банкомат філії «Черкаське головне регіональне управління» ПуАТ КБ «ПриватБанк», який розташований за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Миру, 119/117.
Банкомат №CACS6526 введений в експлуатацію наказом ПуАТ КБ «ПриватБанк» №PR/5-2007-845 від 21.09.2007 року «Про введення в експлуатацію банкомату» (т.1 а.с. 118-120) і розташований за адресою Черкаська область, м. Городище, вул. Миру, 119/117 та використовується позивачем на підставі договору оренди частини нежитлового приміщення будинку побуту «Волошка» від 14.10.2011 року (т. 1 а.с. 121-122).
З матеріалів справи вбачається, що 20.05.2013 року у банкомат позивачем було завантажено грошові кошти в сумі 400 000,00 грн., що підтверджується: актом інвентаризації цінностей на банкоматі CACS6526; маршрутним листом; видатковим касовим ордером; витягом з книги обліку операцій із завантаження та розвантаження банкоматів, копією чеку завантаження банкомату; журналом №488461 від 20.05.2013р. по обслуговуванню банкоматів і терміналів самообслуговування банка; витягом з відомості банкомату CACS6526; випискою з бухгалтерського рахунку №10024800000204 «Банкоматная касса»; випискою з бухгалтерського рахунку №10071808100201 «Средства в пути (UAH) банкоматы»; випискою з бухгалтерського рахунку №10046808104210 «CACS6526 Готівка в банкоматі» (т. 1 а.с. 67 - 117).
В період з моменту завантаження банкомату та до 21.05.2013 року 01:59:40 з банкомату було знято готівку в загальному розмірі 25 800,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки та випискою «готівка банкомату» (т.1 а.с. 74-75, 117). Тобто, на момент скоєння крадіжки в банкоматі знаходилось 374 200,00 грн.
Згідно Витягу з кримінального провадження №12013250110000378 (т.1 а. с. 30) 21.05.2013 року о 02:10 ночі до чергової частини Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області від міліціонера - водія СПГЗ взводу міліції Смілянського МВ ДСО надійшло повідомлення про те, що з банкомату «Приватбанку», який розташований в приміщенні побутового центру по вул. Миру, 117 в м. Городище, Черкаської області, шляхом злому сейфа банкомату було викрадено касети з грошовими банкнотами.
21.05.2013 року о 00:30:53 на пульт пункту централізованого спостереження відповідача надійшов сигнал «Тривога» з першої зони охоронного приладу банкомата «Смк дверей банкомата, об'єм в середині», що підтверджується копією журналу спрацювань охоронної сигналізації банкомату філії «Черкаського головного регіонального управління» ПуАТ КБ «ПриватБанк» розташованого за адресою м. Городище, вул. Миру, 119 (т.1 а.с. 50-51) (надалі - журнал спрацювань сигналізації).
О 00:31:12 оператор пульту передав сигнал «Тривога» групі затримання, що підтверджується журналом спрацювань сигналізації і стенограмою переговорів оператора ПЦС.
З матеріалів справи вбачається, що о 00:32:27 група затримання доповіла оператору про прибуття до охоронюваного об'єкту, що підтверджується журналом спрацювань сигналізації.
У подальшому о 00:32:40 (через 13 сек. після прибуття групи затримання) на пульт пункту централізованого спостереження Управління державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області надійшов сигнал «Тривога» з третьої зони охоронного приладу банкомата «Резерв».
Група затримання 00:32:42 (через дві сек. після повторного спрацювання сигналізації) доповіла оператору про відсутність порушень на охоронюваному об'єкті, що підтверджується журналом спрацювань сигналізації і стенограмою переговорів оператора ПЦС.
Завдання підрозділів міліції охорони та порядок організації їх служби визначені чинним нормативно-правовим актом - Інструкцією про організацію діяльності міліції охорони Державної служби охорони при МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.11.2003 року №1433 (надалі - Інструкція).
Згідно п. 5.1. Інструкції охорона об'єктів, підключених на ПЦС, та реагування на спрацювання сигналізації забезпечуються нарядами груп затримання підрозділів міліції охорони у взаємодії з підрозділами господарювання в області охорони згідно із взятими на себе зобов'язаннями.
