ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________
"29" січня 2009 р.
Справа № 16/567/08
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Шевченко В.В.
Мирошниченко М.А.
при секретарі - Волощук О.О.,
за участю представників:
Від позивача: ОСОБА_2
Від відповідача: Скалов С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 12.11.2008 року
у справі № 16/567/08
за позовом: приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1
до відповідача: Приватного підприємства “Остам - Мик”
про стягнення 54 095 грн.
У жовтні 2008 року приватний підприємець - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до приватного підприємства “Остам - Мик” про стягнення завданих збитків у розмірі 54095 грн. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 84 на централізовану охорону майна на об'єкті від 17.04.2006 року відповідач зобов'язався забезпечити охорону майна позивача, прийнятого під охорону, від розкрадання і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт - салон кліматичних систем “Брілліон”, де знаходиться майно, що охороняється. В період з 17:35 год. 26.05.2007 року по 19:00 год. 28.05.2007 року сторонні особи проникли в салон кліматичних систем “Брілліон”, що охоронявся відповідачем, і викрали звідти майно, яке належало позивачу на загальну суму 54095 грн., що підтверджується постановою слідчих органів від 05.06.2007р. про порушення кримінальної справи. Оскільки відповідач не забезпечив охорону майна позивача і в добровільному порядку відшкодовувати завдані в результаті невиконання своїх зобов'язань за договором збитки відмовився, позивач на підставі ст. ст. 22, 526, 611, 623 ЦК України та ст. ст. 193, 216, 218, 224, 225 ГК України просив про задоволення позову.
ПП “Остам - Мик” позов не визнало посилаючись на те, що воно не порушувало умови договору № 84 від 17.04.2006р., отже відсутня протиправна поведінка відповідача, як необхідного елементу складу цивільного правопорушення, окрім того позивачем не доведено належними і допустимими доказами факт завдання йому збитків внаслідок крадіжки з магазину та їх розмір, що виключає відповідальність охорони, навіть за умови доведеності факту порушення умов договору.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.11.2008 року у справі (суддя -Фролов В.Д.) у задоволенні позову відмовлено. Суд мотивував своє рішення тим, що позивачем не доведено факт неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо забезпечення охорони майна, так як останній не міг дізнатися про проникнення сторонніх осіб у приміщення магазину через не спрацювання сигналізації, що сталося з причин, які не залежали від відповідача. Таким чином, підстави майнової відповідальності відповідача, у розумінні ст. 224 ГК України та п. 6.1 договору, відсутні. Окрім того, позивачем не доведено звернення до відповідача з письмовою заявою про завдані збитки згідно з умовами п. 6.4 договору, яким встановлено порядок визначення розміру збитків - лише спільно з “охороною” та на підставі даних бухгалтерського обліку, і цей порядок не було дотримано позивачем. Згідно з п. 7.2 договору “охорона” звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено замовником самостійно, без участі уповноважених представників охорони, при відсутності письмового повідомлення останньої про час визначення розміру збитків та зняття залишків матеріальних цінностей.
В апеляційній скарзі приватний підприємець ОСОБА_1 вважаючи рішення господарського суду першої інстанції таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме: ст. ст. 22, 610, 611, 623, 978 ЦК України, ст. 224 ГК України, окрім того, судом неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а висновки викладені у рішенні не відповідають дійсності, просить зазначене рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення вказуючи на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
За правилами встановленими ч. 3 ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалася перерва до 29.02.2009р.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 17.04.2006 року між приватним підприємством “Остам - Мик” (охорона) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (замовник) було укладено договір № 84 на централізовану охорону майна на об'єкті, відповідно до якого замовником передано, а охороною прийнято під охорону майно, що знаходиться на об'єктах, перерахованих в дислокації - розрахунку (додатки 1, 2 до договору).
