справа № 2а-2867/09/1370
27 травня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Запотічного І.І.,
при секретарі - Бурдіні С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1022 про визнання неправомірною відмову у наданні соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А 1022 та просить, з наведених у позовній заяві підстав, визнати неправомірною відмову відповідача у наданні соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язати надати таку відпустку.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Позивач, старший лейтенант ОСОБА_1., з 2007 року працює у Військовій частині А 1022 на посаді начальника служби пального та мастильних матеріалів. 06.06.2006 року одружився з ОСОБА_2 яка працює на станції швидкої та невідкладної медичної допомоги м. Івано-Франківська на посаді молодшої медичної сестри. У їхньому шлюбі народилось двоє дітей -ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження від 06.06.2007 р. НОМЕР_1)) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2. (свідоцтво про народження від НОМЕР_2).
У зв'язку з тим, що дружина позивача, ОСОБА_2., 19.02.2009 р. вийшла на роботу, виникла необхідність другому з подружжя взяти відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. За таких обставин, відповідно до ст.. 18 Закону України «Про відпустки», позивач подав відповідачу рапорт від19.02.2009 р. про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також довідку про те, що його дружина вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки та довідку з Управління праці та соціального захисту населення Тисменицької райдержадміністрації про те, що ОСОБА_2. починаючи з 19.02.2009 р. не перебуває у них на обліку та не отримує допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Однак, 16.03.2009 р. позивач, ОСОБА_1., отримав відмову відповідача у наданні вказаної відпустки.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1. навів пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач, Військова частина А 1022, у письмовому обґрунтуванні відмови старшому лейтенанту ОСОБА_1. у наданні соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку від 16.03.2009р. № 549, зазначає, що штат Військової частини А 1022 не передбачає посади помічника начальника служби ПММ, який міг би на період соціальної відпустки начальника служби ПММ, старшого лейтенанта ОСОБА_1., виконувати його обов'язки. Крім цього, тривала соціальна відпустка по догляду за дитиною начальника служби ПММ (два роки і шість місяців) негативно вплине забезпечення частини ПММ та матеріальними засобами, їх правильне використання та утримання ВТ ПММ в порядку та належному стані; на підготовку в частині водія-машиніста заправної машини та начальника сховища ПММ; на бойову та мобілізаційну готовність служби ПММ; на спецпідготовку, військову дисципліну та морально-психологічний стан особового складу служби. Відповідач зазначає також і те, що близькі родичі старшого лейтенанта ОСОБА_1. за своїм станом здоров'я та матеріальним становищем здатні, при потребі, допомогти його дружині у вихованні дітей. Тому, з огляду на наведене та керуючись ст.. ст.. 1-4, 11, 16, 82 Статуту Внутрішньої служби Збройних сил України, відповідач у наданні вказаної відпустки ОСОБА_1. відмовив.
Командир військової частини А 1022 підполковник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, наведених у письмовій відмові від 16.03.2009 р. № 549, просив у позові відмовити .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст.. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 18 Закону України «Про відпустки», після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину.
На виконання вимог чинного законодавства України, ОСОБА_1. подав командуванню військової частини А 1022 рапорт від 19.02.2009 року за вх. № 370 про надання йому соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ксерокопія є в матеріалах справи), а також довідку від 25.02.2009 р. № 206, видану Тисменицькою райдержадміністрацією Івано-Франківської області його дружині - ОСОБА_2., про те, що вона не перебуває у них на обліку та не отримує допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ксерокопії свідоцтва про народження відНОМЕР_2та свідоцтва про шлюб від червня 2006р.НОМЕР_3
За таких обставин, відмова відповідача у наданні ОСОБА_1. соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з підстав, наведених у письмовому обґрунтуванні від 16.03.2009 р. № 549 суперечить вимогам, встановлених Конституцією України, Законом України «Про відпустки», Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а тому є неправомірною.
Згідно ч. 3 ст. 162 КАС України, суд при вирішенні справи може прийняти постанову , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача видати наказ про надання соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд приходить до переконання, що вирішення даного питання належить до компетенції відповідача, тому у даному випадку суд зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання йому відпустки для догляду за донькою -ОСОБА_1до досягнення нею трирічного віку.
З огляду на наведене та керуючись Законом України «Про відпустки», ст.ст. 2, 4, 7, 14, 23, 71, 72, 86, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Військової частини А 1022 щодо відмови ОСОБА_1у наданні соціальної відпустки по догляду за донькою -ОСОБА_1до досягнення нею трирічного віку.
Зобов'язати Військову частину А 1022 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання йому відпустки для догляду за донькою -ОСОБА_1до досягнення нею трирічного віку.
Стягнути з Військової частини А 1022 на користь ОСОБА_1 1,70 грн. судового збору.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І. І. Запотічний
Повний текст постанови виготовлено 03.06.2009 р.