Згідно пунктів 5.3.1.- 5.3.3. Інструкції наряди груп затримання ПЦС реагують на сигнал «Тривога», що надійшов з об'єктів (приміщень з особистим майном громадян), здійснюють їх огляд та блокування. У разі проникнення на об'єкт доповідають черговому підрозділу охорони, виявляють та затримують правопорушників. Пересування наряду фіксується у бортовому журналі службового автомобіля відділу (відділення) ДСО при міськ-, райвідділі внутрішніх справ (додаток 16).
Здійснюють охорону місць скоєння надзвичайних подій, встановлення очевидців до прибуття оперативної групи міськ-, райоргану (п. 5.2.1 Інструкції).
Беруть участь у перезакритті об'єктів після спрацювання ОПС спільно з уповноваженими представниками суб'єктів господарювання у галузі охорони, з якими укладені відповідні цивільно-правові угоди. Здійснюють охорону об'єктів, які після спрацювання з технічних причин не прийняті під спостереження ПЦС.
У відповідності до пунктів 5.5., 5.6. Інструкції при надходженні сигналу «Тривога» черговий ПЦС негайно передає його наряду ГЗ ПЦС та черговому по підрозділу міліції охорони, який у разі потреби інформує чергового ОВС.
Після прибуття до об'єкта наряд ГЗ ПЦС оцінює ситуацію, дотримуючись заходів безпеки, обстежує об'єкт, визначає причину надходження сигналу, про що інформує чергового підрозділу охорони. Під час обстеження особовий склад ГЗ ПЦС підтримує між собою постійний зв'язок та страхує один одного.
У разі проникнення на об'єкт старший групи затримання доповідає про це черговому підрозділу охорони, блокує об'єкт силами наряду та вживає заходів щодо затримання порушників.
Згідно п. 4.1.3 договору, за кожним фактом спрацювання сигналізації старший групи реагування (затримання) про прибуття до об'єкта банку зобов'язаний негайно інформувати замовника шляхом телефонного дзвінка в його диспетчерську службу за номером 092-716-38-99. Виконавець несе відповідальність за фіксацію інформації про час прибуття групи затримання до охоронюваного об'єкту (якщо не здійснено затримання зловмисника в місці вчинення посягання).
Згідно п. 4.1.6 договору, виконавець зобов'язаний інформувати уповноважену особу замовника про спрацювання засобів сигналізації, що встановлені на банкоматі, терміналі самообслуговування у тому числі про не взяття банкомату, терміналу самообслуговування під охорону або відключення від охорони протягом тридцяти хвилин з моменту спрацювання. При цьому представники виконавця здійснюють заходи по охороні банкомату, терміналу самообслуговування до поновлення їх охорони за допомогою засобів сигналізації.
Згідно із пунктом 4.2.5 договору встановлено, що у випадку виявлення непрацездатності сигналізації або її окремих елементів, порушення цілісності Банкомату, терміналу самообслуговування негайно повідомляти про це «Виконавця» та не залишати банкомат, термінал самообслуговування до усунення несправності.
Пунктом 4.2.13 договору визначено відповідальну особу для взаємовідносин з виконавцем з питань надання послуг начальника департаменту офісної охорони ЧГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» Піку Ю.К., тел. 54-04-63.
Однак групою затримання відповідача було грубо порушено умови договору і вимоги вищезазначеної Інструкції. Наряд групи затримання не забезпечив належного реагування на сигнал «Тривога», що надійшов від охоронюваного об'єкту, а саме не повідомив позивача про факт спрацювання сигналізації, не взяв участі у перезакритті об'єкта.
Після цього дві зони охоронного приладу банкомату (G-40.1 - «СМК дверей банкомата, об'єм в середині» і G-40.3 - «Резерв») взагалі не було поставлено під спостереження пунктом центрального спостереження УДСО при УМВС України в Черкаській обл., а під спостереженням залишилась тільки одна зона охоронного приладу - «ДРС банкомата».
