04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" березня 2014 р. Справа№ 910/14694/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Отрюха Б.В.
Тищенко А.І.
За участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Танащук М.В. - за дов.
від третьої особи-1: ОСОБА_3 - особисто
від третьої особи-2: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Нива-В.Ш.»
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2013
у справі № 910/14694/13 (головуючий суддя Бойко Р.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до 1) Головного управління юстиції у Київській області;
2) Приватного підприємства «Нива-В.Ш.»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1) ОСОБА_3;
2) Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»
про визнання недійсними результатів прилюдних торгів
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління юстиції у Київській області (далі, відповідач-1), Приватного підприємства «Нива-В.Ш» (далі, відповідач-2) про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нежитлової будівлі, літера «А» площею 429,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які відбулися 08.07.2013 та оформлені протоколом № 1013143/2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено ОСОБА_3 (далі, третя особа-1).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2013 до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі, третя особа-2)..
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволено повністю.
Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації нежитлової будівлі, літера «А», площею 429,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які відбулись 08.07.2013 та оформлені протоколом № 1013143/2.
Присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 573 грн. 50 коп.
Присуджено до стягнення з Головного управління юстиції у Київській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 573 грн. 50 коп.
Присуджено до стягнення з Головного управління юстиції у Київській області в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 1 700 грн. 00 коп.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 у справі № 910/14694/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга відповідача-2 мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, ухваленим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» у справі № 910/14694/13 було передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/14694/13 сформовано колегію суддів у складі головуючого Михальської Ю.Б., суддів Отрюха Б.В., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 06.02.2014.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 та 04.03.2014 розгляд справи відкладався.
У судове засідання, призначене на 18.03.2014, представники позивача, відповідача-1 та третьої особи-2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що доказом повідомлення адресата про час і місце розгляду справи судом в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути долучена до матеріалів справи та засвідчена самим судом копія реєстру поштових відправлень суду або долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень.
Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача-1 та третьої особи-2 про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень, а також долучений судом до матеріалів справи та належним чином засвідчений витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення, який є доказом повідомлення про час і місце проведення судового засідання позивача, колегія суддів, з огляду на те, що неявка вказаних представників не перешкоджає вирішенню спору у справі, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, відповідача-1 та третьої особи-2.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, а у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи-1 письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва у даній справі скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне:
З метою забезпечення виконання позивачем перед третьою особою-2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 17.10.2007 № 4.04-04/07-СК (далі, Кредитний договір) між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк») було укладено Іпотечний договір від 22.10.2007 (далі, Іпотечний договір; том 1, а.с. 14-15), предметом якого є нерухоме майно - нежитлова будівля, літера «А», площею 429,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Господарського суду Київської області від 31.08.2011 у справі № 3/071-11 присуджено до стягнення солідарно з Фізичної особи-підприємця та Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ індустріальна скобна компанія» на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» 3 182 575,04 грн. основного боргу за Кредитним договором, 109 055,21 грн. заборгованості по прострочених відсотках за Кредитним договором, 15 201,92 грн. пені, 4 634,84 грн. 3% річних, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання вказаного рішення 26.09.2011 судом було видано наказ № 3/071-11.
10.09.2012 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 34214954 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.09.2011 у справі № 3/071-11 (том 1, а.с. 16-17).
Відповідно до пункту 1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Згідно пункту 2 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Як вбачається із матеріалів справи, в ході виконавчого провадження ВП № 34214954 державним виконавцем 05.09.2012 було здійснено опис та арешт майна боржника, про що складено Акт опису й арешту майна, а саме нежитлової будівлі, літера «А», площею 429,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 36-37).
Після проведення виконавчих дій стосовно опису та арешту майна боржника, 28.09.2012 державним виконавцем на виконання вимог статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ТОВ «Юніверс Консалтінг» (том 1, а.с. 18-19).
Згідно Висновку про вартість майна № 184 від 17.10.2012 (том 2, а.с. 63), складеного за результатами проведеної ТОВ «Юніверс Консалтінг» оцінки, вартість нежитлової будівлі загальною площею 429,50 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, становить 1 059 700,00 грн.
27.03.2013 між Відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області та Приватним підприємством «Нива-В.Ш.» (торгуючою організацією) було укладено договір № 1013143 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) (том 1, а.с. 59-61).
Так, прилюдні торги по реалізації нерухомого майна - нежитлової будівлі, літера «А», площею 429,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, були призначені на 22.04.2013, про що опубліковано відповідні оголошення (том 2, а.с. 24-30) та направлено повідомлення боржнику та стягувачу (том 1, а.с. 53-54).
Прилюдні торги, призначені на 22.04.2013, не відбулись.
04.06.2013 державним виконавцем складено акт уцінки арештованого майна, у відповідності до якого вартість майна була зменшена на 25 % та його вартість після переоцінки склала 794 775,00 грн. (том 1, а.с. 23).
21.06.2013 торгуючою організацією було опубліковано оголошення про проведення повторних торгів з реалізації будівлі літера «А» за адресою: АДРЕСА_1 08.07.2013 (том 2, а.с. 17-22) та направлено відповідне повідомлення про це боржнику та стягувачу (том 1, а.с. 55-56).
08.07.2013 Приватним Підприємством «Нива - В.Ш.» проведено повторні прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ОСОБА_4, а саме - будівлі за адресою: АДРЕСА_1, які оформлені протоколом № 1013143/2 від 08.07.2013 (том 2, а.с. 14-15).
Переможцем торгів визнано єдиного учасника - ОСОБА_3, який придбав майновий комплекс ремонтно-технічної бази за 794 775,00 грн. з ПДВ.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, спір у справі виник у зв'язку із оскарженням позивачем правомірності проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Так, позивач вважає, що процедура реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) відбулася з порушеннями вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5 (далі, Тимчасове положення), Законів України «Про іпотеку» та «Про виконавче провадження».
На думку позивача, спірне нерухоме майно було реалізоване торгуючою організацією на підставі недійсного звіту про оцінку майна, який, відповідно, не міг бути підставою для визначення ціни лоту на повторних прилюдних торгах. Також, позивач зазначав, що його не було повідомлено про дату проведення прилюдних торгів. Окрім того, позивач у позовній заяві вказував на те, що торгуюча організація здійснила реалізацію спірного майна на повторних торгах вже після спливу місячного строку з дня проведення перших прилюдних торгів, що є порушенням правил проведення повторних прилюдних торгів, визначених статтею 49 Закону України «Про іпотеку» та статті 62 Закону України «Про виконавче провадження».
Задовольняючи позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, суд першої інстанції у своєму рішенні прийшов до висновку про відсутність у торгуючої організації підстав для призначення торгів з реалізації спірного майна на 22.04.2013, а в подальшому - призначення повторних прилюдних торгів на 08.07.2013, оскільки строк висновку про вартість майна № 184 закінчив свою дію 17.04.2013, а повторної оцінки виконавцем призначено не було. Окрім того, суд зазначив, що виконавче провадження, в рамках якого були проведені спірні прилюдні торги, було відкрито на підставі наказу суду, виданого на виконання рішення про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором, а не на виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відтак, підстави для застосування положень Закону України «Про іпотеку» були відсутні.
Апеляційна скарга відповідача-2 мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки експертна оцінка спірного майна була чинною на момент передачі його на реалізацію, тобто на момент укладення договору про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів, що відповідає вимогам чинного законодавства України. Окрім того, скаржник зазначив, що дії державного виконавця у виконавчому провадження, у даному випадку, щодо призначення повторної експертної оцінки, не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Дослідивши матеріали справи та доводи, викладені відповідачем-2 у апеляційній скарзі, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає їх обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з огляду на наступне:
Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника.
Тобто, державний виконавець повинен здійснити дії, що передують передачі майна на реалізацію (зокрема, замовити та отримати експертний висновок), в строк, що не перевищує шість місяців з моменту відкриття виконавчого провадження (строк проведення експертної оцінки при цьому не враховується).
Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Частиною 5 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, звіт про оцінку вартості будівлі був підписаний ТОВ «Юніверс Консалтинг» 17.10.2012, вартість спірного майна відповідно до нього становила 1 059 700,00 грн. З огляду на приписи частини 5 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» строк чинності зазначеного звіту - до 17.04.2013.
