Справа № 450/1541/13-к Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Доповідач - ОСОБА_2
28 лютого 2014 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши матеріали кримінального провадження № 12013150270000224 про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільне Криничанського р-ну Дніпропетровської обл., раніше не судимого, проживає на АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 286 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7
представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 грудня 2013 року,
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 грудня 2013 року на підставі ст. 47 КК України ОСОБА_10 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України та передано на поруки колективу комунального підприємства "Пустомитиводоканал" за умови, що він протягом року виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Органами досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що він 27 лютого 2013 року близько 09 год. 30 хв. на 14 км + 200 м автодороги Західний обхід м. Львова поблизу с. Сокільники Пустомитівського райну Львівської області, керуючи транспортним засобом марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п.п.1.5, 1.10, 2.3 д, 14.2 "в" Правил дорожнього руху України та здійснив зіткнення з транспортним засобом марки "ЗАЗ Ланос" номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8 . Внаслідок зіткнення водій ОСОБА_8 та пасажири транспортного засобу марки "ЗАЗ Ланос" ОСОБА_11 і ОСОБА_12 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.
На ухвалу суду прокурор ОСОБА_13 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_10 від відповідальності на підставі ст. 47 КК України, суд не врахував, що трудова угода укладена ним 11 листопада 2013 року, а клопотання про передачу ОСОБА_10 на поруки та звільнення його від кримінальної відповідальності оформлене в надто короткий проміжок часу, а саме 19 листопада 2013 року. Протягом такого короткого періоду трудовий колектив не мав можливості зробити належних висновків про здатність ОСОБА_10 виправдати довіру колективу та отримати позитивну характеристику. Вважає, що колективом підприємства безпідставно ініційовано клопотання про звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності, що в свою чергу призвело до ухвалення незаконного рішення.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора та представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на підтримку апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_10 , який апеляційну скаргу заперечив, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
При прийнятті рішення суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а викладені в ухвалі суду висновки не відповідають фактичним обставинам, що відповідно до п.2, п.4 ч.1 ст. 409 КПК України є підставами для скасування судового рішення.
Судове рішення про звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки ухвалене на неповно з'ясованих обставинах і не містить належних, достатніх мотивів та підстав його ухвалення, тобто є необґрунтованим і невмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки трудового колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України є правом, а не обов'язком суду.
Застосовуючи ст. 47 КК України, суд повинен впевнитися, що виправлення особи, яка вчинила злочин, можливе без застосування до неї кримінального покарання, а перебування цієї особи в колективі, який звернувся з клопотанням про передачу на поруки, сприятиме її виправленню.
З матеріалів справи вбачається, що 11 листопада 2013 року ОСОБА_10 був прийнятий на посаду машиніста КП "Пустомитиводоканал" на один рік, а з 10 грудня 2013 року на посаду обхідника водопровідно-каналізаційних мереж (т.2 а.с.116, 119).
Рішення про передачу ОСОБА_10 на поруки колективу підприємства було прийняте на загальних зборах трудового колективу КП "Пустомитиводоканал" 15 листопада 2013 року, тобто через чотири дні після прийняття ОСОБА_10 на роботу.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_10 не зміг чітко пояснити, в чому полягають його посадові обов'язки, а також повідомив суду, що зазначених у протоколі від 15 листопада 2013 року осіб, які виступали на загальних зборах колективу, він не знає.
Представник потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 на підтримку апеляційної скарги прокурора пояснила, що, будучи зарахованим на роботу в КП "Пустомитиводоканал", обвинувачений продовжує займатись адвокатською діяльністю, потерпілі заперечують проти звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності, завдана їм шкода не відшкодована, в зв'язку з чим потерпілим ОСОБА_8 в порядку цивільного судочинства пред'явлено позов.
З огляду на викладене та на обставини справи колегія суддів вважає, що у трудового колективу КП "Пустомитиводоканал" не було підстав для виявлення довіри ОСОБА_10 , який працював у колективі надто короткий час і фактично з колективом не знайомий.
За таких умов можливість виховного впливу колективу на обвинуваченого є сумнівною й підстав вважати, що перебування ОСОБА_10 у цьому трудовому колективі сприятиме його виправленню, немає.
Таким чином суд першої інстанції, звільнивши ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України, застосував закон, який не підлягав застосуванню, зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам, а судове рішення ухвалене без дотримання вимог кримінального та кримінального процесуального закону.
Враховуючи наведене, ухвалу суду про звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України та закриття кримінального провадження слід скасувати й призначити у Пустомитівському районному суді Львівської обл. новий розгляд матеріалів кримінального провадження № 12013150270000224 про обвинувачення ОСОБА_10 за ч.1 ст. 286 КК України.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора задоволити.
Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської обл. від 18 грудня 2013 року про звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України скасувати.
Призначити у Пустомитівському районному суді Львівської обл. новий розгляд матеріалів кримінального провадження № 12013150270000224 про обвинувачення ОСОБА_10 за ч.1 ст. 286 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4