Всупереч умовам договору відповідач проінформував позивача про спрацювання сигналізації на банкоматі тільки 21.05.2013 року о 03:05 годині, після того, коли вже було виявлено крадіжку грошей. Це, в свою чергу, не дало позивачеві змоги своїми власними силами забезпечити охорону банкомату і його своєчасне перезакриття та встановлення засобів сигналізації.
Згідно п. 7.2. договору сторони погодили, що виконавець, в разі встановлення факту залишення об'єкту без охорони з будь-яких причин, застосовує заходи, що необхідні для збереження майна замовника до вирішення питання по суті справи. При цьому виконавець, якщо вжиті заходи не передбачені умовами цього договору, має право вимагати оплату за окремим розрахунком.
Згідно п. 5.3.3 Інструкції наряди груп затримання здійснюють охорону об'єктів, які після спрацювання з технічних причин не прийняті під спостереження ПЦС.
Проте, після спрацювання двох зон охоронного приладу банкомату група затримання відповідача залишила банкомат до моменту його перезакриття і прийняття під спостереження всіх зон, оскільки в 01:58:15 спрацювала сигналізація на будинку по вул. Ворошилова, 25, в зв'язку з чим група затримання направилася для встановлення причини спрацювання сигналізації. В 02:01:31 будинок по вказаній адресі був зданий під охорону.
Згідно п. 5.8. Інструкції охорона об'єктів, що з технічних причин тимчасово не можуть охоронятись ПЦС (після спрацювання сигналізації, обезструмлення, пошкодження телефонних ліній тощо), здійснюється за рахунок передислокації маршрутів та резервними нарядами підрозділу охорони.
Проте здійснити таку передислокацію в м. Городище, як пояснив відповідач не можливо, оскільки в місті знаходиться лише одна група затримання.
Згідно наказу Департаменту Державної служби охорони при МВС України № 218 від 09.11.2010 року до спеціального підрозділу груп затримання Смілянського міжрайонного відділення Державної служби охорони з дислокацією в м. Городище введено 5 посад міліціонера-водія. Відповідно до наказу Управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області від 25.06.2012 року № 2622, встановлено графік роботи спеціальних підрозділів груп затримання підрозділів ДСО області, зокрема в Смілянському МВ ДСО (дислокація в м. Городище) - цілодобово з 08:00 год. до 08:00 год. в складі одного працівника міліції ДСО та одного працівника міліції Городищенського РВ.
З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення технічного аналізу роботи банкомату №CACS6526 в міжінкасаційний період з 20.05.2013 року по 21.05.2013 року встановлено, зокрема, що 21.05.2013 року о 01:59:40 годин програмним забезпеченням банкомату зафіксовано несанкціоноване вилучення касет з готівкою, що підтверджується службовою запискою № Э.16.0.0.0/4-6213 (6729986) від 24.05.2013 року (т. 1 а.с. 48-49).
На пульт пункту централізованого спостереження відповідача сигнал «Тривога» з другої зони охоронного приладу банкомата надійшов 21.05.2013 року о 02:02:22, що підтверджується журналом спрацювань сигналізації.
Група затримання відповідача прибула на місце о 02:04:43 (тобто через 2 хв. 39 сек), що підтверджується журналом спрацювань сигналізації.
Однак на момент прибуття групи затримання злочинці зникли з місця скоєння злочину, а з банкомату було вкрадено 374 200,00 грн.
Пунктом 6.1.1. договору передбачено, що за невиконання взятих на себе зобов'язань за цим договором у період знаходження банкомату, терміналу самообслуговування під спостереженням виконавець несе повну майнову відповідальність перед замовником за завдані йому прямі дійсні збитки, які включають балансову вартість пошкодженого банкомату, терміналу самообслуговування або вартість відновлювального ремонту, а також суму викрадених грошових коштів.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача виконанням відповідачем зобов'язання по договору, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про відшкодування збитків у розмірі 374 200,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Дослідивши договір про спостереження за станом засобів сигналізації, що встановлені на банкоматах, терміналах самообслуговування №193/Гор від 01.10.2012 року суд приходить до висновку, що останній містить елементи договору охорони та договору про надання послуг.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договір про надання послуг є двосторонньозобов'язальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надати послугу і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник у свою чергу зобов'язаний оплатити послугу і наділений правом отримання належного виконання послуги з боку виконавця.
