Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
"13" червня 2006 р. Справа № 18/148
За позовом Державної податкової інспекції в місті Чернігові
14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28
До Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
АДРЕСА_1
про стягнення 303 грн. 22 коп. за рахунок активів
Суддя А.С.Сидоренко
Секретар судового засідання І.В.Морська
Представники сторін:
Від позивача: Кобзар Л.А. -ст. держподатінспектор, дов. від 30.12.2005р. № 30673/10/10-010
Від відповідача: не з'явився
Державною податковою інспекцією в місті Чернігові (надалі -позивач) заявлено позов до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про стягнення за рахунок активів боржника податкової заборгованості в сумі 303,22 грн. з єдиного податку (в тому числі 3,81 грн. пені нарахованої на суму податкового боргу).
До початку судового розгляду Відповідачем подано заяву про повне визнання адміністративного позову. Також, Відповідач просить розглянути справу без участі його представника.
Згідно ст. ст. 51, 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї -небудь права, свободи або інтереси (ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглянувши вищевказану заяву, суд вважає за можливе прийняти визнання адміністративного позову Відповідачем, оскільки такі дії не суперечать закону та не порушують нічиї права, свободи або інтереси.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності Деснянською районною радою 06.04.2001р., про що в журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис за № ф.НОМЕР_1, та взято на облік ДПІ у м. Чернігові, як платника податків, 10.04.2001р.
ОСОБА_1, у відповідності з її заявою від 10.12.2002р., було переведено на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і з січня 2003 року вона являється платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2.
Відповідно до Закону України “Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ, платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), та сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Стаття 11 названого закону встановлює, що за порушення законів про оподаткування платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.
Згідно з пунктом 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. № 727/98 (далі -Указ № 727/98), ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва -фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Рішенням Чернігівської міської ради від 07.06.2001р. «Про встановлення розмірів ставок єдиного податку для фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності» (в редакції рішення Чернігівської міської ради від 25.12.2003р.) для осіб, які надають консультації з питань комерційної діяльності та управління, ставку єдиного податку встановлено у розмірі 100 гривень на місяць.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України (абз. 6 п. 2 Указу № 727/98).
Вищевказаний припис чинного законодавства відповідачем не виконаний.
На момент розгляду справи за відповідачем рахується податкова заборгованість з єдиного податку в сумі 299,41 грн.
Позивачем були сформовані податкові вимоги: перша за № 1/905 від 27.02.2003р. на суму 100,44 грн. (отримана відповідачем 14.04.2003р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 8888) та друга за № 2/1968 від 19.05.2003р. на суму 100,64 грн. (отримана відповідачем 18.06.2003р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 399).
Податкові вимоги до цього часу відповідачем повністю не погашені.
Відповідно до п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ).
З урахуванням наведеного вище, відповідачу нарахована пеня в сумі 3,81 грн., яка на момент розгляду справи не сплачена.
Враховуючи, що податковий борг, зазначений у позовній заяві, самостійно відповідачем не погашений, він підлягає стягненню за рахунок активів такого платника в судовому порядку на підставі п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», ст. ст. 3, 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 94, 112, 136, 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути за рахунок активів з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_3, розрахункові рахунки відсутні) в доход місцевого бюджету (Одержувач: Міський бюджет, код 22825965, р/р 34213379600002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 16050200) 303 грн. 22 коп. податкової заборгованості з єдиного податку.
Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко