Справа №2а-1131
2009 року
14 травня 2009 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Нікандрової С.О.
при секретарі Рудник Ю.С.
за участю:
прокурора Тюканкіна О.О.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок щорічної державної допомоги до 5 травня, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, у якому зазначив, що він є інвалідом війни 2 групи, а з 14.08.207 року інвалідом війни 1 групи, що підтверджується відповідними посвідченнями, виданими Управлінням праці та соціального захисту населення. Згідно ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком. Проте відповідач провів виплату позивачу одноразової допомоги за 2006 році в сумі 330 грн., у 2007 році в сумі 360 грн., у 2008 році в сумі 500 грн., тобто в розмірах менших ніж передбачено законом. Враховуючи викладене, позивач просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав з 01.01.2006 року, визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної державної допомоги до 5 травня за 2006, 2007, 2008 роки.
В ході судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 надав доповнення до адміністративного позову, у якому мотивуючи тим, що у 2009 році йому виплачена одноразова допомога до 5 травня як інваліду війни 1 групи в сумі 540 грн., просив визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення та здійснити перерахунок та виплату йому щорічної допомоги в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.
В судовому засіданні прокурор, який вступив у справу відповідно до ст.60 КАС України на боці позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив. Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення прокурора, позивача, оголосивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ч.2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державного управління, їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи, а з 14 червня 2007 року - інвалідом війни 1 групи, що підтверджується відповідними посвідченнями від 15.04.2004 року та 14.08.2007 року.
Позивачем заявлені вимоги стосовно щорічної грошової допомоги як інваліду війни за 2006-2009 роки.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII ( в редакції, що діяла до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ») встановлена щорічна до 5 травня разова грошова допомога інвалідам війни у розмірах:
Інвалідам 1 групи - десяти мінімальних пенсій за віком;
Інвалідам 2 групи - восьми мінімальних пенсій за віком;
Інвалідам 3 групи - семи мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Згідно статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Відповідно до п.18 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни.
Згідно до ст.30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» у 2006 році виплата щорічної разової допомоги інвалідам війни 2 групи відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у розмірі 330 грн. Наведені норми до цього часу не визнані неконституційними . Відповідачем щорічна разова допомога позивачу виплачена за 2006 рік в сумі 330,00грн., за таких обставин, відповідач правомірно виплатив суму щорічної разової допомоги позивачеві за 2006 рік в сумі 330 грн.
Відповідно до пункту 13 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч.5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зупинено на 2007 рік. Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги інвалідам війни 2 групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була встановлена у розмірі 360 грн.
Згідно п.п. «б» п.п. 2 пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», розмір допомоги до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» №183 від 12.03.2008 року у 2008 році виплата разової грошової допомоги здійснюється інвалідам війни I групи у розмірі 500 гривень.
Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» №835-VI від 26.12.2008 року дія статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на 2009 рік не зупинялася і зміни до зазначеної статті не вносилися. Згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 18.03.2009 року виплата разової грошової допомоги передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у 2009 році здійснюється інвалідам війни I групи у розмірі 540 гривень.
З огляду на те, що п.13 ст.71, ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», п.п. «б» п.п. 2 пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» , передбачений менший розмір щорічної разової допомоги інвалідам війни , ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідач проводив відповідні виплати позивачу згідно з вищезазначеним порядком та розміром. Фактично відповідач виплатив позивачу щ орічну разову допомогу у 2006 році в сумі 330,00грн., у 2007 році в розмірі 360,00 грн., у 2008 році в сумі 500 грн., у 2009 році в сумі 540 грн.
Одночасно з тим, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення п.13 ст.71, ст.29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційними, у зв'язку з чим втратили чинність.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, неправомірність дій відповідача про нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2007 року в розмірі 360 гривень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», у 2008 року в розмірі 500 гривень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», у 2009 році в розмірі 540 гривень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» є очевидною, оскільки при розрахунку розміру щорічної разової допомоги слід керуватися вимогами ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Мінімальна пенсія за віком складала: у 2007році станом на 05.05.07р. - 410,06грн. згідно зі ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489 від 19.12.06р., у 2008 році станом на 05.05.2008 року - 481 грн. згідно зі ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» №107 від 28.12.2007 року, у 2009 році станом на 05.05.2009 року - 498 грн. згідно зі ст.55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. №835.
Таким чином, разова грошова допомога у 2007 році інваліду війни 2 групи ОСОБА_1 повинна становити 3280,48 грн. (410,06 х 8). З урахуванням виплаченої відповідачем щорічної разової допомоги в сумі 360 грн., позивачу недоплачена разова допомога в сумі 2820,48 грн.
Щорічна разова грошова допомога у 2008 році інваліду війни 1 групи ОСОБА_1 повинна становити 4810 грн. (481 х 10). З урахуванням виплаченої відповідачем щорічної разової допомоги в сумі 500 грн., позивачу недоплачена разова допомога в сумі 4310 грн.
Щорічна разова грошова допомога у 2009 році інваліду війни 1 групи ОСОБА_1 повинна становити 4980 грн. (498 х 10). З урахуванням виплаченої відповідачем щорічної разової допомоги в сумі 500 грн., позивачу недоплачена разова допомога в сумі 4440 грн.
Тобто відповідач повинен призначити і доплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня: за 2007 рік в сумі 2920,48 грн., за 2008 рік в сумі 4310 грн., за 2009 рік в сумі 4440 грн.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Таким чином, право позивача на отримання щорічної разової допомоги закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок призначення і виплати допомоги покладено саме на Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області.
Оскільки Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області проявило бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов'язку вчинити дії, пов'язані з перерахунком щорічної разової допомоги до 5 травня, суд вважає достатнім засобом захисту прав позивача зобов'язати відповідача вчинити дії щодо перерахунку щорічної разової допомоги відповідно до вимог ст.13 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .
На підставі викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації зробити перерахунок щорічної разової допомоги до 5 травня відповідно до частини 5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, за 2008 рік в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, за 2009 рік в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.2,13,17,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 30, 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст.ст.29,71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розділом ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, р ішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст.11, 71, 94, 161-163, 167 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок щорічної державної допомоги до 5 травня - задовольнити частково.
В изнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області щодо ненарахування та невиплати щорічної разової матеріальної допомоги до 5 травня за 2007 -2009 рики ОСОБА_1 - неправомірною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007 рік як інваліду війни 2 групи в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, за 2008, 2009 роки як інваліду війни 1 групи в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок щорічної державної допомоги до 5 травня за 2006 рік - відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови постановлені та проголошені у судовому засіданні 14 травня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена і підписана 18 травня 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Василівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дати її проголошення і поданням після цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області С.О.Нікандрова