Справа№2-753/07
9 жовтня 2007 року м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
· головуючого - Жилки О.М. ,
· при секретарях - Каленіченко В.О., Шпак Н.О., Матусевич І.Р.,
за участю представника позивача Бови Є.Ю., відповідача ОСОБА_1., представника відповідача ОСОБА_2., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного банку (далі АКБ) „ТАС-Комерцбанк" до ОСОБА_1про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення боргу, -
Позивач звернувся з позовом до суду з вимогою достроково розірвати з ОСОБА_1кредитний договір та стягнення з останнього заборгованності за цим договором, посилаючись на те, що відповідач невиконує свої зобов'язання щодо погашення кредиту та відсотків, в зв'язку з чим, виникла заборгованність на вказану в позові суму.
В позовній заяві та в судовому засіданні представник позивача зазначив, що 13 липня 2005 року між АКБ „ТАС-Комерцбанк" та відповідачем був укладений кредитний договір №063.18/001, відповідно до якого позивач надав останньому строком на три роки кредит на суму 9740 доларів США для придбання автомобіля, а відповідач зобов'язався повернути його у зазначені терміни, сплатити проценти за користування кредитом і комісію, передбачені зазначеним договором. На виконання забезпечення зобов'язання 13.07.2005 року був укладений договір застави, відповідно до якого, відповідач передає в заставу позивачу належне йому на праві власності автомобіль марки ГАЗ-31105 ЗНГ, 2005 року випуску, кузов НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2. Свій обов'язок, зазначив представник позивача, позивач виконав належним чином, а саме, 14.07.2005 року через Полтавську філію вказаного вище банку надав ОСОБА_1гроші в сумі 9740 доларів США, і з цього часу у відповідача виник обов'язок, повернути кредит, сплатити відсотки та комісію відповідно до встановленого графіку. Разом з тим, зазначив представник позивача, відповідач свій обов'язок належним чином не виконував, а саме, порушував графік повернення кредиту, відсотків та комісії за користування кредитними коштами. В зв'язку з цим, пояснив представник позивача, позивачем проводилась претензійна робота з відповідачем, після чого, за погодженням з останнім, предмет застави (автомобіль) був реалізований, і відповідач погасив частину заборгованості на суму 4812, 71 доларів США. Посилаючись на те, що відповідач з кінця 2006 року взагалі перестав погашати кредит, представник позивача просив суд: достроково розірвати кредитний договір №063.18/001 від 13.07.2005 року укладений між АКБ „ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1, а також, стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за вказаним договором: 3000 доларів США (15 150 гривень) - заборгованості за кредитом; 513 доларів США (2590, 65 гривень) - пені за порушення строків повернення кредиту; 62 долари США (313, 10
гривень) - пені за порушення строків повернення відсотків; та 116 доларів США (585, 80 гривень) - відсотків за кредитом, а всього, - 3691 долар США, що по курсу НБУ станом на 12.03.2007 року становить - 18 639 грн. 55 коп. Крім того, просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на загальну суму 216 грн. 40 коп.
Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував повністю та пояснив, що дійсно 13.07.2005 року між ним та позивачем було укладено зазначений вище договір відповідно до якого банк надав йому кредит для придбання автомобіля на суму 9740 доларів США із строком погашення три роки, а він, відповідач, зобов'язувався його повернути позивачу у встановлені строки та сплатити відсотки та комісію за користування кредитом відповідно до встановленого графіку. Разом з тим, пояснив відповідач, у нього виникли фінансові проблеми, в зв'язку з чим, він погашав кредит та відсотки з порушенням графіку. Крім того, зазначив останній, працівники банку запропонували йому повернути автомобіль банку для того, щоб владнати якісь питання з головним офісом банку, а про те, що автомобіль буде продано йому ніхто не повідомляв.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував повністю, посилаючись на те, що банк не мав права реалізовувати автомобіль без згоди відповідача, а автомобіль був реалізований за ціну, яка нижче ринкової.
Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що 13 липня 2005 року між АКБ „ТАС-Комерцбанк" та відповідачем був укладений кредитний договір №063.18/001AV-5, відповідно до якого позивач надав останньому строком на три роки кредит на суму 9740 доларів США для придбання автомобіля марки ГАЗ-31105 ЗНГ, 2005 року випуску, а відповідач зобов'язався повернути його у зазначені терміни, сплатити проценти за користування кредитом і комісію, передбачені зазначеним договором. На виконання забезпечення зобов'язання за вказаним вище кредитним договором 13.07.2005 року між відповідачем та позивачем був укладений договір застави, відповідно до якого, відповідач передає в заставу позивачу належний йому на праві власності автомобіль марки ГАЗ-31105 ЗНГ, 2005 року випуску, кузов НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2.
