Справа № 2-316/2009 рік
18 травня 2009 року Енергодарський міський суд Запорізької області
у складі головуючого судді: Дьяченко С.В,
при секретарі Сідельниковій О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар позовну заяву Кредитної спілки „Порада” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості та позовною заявою ОСОБА_2 до Кредитної спілки „Порада”, про визнання договору поруки недійсним, -
Позивач звернувся до суду з позовом, просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованості в сумі 9940,17 грн. за кредитним договором НОМЕР_1 від 20.07.2007 р., за договором поруки НОМЕР_1 від 20.07.2007 р., а також судові витрати на загальну суму 139,40 грн.
У обґрунтування своїх вимог вказав, що 20.07.2007 року між ним - позивачем по справі - Кредитною спілкою „Порада” і відповідачкою ОСОБА_1 . (надалі відповідач) був укладений кредитний договір НОМЕР_1 на 12 місяців, відповідно до якого, позивач надав відповідачу кредит в розмірі 5000 грн., згідно заяви відповідача про надання кредиту. Відповідно до умов зазначеного договору (п.3.1), плата (проценти) становить 0,1507% від суми залишку кредиту, за кожен день користування кредитом.
Відповідач зобов'язався повертати кредит та вносити плату (проценти) за користування ним згідно графіку повернення кредиту та внесення плати (процентів) за користування ним (п.3.2 договору кредиту).
Для забезпечення повернення кредиту були укладені договори поруки НОМЕР_1 від 20.07.2007 року (надалі - договір поруки) між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . (надалі - співвідповідачі), згідно якого співвідповідачі взяли на себе обов'язок відповідати за зобов'язання відповідача (п.п.1.1. договору поруки). Згідно умов договорів поруки співвідповідачі відповідають за зобов'язання відповідача в повному обсязі тобто: повернення кредиту, внесення плати (процентів) за користування кредитом, сплату додаткових процентів, відшкодування збитків, завданих позивачем невиконанням або неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору (п.п.3.2 договору поруки).
Посилаючись на норми статей 525, 526 ЦК України, позивач зазначає, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору і вимог Цивільного кодексу України.
Відповідач порушив графік повернення кредиту та плати процентів за користування ним (п.п.3.2, 3.3, 5.2.1 кредитного договору). Заборгованість відповідача складає 4318,21 грн. - сума кредиту та 5621,96 грн. - плата (проценти) за користування ним. Нарахування плати (процентів) здійснюється згідно п.3.6 кредитного договору, який передбачає що при порушенні позичальником графіка повернення кредиту та внесення плати (процентів) за користування кредитом більш ніж як на 1 день, зобов'язання за договором вважається простроченим та становить 0,3014 % за кожен день користування кредитом. При цьому позивач проводить перерахунок плати (процентів) за користування кредитом за весь термін користування кредитом. Загальна сума боргу по кредиту складає 9940,17 грн.
Намагаючись вирішити питання про повернення відповідачем заборгованості, позивач, згідно п.6.1 кредитного договору звернувся до нєї та до співвідповідачів, надіславши листи із повідомленням про платіж до відповідача, але вони цю вимогу проігнорували і від виконання умов договорів ухиляються.
Порушення умов договору сталося з вини відповідача та співвідповідачів, що є умовою їх відповідальності. Так, п.5.3.5 кредитного договору передбачає, що при порушенні умов кредитного договору, а саме при неналежному виконанні графіка повернення кредиту та внесення плати (процентів) за користування ним, позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту від відповідача та згідно п.2.4.1 договору поруки, який передбачає, що при порушені умов договору, а саме: при неналежному виконанні графіка повернення кредиту та внесення плати (процентів) за користування ним, позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту від співвідповідача. У зв'язку з чим, відповідач та співвідповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем.
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами до КС „Порада”, просить визнати укладений договір поруки між ними від 20.07.2007 р. недійсним. В обгрунтування позову зазначає, що у відповідності до ч.6 ст. 203 ЦК України правочи, що вчиняється батьками (усиновителями), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Це є однією з умов, додержання якої є необхідне для чинності правочину. Він є батьком восьми дітей, двоє з яких зараз є неповнолітніми. Дружина є багатодітною матір'ю, не має доходу, її документи знаходяться в УПФУ м. Енергодар для оформлення пенсії. Він утримує родину один. Його заробітної плати ледве вистачає для проживання родини. Вважає, що укладений ним договір поруки, спрямований на порушення інтересів його неповнолітніх дітей. При укладанні договору йому не були роз'яснені наслідки цієї угоди, оскількі він є юридично необізнаною особою.
На підставі ухвали Енергодарського міського суду від 29.04.2009 р. справи о'бєднані в одне провадження (т.2 а.с. 27)
В судовому засіданні представник позивача КС „Порада”, який діє за довіреністю, уточнив позовні вимоги, просить стягнути вищезазначені суми солідарно з відповідачки та відповідача ОСОБА_2 ., позовні вимоги ОСОБА_2 .не визнав, просить суд відмовити в їх задоволенні.
В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 . не з'явилася, заперечень проти позову не надала, про день розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать копії судових повісток та відмітки у поштових повідомленнях про небажання відповідачкою отримувати судові повістки. Таким чином, суд вважає можливим на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, розглянути справу у відсутності відповідачки на підставі наявних у справі даних і доказів.
Відповідач ОСОБА_2 позовни вимоги позивача за первісним позовом не визнав, свої позовні вимоги до КС „Порада” підтримав, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог КС „Порада”, задовольнити його вимоги до цієї спілки.
Вислухавши пояснення сторін, дослідував матеріали справи - суд, вважає, що позов обґрунтований і повинен бути задоволений частково.
На підставі ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства...
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Ст. 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти... Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1,3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 2.3.2 договору поруки НОМЕР_1 від 20.07.2007 р., Кредитор зобов'язується письмово повідомляти Поручителя про невиконання або неналежне виконання Боржником своїх зобов'язань за кредитним договором НОМЕР_1 від 20.07.2007 р. Однак докази цього своєчасного повідомлення співвідповідача про порушення ОСОБА_2 умов кредитного договору позивачем до суду не надані. Звернення до сторони по справі (а.с. 11) не має відповідних відміток про їх отримання адресатом. Тим самим позивач не виконав вимоги п. 2.3.2 договору поруки. У зв'язку з чим суд вважає, що вимоги пред'явлені до ОСОБА_2 . необгрунтовані, задоволенню не підлягають.
Судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 ., однак в межах необхідної і фактично здійсненої оплати - 129,40 грн.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" передбачено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. П. 5 цієї ж постанови перебачено, що у разі визнання угоди недійсною за ст. 48 ЦК суд повинен у рішенні посилатися і на нормативний акт, вимогам якого угода не відповідає.
Відповідно до частини 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Доказів порушення сторонами договору норм ЦК України, або доказів того, що ОСОБА_2 при укладанні договору діяв в інтересах неповнолітніх дітей не надано, у зв'язку з чим суд вважає дане посилання необґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 203, 215,525, 526, 610-612, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 57-60, 88, 169, 212, 214, 223, 294 ЦПК України, п.2,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 р. «Про судову практику в справах в справах про визнання угод недійсними суд, -
Позовні вимоги Кредитної спілки „Порада” м. Енергодар задовольнити частково.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки „Порада” м. Енергодар Запорізької області заборгованість в сумі 9940,17 грн. згідно кредитного договору НОМЕР_1 від 20.07.2007 року, судові витрати в сумі 129,40 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Суддя:_______________