Умовами даного договору визначено, що охорона майна, що знаходиться на об'єкті, здійснюється у дні і години, вказані у дислокації - розрахунку; система охорони майна на об'єктах визначається охороною і узгоджується з замовником. Вказівки охорони по виконанню встановленого режиму охорони, впровадженню та утриманні сигналізації є обов'язковими для замовника; періодом охорони вважається час з моменту прийому майна, що знаходиться на об'єкті, під охорону охороною, до його зняття з охорони замовником; за цим договором охорона зобов'язана забезпечити охорону майна замовника, прийнятого під охорону, від розкрадання і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт, де знаходиться майно, що охороняється (при спрацюванні сигналізації охорона прибуває на об'єкт через 3 хвилини, в складі двох охоронців, які приймають всі міри по присіканню протиправних дій правопорушників); в разі крадіжки майна, що знаходиться на об'єкті, збитки замовнику визначаються згідно з бухгалтерським обліком; за цим договором замовник зобов'язаний визначати діючі телефонні лінії зв'язку для підключення сигналізації на пульти централізованої охорони; вживати заходів до своєчасного ремонту телефонного зв'язку та мережі електроживлення, до яких підключена сигналізація; охорона несе майнову відповідальність за прямі дійсні збитки, заподіяні замовнику внаслідок неналежного виконання охороною договірних зобов'язань, в межах балансової вартості майна на об'єкті, визначеної в дислокації - розрахунку, за умов: крадіжки майна у період його охорони; факти вини охорони у допущенні крадіжки, а також знищенні або пошкодженні майна замовника, що охороняється, сторонніми особами, які проникли на об'єкт, в разі виникнення спору встановлюються судом; при наявності письмової заяви замовника про заподіяні збитки внаслідок невиконання охороною своїх зобов'язань уповноважені представники охорони зобов'язані брати участь у визначенні розміру цих збитків та в знятті залишків товарно - матеріальних цінностей, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку на день події. Зняття залишків товарно - матеріальних цінностей повинно бути проведено терміново по прибуттю представників сторін на місце події; охорона звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено замовником самостійно без участі уповноважених представників охорони, при відсутності письмового повідомлення останньої про час визначення розмірів збитків та зняття залишків товарно - матеріальних цінностей.
Згідно з дислокацією, яка є додатком № 1 до договору, відповідачем було прийнято під охорону майно на об'єкті “салон кліматичних систем”, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 38/1.
Як випливає із постанови про порушення кримінальної справи від 05.06.2007 року, винесеної органом дізнання, у період часу з 17:35 год. 26.05.2007 року по 19:00 год. 28.05.2007 року невстановлена особа шляхом зламу врізного замка вхідної двері до магазину “Брілліон” по вул. Декабристів, 38/1, кв. 2 в м. Миколаєві, проникла в магазин і таємно викрала кондиціонери та їх комплектуючі, що належать ОСОБА_1, на загальну суму 54095 грн. За фактом таємного викрадення майна ОСОБА_1 невстановленою особою органом дізнання порушено кримінальну справу.
Претензією від 11.06.2007 року позивач повідомив відповідача про здійснену крадіжку товарно - матеріальних цінностей з салону кліматичних послуг “Брілліон” та виклав вимогу протягом трьох діб з часу отримання цієї претензії відшкодувати збитки у розмірі 54095 грн.
Листом від 14.06.2007 року відповідач зазначену претензію відхилив посилаючись на порушення позивачем умов п. 6.5 договору, позаяк за відсутності бухгалтерського обліку неможливо встановити реальний розмір збитків, і запропонував надати вартість викраденого майна по закупівельним цінам.
За захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача збитків у розмірі 54095 грн., завданих внаслідок невиконання останнім своїх обов'язків передбачених договором № 84 від 17.04.2006р. щодо охорони майна, що належить позивачеві.
За вимогами ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 цього Кодексу визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно до приписів ст. 614 вказаного Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Отже, відповідно до наведених статей закону, притягнення учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, до цивільно - правової відповідальності у вигляді стягнення збитків можливе лише за наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно - правової відповідальності:
1. протиправна поведінка, яка виражена у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання;
2. наявність збитків у майновій сфері кредитора;
3. причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4. вина боржника.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Як встановлено господарським судом першої інстанції, за умовами укладеного сторонами договору зв'язок між охоронюваним об'єктом та пультом централізованої охорони забезпечується за допомогою діючої лінії телефонного зв'язку (п. 5.1.7). Наявними у справі матеріалами, а саме: протоколом допиту в якості свідків електромонтерів ОСОБА_3, ОСОБА_4, рапортом абонента - магазину “Брілліон”, письмовими поясненнями операторів відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтверджується, що в під'їзді будинку, в якому знаходиться охоронюваний об'єкт - салон кліматичних систем, була обрізана телефонна лінія, по якій забезпечується зв'язок об'єкта з пультом централізованої охорони, внаслідок чого сигналізація на пульті за період з 17:35 год. 26.05.2007 року до 13:45 год. 29.05.2007р. в момент проникнення на об'єкт невідомих осіб не спрацювала. Зазначений факт не заперечується і позивачем.
За умовами п. 5.1.7 договору визначати діючі телефонні лінії зв'язку для підключення сигналізації встановленої на об'єкті на пульти централізованої охорони; вживати заходів до своєчасного ремонту телефонного зв'язку та мережі електроживлення, до яких підключена сигналізація, зобов'язаний саме позивач, а обов'язку охорони забезпечувати або контролювати роботу телефонної лінії під час знаходження об'єкта під охороною договором не передбачено.