Згідно із ст. 978 Цивільного кодексу України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог враховуючи наступне.
Підстави відповідальності за завдану майнову шкоду юридичній особі передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, стаття 224 Господарського кодексу України передбачає відшкодування збитків учасником господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності.
Під збитками розуміються, зокрема, втрата або пошкодження майна особи.
Відповідно до статі 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не встановлено більший або менший розмір відшкодування. Відповідно до положень цієї статті збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби їх право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права і законні інтереси якого порушено. Згідно цієї статті під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст.623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Отже, обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання. Протиправність дії чи бездіяльності особи полягає у порушенні договірного зобов'язання.
За загальним застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
І лише у разі наявності всіх елементів (умов) складу господарського правопорушення воно тягне майнову відповідальність перед боржником. Дослідивши всі обставини справи та наявні докази, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позивач довів причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання.
З огляду на вказане вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що останній виконав вимоги договору та негайно інформував позивача шляхом телефонного дзвінка в його диспетчерську службу за номером 092-716-38-99 про факти спрацювання сигналізації.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, яким було встановлено порушення відповідачем зобов'язання визначеного п. 4.1.3, 4.1.6 договору, а саме інформування замовника шляхом телефонного дзвінка про спрацювання сигналізації банкомату о 00:30:53 21.05.2013 року, а також про спрацювання сигналізації в 00:32:40 та 02:02:22. Позивач був проінформований лише в 03 год. 05 хв. 21.05. 2013 року про скоєння злочину.
Також колегія суддів зазначає, що після спрацювання двох зон охоронного приладу банкомату група затримання відповідача була зобов'язана залишитись поряд із охоронюваним банкоматом до моменту його перезакриття і прийняття під спостереження, так як взяття усіх шлейфів сигналу тривоги, являє цілісну систему охорони та спостереження.
З приводу тверджень відповідача, які були викладені в апеляційній скарзі, що представники відповідача намагалися проінформувати позивача про спрацювання засобів сигналізації, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна довідка ПрАТ «Телесистеми України» (т.1 а.с. 55), колегія суддів зазначає наступне.
Вказані твердження не беруться до уваги, оскільки відповідно до пунктів 4.1.6 та 4.2.5 договору, відповідач зобов'язаний проінформувати уповноважено особу позивача при спрацюванні засобів сигналізації та не мав права залишати банкомат без догляду поки його не було перезакрито та прийнято до спостереження.
Твердження скаржника, які були предметом розгляду судом першої інстанції, з приводу того, що позивачем було не виконано умови п. 4.2.3 договору щодо здійснення визначених виконавцем заходів технічної укріпленості та оснащеності банкомату, тому скаржник вважає, що є підстави для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором, колегія суддів зазначає наступне.
На підтвердження вищенаведеного відповідач вказував на акт первинного обстеження технічної укріпленості приміщень об'єкта з рекомендаціями щодо обладнання КТС (технічне завдання) від 15.09.2012 року, акти обстеження стану технічної укріпленості об'єкта та КТС від 19.11.2012 року та від 03.04.2013 року (т. 1 а.с. 164-166).
У вищенаведених актах відповідачем зазначені наступні заходи щодо усунення недоліків у технічній укріпленості:
- металопластикові вікна мають бути додатково з середини захищені гратчастими металевими дверима або розсувними металевими гратами, що замикаються на навісний замок за допомогою вушок із внутрішнього боку. Внутрішні двері виготовляються з металопрокату, що має поперечний переріз не менше 100 мм і мають вічка не більше 150х150мм;
- віконні прорізи першого поверху об'єктів, що охороняються, обладнуються з внутрішньої сторони металевими гратами виготовлених із сталевих прутків діаметром не менше 16 мм, що утворюють вічка не менше 150х150мм. Кімната, де встановлено банкомат повинна бути обладнана засобами ОПС та підключена до ПЦС;
- в будинку побуту створити відокремлену кімнату для встановлення банкомату;
- провести заміну ППК «Кронос» та ППК «ІнтТел».
