17.03.2014 р. Справа № 914/33/14
За позовом:Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ;
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні системи», м. Львів;
про:стягнення 5 979,30 грн.
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився;
від відповідача:не з'явився.
Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.
11.01.2014р. на розгляд господарського суду поступила позовна заява ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» до ТОВ «Транспортні системи» про стягнення 5 979,00 грн.
Ухвалою суду від 13.01.2014р. порушено провадження по справі, її розгляд призначено на 03.02.2014р.
У зв'язку з неявкою представників сторін в судові засідання, розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду від 03.02.2014р. та від 06.03.2014р.
В судове засідання 17.03.2014р. представник позивача не з'явився, натомість направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Як вбачається з позовної заяви, ПАТ «СК «Українська страхова група» позовні вимоги обґрунтовує тим, що в 2012р. позивачем видано страховий поліс № АВ/1028628 цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, предметом якого було страхування автомобіля марки «Рено», д.н. НОМЕР_1. 05.10.2013р. внаслідок порушення водієм застрахованого автомобіля ПДР України трапилася ДТП, в результаті якої транспортному засобу гр. ОСОБА_1 було завдано механічних ушкоджень. Даний випадок був визнаний позивачем страховим, у зв'язку з чим гр. ОСОБА_1 було виплачене страхове відшкодування в розмірі 5 979,30 грн. На думку позивача, відповідач зобов'язаний відшкодувати ПАТ «СК «Українська страхова група» 5 979,30 грн. виплаченого страхового відшкодування, оскільки після вчинення ДТП ОСОБА_2 (водій застрахованого транспортного засобу), який перебував у трудових відносинах з відповідачем, не повідомив вчасно позивача про факт ДТП, а відтак це дає право вимоги щодо стягнення з ТОВ «Транспортні системи» страхового відшкодування у порядку регресу.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 17.03.2014р. не забезпечив, вимог ухвали суду від 13.01.2014р., від 03.02.2014р. та від 06.03.2014р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Поштові конверти якими відповідачу надсилалися ухвала про порушення провадження у справі від 13.01.2014р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 03.02.2014р. повернулися на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання». Вказані ухвали надсилалися відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві, а саме: 79058, м. Львів, вул. Липинського, 6/24.
Факт повідомлення відповідача про відкладення розгляду справи 03.02.2014р. та 06.03.2014р. підтверджується також Реєстром на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції господарського суду Львівської області за 06.02.2014р. та 07.03.2014р.
Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (надалі - Постанови) встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду справи.
Відповідно до п. 3.9.2. Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Крім цього, суд відмічає, що згідно положень ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Позовна заява у даній справі надійшла до господарського суду 11.01.2014р., натомість ні від позивача, ні від відповідача клопотання про продовження строку розгляду справи не надходило. Відтак, суд вважає, що спір підлягає вирішенню в даному судовому засіданні, адже він обмежений строком розгляду справи.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
28.08.2012р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі - Позивач, Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортні системи» (надалі - Відповідач, Страхувальник) було укладено договір у вигляді полісу № АВ/1028628 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (надалі - Поліс), у відповідності до умов якого застраховано цивільно-правову відповідальність ТОВ «Транспортні системи», пов'язану з експлуатацією автомобіля марки «Renault Magnum» д.н. НОМЕР_1.
Згідно пункту 1 Полісу строк його дії становить з 29.02.2012р. по 27.02.2013р. включно.
05.10.2012р. у м. Києві на бульварі І. Лепсе, 8-А сталася ДТП, внаслідок якої транспортному засобу страхувальника марки Renault Magnum д.н. НОМЕР_1 та автомобілю марки Hyndai 120 д.н. НОМЕР_2, що належить гр. ОСОБА_1 було завдано механічних пошкоджень.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність особи, причетної до настання ДТП застрахована ПАТ «СК «Українська страхова група», 08.10.2012р. гр. ОСОБА_1 звернулася до позивача з заявою від 08.10.2012р. № ДКЦВ про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, якою повідомила позивача про настання ДТП та просила виплатити страхове відшкодування у випадку, якщо рішенням суду винним у ДТП буде визнано ОСОБА_2
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.11.2012р. у справі № 2609/23998/12 встановлено, що вказана ДТП відбулася внаслідок порушення водієм автомобіля марки Renault Magnum д.н. НОМЕР_1 з причепом «Hangler» д.н. ВС8804ХТ - ОСОБА_2 вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України. Даною постановою суду, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Крім цього, встановлено, що гр. ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Транспортні системи».
Експертом (оцінювачем) ОСОБА_4 08.10.2012р. в присутності гр. ОСОБА_1 оглянуто автомобіль марки Hyndai 120 д.н. НОМЕР_2 та складено Протокол огляду транспортного засобу, де міститься перелік деталей, що були пошкоджені під час ДТП.
Також 08.10.2012р. експертом (оцінювачем) ОСОБА_4 на підставі договору (заяви) позивача складено Звіт № 2510 про оцінку автомобіля Hyndai 120 д.н. НОМЕР_2. Згідно вказаного Звіту, вартість відновлюваного ремонту автомобіля з урахуванням зносу, завданий власникові автомобіля Hyndai 120 д.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП та з урахуванням розцінок Київського регіону складає 6 489,30 грн.
21.11.2012р. на адресу позивача від гр. ОСОБА_1 надійшла заява про перерахування страхового відшкодування на визначений у заяві банківський рахунок.
Відповідно до пункту 2 Полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).
20.12.2012р. уповноваженим представником позивача складено Розрахунок суми страхового відшкодування та Страховий акт № ДКЦВ-5247 відповідно до яких розмір страхового відшкодування складає 5 979,30 грн. та здійснюється шляхом перерахунку зазначеної суми на відповідний банківський рахунок гр. ОСОБА_1 - третьої особи, майну якої завдано шкоди.
На підставі страхового акту № ДКЦВ-5247 від 20.12.2012р., заяви третьої особи про настання страхового випадку, Звіту про оцінку автомобіля та ін. документів позивачем 24.12.2012р. було здійснено виплату страхового відшкодування гр. ОСОБА_1 в розмірі 5 979,30 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 16978 від 24.12.2012р.
Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що оскільки ні гр. ОСОБА_2 (який на момент вчинення ДТП перебував в трудових відносинах з відповідачем), ні ТОВ «Транспортні системи» не повідомили у встановленому законом строк позивача (страховика) про факт ДТП, страхове відшкодування у розмірі 5 979,30 грн., яке було виплачене третій особі підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Станом на день розгляду справи судом, докази сплати страхового відшкодування відповідачем в матеріалах справи відсутні.
Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
В процесі розгляду справи судом встановлено, що ДТП сталася з вини водія забезпеченого автомобіля марки «Renault Magnum» д.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_2, який на час вчинення ДТП перебував в трудових відносинах з ТОВ «Транспортні системи», що в свою чергу підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.11.2012р. у справі № 2609/23998/12.
Відповідно до положень ст.ст. 3, 5 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
В пункті 22.1. ст. 22 вказаного Закону визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
В силу положень п. 36.4. ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
На виконання вимог законодавства та на підставі страхового акту № ДКЦВ-5247 від 20.12.2012р., заяви третьої особи про настання страхового випадку, Звіту про оцінку автомобіля та ін. документів позивачем було здійснено страхове відшкодування, шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 5 979,30 грн. на банківський рахунок гр. ОСОБА_1
Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 38.1. ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Приписами підпункту 33.1.4. п. 33.1. ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.Аналогічна правова норма міститься в п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України.
З огляду на викладене, право страховика подати регресний позов до страхувальника або водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду регламентовано положеннями ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і насамперед пов'язується із встановленим фактом неповідомлення страховика у встановлені законом строки.
Суд зазначає, що докази своєчасного повідомлення відповідачем чи водієм забезпеченого транспортного засобу ПАТ «СК «Українська страхова група» про настання ДТП 05.10.2012р. в матеріалах справи відсутні.
Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 979,30 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення повністю.
Судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. згідно положень ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні системи» (79058, м. Львів, вул. Липинського, 6/24; код ЄДРПОУ 32638759) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А; код ЄДРПОУ 30859524) 5 979,30 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні системи» (79058, м. Львів, вул. Липинського, 6/24; код ЄДРПОУ 32638759) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А; код ЄДРПОУ 30859524) 1 720,50 грн. судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 20.03.2014 р.
Суддя Крупник Р.В.