Отже, відповідачем не порушено свого договірного обов'язку щодо прибуття на об'єкт охоронців через 3 хвилини з моменту спрацювання сигналізації, оскільки він не міг дізнатися про проникнення сторонніх осіб у приміщення салону кліматичних систем через те, що сигналізація не спрацювала з причин, які не залежалі від нього.
Окрім того, як вже було зазначено вище, за умовами п. п. 6.4, 7.2 договору при наявності письмової заяви замовника про заподіяні збитки уповноважені представники охорони зобов'язані брати участь у визначенні розміру цих збитків та в знятті залишків товарно - матеріальних цінностей, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку на день події. Охорона звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено замовником самостійно без участі уповноважених представників охорони, при відсутності письмового повідомлення останньої про час визначення розмірів збитків та зняття залишків товарно - матеріальних цінностей.
Належних доказів, які б свідчили про те, що відповідно до вказаних умов договору позивач звертався до відповідача з письмовою заявою про заподіяні збитки внаслідок невиконання останнім своїх зобов'язань і що уповноважені представники відповідача брали участь у визначенні розміру таких збитків та в знятті залишків товарно - матеріальних цінностей, позивачем до суду не подано і таких доказів у справі не міститься.
Окрім того, за змістом п. 6.5 договору розмір збитків має бути підтверджений відповідними документами та розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів, складеними за участю охорони та звіреними з бухгалтерськими даними. Між тим, бухгалтерський облік у позивача відсутній, що ним не заперечується.
Надані позивачем в обгрунтування пред'явлених вимог акт інвентаризації та акт викраденого обладнання станом на 28.05.2007р. підставно господарським судом не були прийняті до уваги, оскільки всупереч умовам договору складені позивачем односторонньо, без участі уповноважених представників відповідача. Таким чином, дійсний розмір завданих збитків позивачем не доведено за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування.
Отже, з викладеного випливає, що відповідач взятих на себе зобов'язань щодо охорони об'єкта не порушував і не може нести відповідальність у зв'язку з відсутністю його вини (умислу або необережності), а за умовами договору звільняється від матеріальної відповідальності за збитки, спричинені замовнику, оскільки судом встановлено, що позивач в порушення умов договору визначив розмір своїх збитків самостійно, без участі уповноважених представників відповідача і до останнього з письмовим повідомленням щодо направлення своїх представників для проведення інвентаризації та визначення розміру збитків не звертався.
Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Безпредметне посилання скаржника в обгрунтування своїх доводів на ст. 978 ЦК України, не заслуговує на увагу, оскільки зазначена стаття закону містить лише загальне визначення договорів про надання послуг з охорони та вказує на мету укладення таких договорів - забезпечення недоторканості особи чи майна, які охороняються, але не визначає ні способу здійснення охорони майна, ані конкретних обов'язків охоронця та володільця.
Не приймаються до уваги також наведені скаржником питання щодо неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, зокрема, про неврахування пояснень ОСОБА_1 і ОСОБА_8 щодо відмови представника відповідача, який прибув на місце події, від складення акту викраденого майна, оскільки по - перше: згідно з умовами п. 6.4 договору про це має бути письмова заява замовника, а по друге: за відсутності підпису уповноваженого представника охорони на актах викраденого обладнання та інвентаризації будь - які усні чи письмові пояснення не можуть доводити складання цих актів за участю представника охорони або ж ухилення останнього від складання таких документів.
Надані позивачем накладні та товарні чеки можуть доводити лише придбання позивачем певного товару у певних осіб, але самі по собі не свідчать, що саме цей товар знаходився у приміщенні салону кліматичних систем на момент вчинення крадіжки. До того ж, згідно з умовами п. п. 6.4, 6.5 договору розмір збитків повинен встановлюватися на підставі даних бухгалтерського обліку, а як встановлено господарським судом першої інстанції та не заперечується скаржником, у нього бухгалтерський облік відсутній. Відтак, зазначені документи правильно місцевим господарським судом не прийняті до уваги.
Також колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що постанова органу дізнання про порушення кримінальної справи не може сама по собі доводити розмір збитків, завданих позивачеві крадіжкою, оскільки перелік викраденого майна складений позивачем одноособово, отже, у постанові зазначений фактично зі слів позивача. Господарський суд у рішенні надав цій постанові належну юридичну оцінку.
Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що в процесі розгляду даної справи фактичні її обставини були встановлені місцевим господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наданих сторонами в обґрунтування своїх доводів і заперечень доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та є безпідставними, оскільки зводяться до намагання бездоказово переоцінити встановлені судом обставини, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,
Рішення господарського суду Миколаївської області від 12.11.2008 року у справі № 16/567/08 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Бєляновський В.В.
Судді Мирошниченко М.А.
Шевченко В.В.