Як вбачається із оголошеного в судовому засіданні кредитного договору та додатку до нього, позивач надає відповідачу кредит у сумі 9740 доларів США, а останній зобов'язується погасити кредит в термін три роки рівними платежами, а саме, по 271 дол. США щомісяця зі сплатою відсотків у розмірі 13, 4 та сплатою комісії у розмірі 1 відсотка від розміру кредиту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 530 цього ж кодексу визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із оголошених в судовому засіданні квитанцій про переказ готівки та розрахунку наданого банком, з яким відповідач в судовому засіданні погодився, вбачається, що ОСОБА_1 сплатив відповідачу 6739, 76 дол. США в рахунок погашення тіла кредиту та 1697, 24 дол. США - відсотки за користування кредитом.
Крім того, судом встановлено, що відповідач, починаючи з грудня 2005 року, неналежним чином виконував свої обов'язки щодо погашення кредиту та відсотків, а з листопада 2006 року перестав погашати кредит взагалі. В зв'язку з цим, позивачем надсилались відповідачу листи та повідомлення про зміну умов договору щодо збільшення відсотків та нарахування пені. За згодою відповідача банком, через працівника останнього, було реалізовано заставне майно, а саме автомобіль, який позивач придбав за отриманий кредит, а виручені від продажу кошти у сумі 4850 дол. США були перераховані на погашення ОСОБА_1заборгованості по кредиту.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 цього ж кодексу, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Статтею 549 цього ж кодексу встановлено неустойку у формі пені, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Як вбачається із оголошених в судовому засіданні претензійних листів, позивач належним чином повідомляв відповідача про порушення останнім умов кредитного договору та вимагав погашення ним кредитної заборгованності.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить: 3000 дол. США (15 150 гривень) - заборгованість за кредитом; 513 доларів США (2590, 65 гривень) - пеня за порушення строків повернення кредиту; 62 долари США (313, 10 гривень) - пеня за порушення строків повернення відсотків; та 116 доларів США (585, 80 гривень) - відсотки за кредитом, а всього, - 3691 долар США, що по курсу НБУ станом на 12.03.2007 року становить - 18 639 грн. 55 коп.
Свідок ОСОБА_3, працівник банку „ТАС-Комерцбанк", пояснив суду, що в листопаді 2006 року, за дорученням ОСОБА_1, він реалізував автомобіль „Волга" громадянину ОСОБА_4 за 4850 дол. США, які були перерахованні останнім на рахунок банку для пошашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед банком. Крім того, розповів свідок, що він повідомляв ОСОБА_1 про те, за яку суму він продав його автомобіль.
Свідок ОСОБА_5, працівник банку „ТАС-Комерцбанк", пояснив суду, що у 2005 році ОСОБА_1 взяв у банку кредит для придбання автомобіля і через деякий час у нього виникли проблеми щодо його погашення, а працівники банку постійно йому телефонували та пропонували погасити кредит. Разом з тим, розповів свідок, ОСОБА_1 не міг вчасно сплачувати заборгованість за кредитним договором, в зв'язку з чим, зазначений вище автомобіль, який був частково зношений та пошкоджений в ДТП, був реалізований через працівника банку за дорученням ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_6, пояснив суду, що в липні 2005 році ОСОБА_1 взяв у банку кредит для придбання автомобіля „Волга", а він, як начальник відділу безпеки банку „ТАС-Комерцбанк" перевіряв кредитоспроможність відповідача. В зв'язку з тим, що відповідач перестав сплачувати кредит та виявилось, що автомобіль був пошкоджений в результаті ДТП, розповів свідок, ОСОБА_1було запропоновано, а останній погодився, що його автомобіль буде реалізовано через працівника банку, а виручені кошти підуть на погашення його кредитної заборгованості.
Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що ним в листопаді 2006 року по біржовій угоді було придбано автомобіль „Волга" за 4850 дол. США, які він вніс на рахунок банку „ТАС-Комерцбанк". Крім того, пояснив ОСОБА_4, зазначений автомобіль був в занедбаному
стані.
Оцінивши зібрані по справі докази та викладені вище обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обгрунтованими, а тому, підлягають до задоволення в повному обсязі.
Також, зазначеними вище доказами спростовуються твердження відповідача щодо невизнання ним позову, оскільки, в судовому засіданні було встановлено, що відповідач добровільно погодився реалізувати, через працівника банку його автомобіль для того, щоб частково погасити кредитну заборгованність перед банком, в зв'язку з чим, надав останньому відповідне доручення, яке, як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1, він добровільно надавав ОСОБА_3у в присутності нотаріуса, і ніякого тиску на нього з боку працівників банку не чинилось.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПКУкраїни, суд,
Позов Акціонерного комерційного банку „ТАС-Комерцбанк" - задовільнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1на користь Акціонерного комерційного банку „ТАС-Комерцбанк" - 18639 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять дев'ять) гривень 55 коп.3аборгованості за кредитним договором.
Крім того, Стягнути з ОСОБА_1на користь Акціонерного комерційного банку „ТАС-Комерцбанк" - 186 грн. 40 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області, через суд першої інстанції, шляхом подачі на протязі 10 днів з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги в 20-ти денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження.