Справа № 11-кп/793/166/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ч.1 ст.121 КК України ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
11 березня 2014 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участі: прокурора ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
та його захисника ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси у приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора Золотоніської міжрайонної прокуратури ОСОБА_10 на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 січня 2014 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець с. Якимів Яр Ширяєвського р-ну Одеської обл., освіта середня, не одружений, не працюючий, проживаючий по АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
засуджений за ч.1 ст.121 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням згідно п.3,4 ч.1 ст.76 КК України обов'язків повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 3400,00 грн.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно вироку суду ОСОБА_8 визнаний винним у тому, що він 12.05.2013 року близько 10 год. у с. Вознесенське Золотоніського р-ну Черкаської обл., перебуваючи на подвір'ї домоволодіння по АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс численні удари ногами в область тулуба та лівої ноги ОСОБА_7 , потім каменем наносив численні удари по голові та спині останнього, заподіявши йому згідно висновку судово-медичної експертизи №130 від 12.06.2013 року такі тілесні ушкодження: черепно-мозкову травму із забійними ранами голови, травму грудної клітки з переломами 8, 9, 10 ребер зліва, що ускладнилось внутрішньою кровотечею в ліву плевральну порожнину, закритий перелом зовнішньої кісточки лівої великогомілкової кістки з вивихом ступні до зовні, що виникли від дії тупих предметів та носять наступні ознаки: травма голови носить ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, що спричинила короткочасний розлад здоров'я; закритий перелом зовнішньої кісточки лівої великогомілкової кістки з вивихом ступні до зовні - ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; травма грудної клітки з переломами ребер зліва, що ускладнилась внутрішньою кровотечею в ліву плевральну порожнину, належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень у зв'язку з небезпекою для життя.
В апеляційній скарзі прокурор, не заперечуючи правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження та правової кваліфікації дій ОСОБА_8 , просить вирок скасувати через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді 6 років позбавлення волі, мотивуючи про неврахування судом того, що вчинений обвинуваченим злочин є умисним та тяжким. Прокурор вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства з призначенням покарання у вигляді реального позбавлення волі без застосування положень ст.ст.75, 76 КК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який подану апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, доводи і заперечення потерпілого, обвинуваченого та його захисника проти апеляційної скарги прокурора, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи і перевіривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, узгоджуються з зібраними і перевіреними в судовому засіданні в порядку, передбаченому ст.349 КПК України, доказами, які як правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого сторонами і зокрема у апеляційній скарзі прокурора не оспорюються.
При вирішенні питання про покарання винного суд у відповідності до вимог ст.65 КК України достатньо урахував тяжкість вчиненого злочину, а саме, що такий злочин класифікується як тяжкий, тобто суд врахував обставину, якою прокурор обґрунтовує свої апеляційні вимоги. Також судом вірно враховано дані про особу обвинуваченого, який не судимий, а також наявність пом'якшуючих покарання обставин - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди; відсутність обтяжуючих покарання обставин.
З урахуванням викладеного вище колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 при призначенні йому покарання зі звільненням від його відбування на підставі ст.75 КК України з максимальним іспитовим строком 3 роки, оскільки обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдану шкоду, що свідчить про його позитивну соціально значиму поведінку після вчинення кримінального правопорушення.
При цьому колегія суддів враховує позицію потерпілого у справі, який просив суд не позбавляти волі ОСОБА_8 , який продовжує відшкодовувати йому шкоду, про що апеляційному суду надані розписки потерпілого.
За таких обставин доводи прокурора про необхідність для цього призначення лише реального відбування винним покарання у виді позбавлення волі не є переконливими.
Як слідує з положень ч.1 ст.75 КК України суд при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням враховує тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, виходячи з чого, колегія суддів вважає, що сама лише тяжкість вчинених обвинуваченим злочинів не є безумовною підставою для висновку про не можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Інших даних, які б свідчили про неправильність призначеного судом ОСОБА_8 згідно вироку покарання та постановлення рішення про звільнення винного від його відбування, апеляційна скарга прокурора не містить і під час апеляційного розгляду в даному кримінальному провадженні встановлено не було.
Керуючись ст.ст.404, 407 КПК, колегія суддів,
вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 січня 2014 року відносно ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 - без задоволення.
Головуючий :
Судді :