справа №2-4761/07/18
01 жовтня 2007 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бородіної Н.М.,
при секретарі Вітковської О.А,,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, -
встановив:
Позивачка, ОСОБА_1., звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем - ОСОБА_2., посилаючись на те, що протягом спільного проживання між ним та дружиною було відсутнє взаємопорозуміння, виникали суперечки з різних питань. У подружжя різні погляди на сімейне життя. Неодноразові спроби примиритися не дали позитивних результатів. Примирення з відповідачем позивач вважає не можливим.
Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, вказує, що згод на те, що неповнолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, після розірвання шлюбу, залишить проживати з позивачкою.
Згідно з ч. 4 ст.. 130 ЦПК України в разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди в порядку, встановленому статтею 174 ЦПК України суд виносить рішення в попередньому засіданні.
Суд, вислухавши позивача, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:
Сторони зареєстрували шлюб 28.02.1992 року. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На протязі останніх років спільного проживання між сторонами було відсутнє взаєморозуміння, виникали суперечки з різних питань, шлюбно-сімейні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, з січня 2006 року проживають окремо.
Суд вважає, що в наданні сторонам строку для примирення немає підстав, оскільки встановлено, що подальше сумісне життя та збереження шлюбу неможливо.
Спору про майно сторони не мають.
Дочка після розірвання шлюбу залишиться проживати з ОСОБА_1.
Таким чином, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, встановивши, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам обох сторін, вважає за необхідне позов задовольнити.
Клопотання позивача, стосовно покладення подальших витрат пов'язаних з розірванням шлюбу на відповідача підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 212, 215, 218, 224 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд,
вирішив: Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 28.02.1992 року у Київському відділу ЗАГС м.Харкова , актовий запис НОМЕР_1
Стягнути з ОСОБА_2. при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито на користь держави в сумі 17 (сімнадцять) гривень, ОСОБА_1. - від витрат звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження рішення суду та шляхом подачі протягом 20 днів після подачі вказаної заяви апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.