Згідно частини 3 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.
Нормами чинного законодавства, що регулюють відносини в сфері примусової реалізації майна, передбачений спеціальний порядок передачі арештованого майна на реалізацію, за яким, згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, передання на реалізацію арештованого майна здійснюється на тендерній основі, в окремо визначений день тижня та на підставі прийнятого тендерною комісією рішення. В подальшому спеціалізованій організації встановлено семиденний термін для забезпечення укладення договору про надання послуг з організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
Пунктом 3.1. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5 (далі, Тимчасове положення) визначено, що орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.
Згідно пункту 3.2. Тимчасового положення спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.12.1999 за № 865/4158 (із змінами і доповненнями).
Так, заявка на реалізацію арештованого майна була отримана торгуючою організацією 26.03.2013 (том 1, а.с. 73-74). Початкова ціна майна, що виставляється на торги у вказаній заявці була встановлена у розмірі, визначеному оцінювачем ТОВ «Юніверс Консалтинг» - 1 059 700 грн. без ПДВ.
27.03.2013 між відповідачами було укладено Договір № 1013143 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), відповідно до пункту 1.2. якого Відділ передає організатору прилюдних торгів нерухоме майно, арештоване державним виконавцем, а організатор прилюдних торгів надає послуги з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку», іншими законами України та Тимчасовим положенням.
Відповідно до пункту 1.4. Договору № 1013143 стартова ціна майна визначена у висновку про вартість майна № 184 від 17.10.2012 та становить 1 059 700 грн. без ПДВ.
З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що необхідним і достатнім є чинність експертної оцінки саме на момент передачі майна на реалізацію, що виключає необхідність чинності експертної оцінки майна саме на момент проведення прилюдних торгів.
Зазначене також підтверджується листом Державної виконавчої служби від 10.10.2011 № 15952-0-33-11 (том 1, а.с. 57-58).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що оскільки фактично моментом передачі майна на реалізацію є дата укладення договору про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме 27.03.2013, станом на вказану дату звіт про оцінку вартості спірного майна від 17.10.2012 був чинним.
Крім того, колегія суддів зазначає, що після передачі майна на реалізацію закон надає державному виконавцю лише право самостійно проводити уцінку майна у разі його нереалізації на торгах (частина 5 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження»). Водночас, норми Закону України «Про виконавче провадження», які регулюють правовідносини щодо проведення уцінки майна, не містять жодного застереження, що на момент уцінки експертний висновок повинен бути чинним.
Окрім того, чинним законодавством не передбачений механізм повернення майна від торговельної організації до виконавчої служби для проведення нової експертної оцінки (окрім повернення майна стягувачу, якщо він виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно - і в цьому випадку, знову ж таки, майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна).
Згідно пункту 3.3. Тимчасового положення прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення.
Як уже зазначалося вище, перші прилюдні торги, призначені відповідачем-2 на 22.04.2013, тобто у межах двомісячного строку, визначеного законом, не відбулись, про що відповідача-1 було повідомлено листом вих. № 2102 від 22.04.2013 (том 1, а.с. 62).
У відповідності до положень частини 5 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» якщо передане торгівельній організації майно не було реалізоване на прилюдних торгах, воно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися.
На підставі вищевикладеного та відповідно до Договору про надання послуг по реалізації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 27.03.2013 державним виконавцем, у відповідності до статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», було проведено переоцінку майна, про що складено акт уцінки арештованого майна № 34214954 від 04.06.2013. Загальна вартість майна після переоцінки становить 794 775,00 грн.
Повторні прилюдні торги були проведені відповідачем-2 08.07.2013.
Стосовно тверджень позивача про те, що відповідач-2 здійснив реалізацію спірного майна на повторних торгах вже після закінчення місячного строку з дня проведення перших прилюдних торгів, що є порушенням статті 49 Закону України «Про іпотеку» колегія суддів зазначає про наступне.
Так, як вбачається із матеріалів справи, акт уцінки арештованого майна № 34214954 був складений 04.06.2013, але отриманий відповідачем-2 лише 18.06.2013, що підтверджується вхідним номером та датою на акті уцінки (том 1, а.с. 63).
З огляду на зазначене, за відсутності акту уцінки майна до 18.06.2013, відповідач-2 фізично не міг провести повторні прилюдні торги у строки, встановлені статтею 49 Закону України «Про іпотеку», оскільки на підставі вказаного акту встановлюється початкова вартість майна на повторних прилюдних торгах.
Твердження позивача про те, що його не було повідомлено про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, призначених на 22.04.2013 та на 08.07.2013 не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки спростовуються наявними матеріалах справи доказами належного повідомлення позивача про дати проведення прилюдних торгів у строки та спосіб, передбачений статтею 43 Закону України «Про виконавче провадження» та пунктом 3.5. Тимчасового положення (том 1, а.с. 53-56; том 2, а.с. 17-22, 24-30).
Окрім вищевикладеного, колегія суддів також зазначає, що відповідно до Постанови Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12, застосування якої є обов'язковим в силу статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, Закон України «Про виконавче провадження» та Інструкція про проведення виконавчих не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (стаття 62 Закону України «Про виконавче провадження» та пункти 5.11, 5.12 Інструкції про проведення виконавчих дій).
Правила ж проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Так, прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій).
З огляду на зазначене, при вирішенні спору про визнання прилюдних торгів недійсними суду необхідно встановити такі факти: чи мало місце порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.
Що ж стосується дій державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, то вони мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Таким чином, враховуючи те, що позивач не надав суду доказів визнання в установленому законодавством порядку протиправними дій/бездіяльності органів державної виконавчої служби під час проведення первинної оцінки та проведення уцінки майна та враховуючи те, що на момент передачі майна на реалізацію висновок про оцінку вартості спірної будівлі був чинним, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відсутності у торгуючої організації підстав для призначення торгів з реалізації спірного майна на 22.04.2013 та повторних торгів - на 08.07.2013.
Водночас, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що виконавче провадження, в рамках якого були проведені спірні прилюдні торги, було відкрито на підставі наказу суду, виданого на виконання рішення про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором, а не на виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а відтак, підстави для застосування положень Закону України «Про іпотеку» були відсутні, а до правовідносин, що склались у ході реалізації спірного нерухомого майна, підлягали застосуванню Закон України «Про виконавче провадження» та Тимчасове положення, зазначаючи про наступне.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи міститься заява стягувача - Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» від 22.08.2012 № 913/900-2 (том 2, а.с. 93), в якій останній звертається до відповідача-1 з проханням накласти арешт в установленому законодавством порядку на спірне нерухоме майно, що належить на праві власності боржнику.
Отже, із вказаної заяви вбачається, що позивач не заперечував проти звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу нерухомого майна з прилюдних торгів в рамках виконавчого провадження про стягнення заборгованості з боржника, тобто надав безпосередню згоду на реалізацію предмета іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» має проводитись за рахунок усього майна, що належить боржнику.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що застосовуючи положення частини 3 статті 45 Закону України «Про іпотеку» щодо можливості проведення прилюдних торгів за умови присутності одного учасника, торгуючою організацією не були порушені правила проведення прилюдних торгів.
Як уже зазначалося вище, відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу.
Відповідно до чинного цивільного законодавства України така угода може визнаватись недійсною на підставі норм про недійсність правочину, зокрема статей 203 та 215 Цивільного кодексу України.
Визнання результатів прилюдних торгів недійсними є видом визнання недійсним правочину про купівлю-продаж майна (частина 4 статті 656 Цивільного кодексу України).
Однак, колегія суддів зазначає, що позивачем не обґрунтовано позовні вимоги з посиланням на обставини, визначені частиною 1 статті 215 та частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України підставами визнання спірного правочину недійсним. Порушень правил проведення прилюдних торгів під час реалізації спірного нерухомого майна колегією суддів не виявлено.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог. Апеляційна скарга Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 у справі № 910/14694/13 задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 у справі № 910/14694/13 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5, ідентифікаційний код 33668915) 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до норм процесуального законодавства.
Матеріали справи № 910/14694/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді Б.В. Отрюх
А.І. Тищенко