Справа №2а-420
2009 року
06 квітня 2009 року м.Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого - судді Нікандрової С.О.
при секретарі Олійник М.Ю.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання неправомірними дій у зв'язку з відмовою в нарахуванні пенсії за вислугою років, -
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області, у якому зазначила, що відповідно до ст.52, п «е» статті 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона має право на пенсію за вислугу років, оскільки її педагогічний стаж складає більш ніж 25 років 7 місяців 17 днів. 28.01.2008 року позивач звернулася до відповідача з заявою про оформлення пенсії за вислугу років, проте відповідач відмовив в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного педагогічного стажу, зокрема, не зарахований стаж роботи 6 років 8 місяців 21 днів на посаді вихователя Дніпрорудненського індустріального технікуму за період з 02.06.1996 року по 22.05.2003 року. Враховуючи викладене, позивач просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Василівському районі Запорізької області у зв'язку з відмовою в нарахуванні пенсії за вислугу років з 28.01.2008 року та зобов'язати відповідача провести нарахування та сплатити позивачу пенсію за вислугу років починаючи з 28.01.2008 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечив мотивуючи тим, що 28.01.2008 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду у Василівському районі з заявою про призначення їй пенсії за вислугу років згідно п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Протоколом засідання комісії з пенсійних питань при управлінні Пенсійного фонду України в Василівському районі №65 від 14.02.2008 року в призначенні позивачу пенсії за вислугу років відмовлено за недостатністю спеціального стажу. Оскільки посада вихователя Вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації відсутня в Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення й посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затв. постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року, робота позивача на посаді вихователя Дніпрорудненського індустріального технікуму за період з 02.06.1996 року по 22.05.2003 року не зарахована в спеціальний стаж для призначення пенсії за вислугу років.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ч.2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України « Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду » №497 від 11.04.2000 року пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затверджений указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 року Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Згідно пп.7 п.2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду і призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державного управління, їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст.55 Конституції України кожний має право оскаржити в суді неправомірні рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно п.2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п.16 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» гарантовано право громадян на державне пенсійне забезпечення. Право окремих категорій громадян на пенсію за вислугу років визначено ст. 51 зазначеного Закону.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.
Відповідно до пункту «е» статті 55 цього Закону, право на призначення пенсії за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабміном, незалежно від віку.
На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Право на призначення пенсії за вислугу років визначається Переліком, що діє на момент звернення за призначенням пенсії.
В ході судового розгляду встановлено, що 28.01.2008 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду у Василівському районі з заявою про призначення їй пенсії за вислугу років згідно п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Протоколом засідання комісії з пенсійних питань при управлінні Пенсійного фонду України в Василівському районі №65 від 14.02.2008 року в призначенні позивачу пенсії за вислугу років відмовлено за недостатністю спеціального стажу у зв'язку з тим, що посада вихователя вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації відсутня в Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення й посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затв. постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року.
На момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії за вислугу років (січень 2008 року) чинною редакцією Переліку посада вихователя вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації не передбачена. Відсутня у Переліку і вказівка про поширення його дії на невизначене коло посад педагогічних працівників.
Таким чином, суд приходить до висновку, що період роботи позивача на посаді вихователя вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації в період з 02.06.1996 року по 22.05.2003 року, що складає 6 років 8 місяців 21 днів не може бути зарахований до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. Отже, не встановлено підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З урахуванням викладеного, рішення Управління Пенсійного фонду України у Василівському районі від 14.02.2008 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років є правомірним, оскільки займана позивачем посада вихователя вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації не входить до переліку посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати відносяться на рахунок позивача.
Керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 (зі змінами). ст.ст. 11, 71, 94, 161-163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання неправомірними дій у зв'язку з відмовою в нарахуванні пенсії за вислугою років - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Василівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з виготовлення постанови і поданням після цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Постанова виготовлена і підписана в повному обсязі 10.04.2009 року.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області С.О.Нікандрова