21 травня 2009 року о 10 год., 09 хв.
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.
секретар судового засідання Черній Ю.Л.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-2356/09/1370
за позовом
Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах громадянина Лазара Володимира Романовича від прокуратури - Майорчак В.М. (посвідчення № 22 від 31.08.2006 року)
до
Військової частини А 4514, представник - ОСОБА_1(доручення № 567 від 20.05.2009 року)
про
стягнення заборгованості по виплаті підйомної допомоги в сумі 1108,25 грн.
Позивач - Заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах ОСОБА_2звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А 4514 про стягнення заборгованості по виплаті підйомної допомоги в сумі 1108,25 грн.
Позивач, позовні вимоги обґрунтовує наступним: в порушення ст. 9/1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ОСОБА_2. не виплачено підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця, який переїжджає на нове місце військової служби.
Заступник військового прокурора Львівського гарнізону в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов повністю, з підстав зазначених в позовній заяві.
ОСОБА_2. в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив суд задоволити позов повністю.
Позиція відповідача викладена у поданому 21.05.2009 року запереченні на позовну заяву. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав того, що виплата підйомної допомоги не фінансуються в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд -
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з наступними змінами і доповненнями, КАС України.
При прийняті постанови суд виходить з того, що - ОСОБА_2. , з 28.10.2002 року перебуває на військовій службі.
На підставі наказу командира військової частини А 2678 від 27.11.2008 року № 242, рядового ОСОБА_2переміщено для подальшого проходження військової служби у розпорядження командира військової частити А 1277.
На підставі наказу командира військової частини А 1277 від 28.11.2008 року № 166, рядового ОСОБА_2призначено на посаду начальника звукозаписуючої станції відділення телекомунікаційних мереж, ВОС - 432451А, який прибув з військової частини А 2678.
Згідно ст. 1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави,
спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 1/1. цього ж Закону, законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Згідно ст. 1/2 цього ж Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. Нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними.
Згідно ст. 2 цього ж Закону, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Згідно ст. 3 цього ж Закону, його дія поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Згідно ст. 4 цього ж Закону, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно ч. 3 ст. 9/1 цього ж Закону при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується:
1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;
2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.
Згідно листа військової частини А 4514 від 30.12.2008 року за № 196 на підставі розпорядження Начальника фінансово-економічного управління Західного оперативного командування № 29/2/1226 від 07.06.2006 року військова частина А 1277 перебуває на фінансовому забезпечені в військовій частині А 4514, у які не виплачено підйомної допомоги рядовому ОСОБА_2. в сумі 1108,25 грн.
Таким чином, ОСОБА_2у відповідності до норм законодавства, що діяли на момент переїзду на нове місце військової служби має право на отримання підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення, а відтак у суду є законні підстави для задоволення позову позивача про стягнення з військової частини А 4514 на користь ОСОБА_2. 1108,25 грн. заборгованості по виплаті підйомної допомоги.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Стягнути з військової частини А 4514 (ЄДРПОУ 07531485, м. Львів, вул. Городоцька, 40, р/р 35211001009082 в ГУДКУ Львівській області, МФО 825015) на користь ОСОБА_2(ідентифікаційний номер 3091223250, м. Львів, вул. Батуринська, 2) 1108,25 грн. заборгованості по виплаті підйомної допомоги.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга
на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гавдик З.В.