Відповідно до п. 4.2.3 договору замовник зобов'язувався здійснювати визначені виконавцем заходи щодо технічної укріпленості та оснащеності банкомату.
Позивач не виконав приписів наведених вище актів, чим також порушив свої зобов'язання передбачені договором та ст. 978 Цивільного кодексу України.
Проте, колегія суддів погоджується зі висновком суду першої інстанції, що відповідач не позбавлений був можливості в такому разі достроково розірвати договір в односторонньому порядку згідно п. 10 договору.
Оскільки відповідач договір не розірвав, а продовжував його виконувати, то останній був зобов'язаний виконувати свої обов'язки в повній мірі та належним чином.
Відповідно до положень ст. 226 Господарського кодексу України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
Відповідач своєчасно не попереджав позивача про можливе невиконання ним умов п. п. 4.1.3, 4.1.6 договору, а тому доводи відповідача в цій частині є безпідставні.
Підписуючи договір №193/Гор від 01 жовтня 2012 року відповідач погодився з технічною укріпленістю та оснащеністю банкомату.
Також, колегія суддів зазначає, що на момент завдання збитків позивачеві вимоги до стану укріпленості об'єктів і устаткування банків були встановлені Постановою Правління НБУ №493 від 29.12.2007 року «Про затвердження Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків». Вимоги щодо стану укріпленості банкоматів встановлені главою 9 цієї Постанови. Однак таких вимог, які висував відповідач до позивача не встановлено а ні Постановою Правління Національного банку України №493 від 29.12.2007 року, а ні жодним іншим нормативно - правовим актом. Тому позивач не був зобов'язаний виконувати вимоги відповідача щодо встановлення додаткового обладнання на банкомат. Укладеним між сторонами Договором також не передбачено таких вимог до стану укріпленості охоронюваного об'єкту, які висувались відповідачем.
Щодо тверджень скаржника, які були викладені в апеляційній скарзі та були предметом розгляду судом першої інстанції, з приводу того, що позивачем самостійно в день події визначено суму збитків, без участі представників відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Так, пунктом 6.1.2 договору визначено, що при наявності письмової заяви замовника про заподіяні збитки, викликаних злочинним посяганням на майно та персонал замовника, уповноважені представники виконавця та замовника зобов'язані брати участь у визначенні розміру цих збитків на день події.
Тобто, умовами договору передбачено визначення сторонами розміру завданих збитків, який був на день події (скоєння злочину), а не підписання акту в день скоєння злочину.
З матеріалів справи вбачається, що позивач направив на адресу відповідача заяву від 29.07.2013 року №20/418 (т. 1 а.с. 59-62), в якій просив відповідача на виконання приписів п. 6.1.2 договору прийняти участь у визначенні розміру збитків шляхом направлення повноважних представників відповідача до позивача для спільного виїзду на місце події і підписання акту, який додано у двох примірниках, підписаних зі сторони позивача, а також направив на адресу відповідача вимогу від 29.07.2013 року №21/418 (т.1 а.с. 56- 58) з проханням сплатити протягом 7 днів з дня пред'явлення вимоги на користь ПуАТ КБ «ПриватБанк» суму прямих дійсних збитків в розмірі 374 200,00 грн..
Відповіддю на претензію від 16.09.2013 року за №17/1-2562 (т.1 а.с.63-64) відповідач зазначив здійснені заходи працівниками ГЗ в день скоєння злочину та про необхідність технічної укріпленості оснащеності банкомату.
Уповноважених представників для визначення збитків відповідач не направив, а тому твердження останнього про самостійне визначення позивачем розміру збитків є безпідставним та необґрунтованим.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач повністю підтвердив та обґрунтував усі обов'язкові елементи правопорушення відповідача, що є підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення понесених позивачем збитків у розмірі 374 200,00 грн., тоді як відповідач відсутність своєї вини у заподіянні збитків позивачу належними доказами суду не довів.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 11.02.2014 року у справі №925/2050/13.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу управління державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.02.2014 року у справі №925/2050/13 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.02.2014 року у справі №925/2050/13 залишити без змін.
3. Справу №925/2050/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді В.Г. Суховий
М.Г. Чорногуз